Контрольна робота
з курсом В«МузеєзнавствоВ»
на тему:
В«етап становлення музеєзнавства в Україні В»
Зміст
Вступ
1. Музеєзнавство Як наукова дісціпліна
2. Музейна справа в Україні
3. Етапи становлення музеєзнавства в Україні
3.1 Перші музеї на етнічній теріторії України
3.2 Музеї Радянської доби
3.3 Сучасна роль музеєзнавства
Висновок
Література
Вступ
Музеї - ції культурно-освітні та науково-дослідні заклади, прізначені для Вивчення, збереження та Використання пам'яток природи, матеріальної и духовної культури, прілучення громадян до Надбання національної и світової історико-культурної спадщини.
Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозіційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.
Актуальність даної тими полягає у тому, Що з розвитку музейної справи на України, вінікає необхідність детального Вивчення ОБЛІКУ музейних фондів та предметів, а кож у зв'язку з поповнення фонду вінікає необхідність Вивчення таких харчування, Як інвентарізація та реєстрація нових Надходження.
Наукова та практична Цінність полягає у тому, Що з розвитку музейної справи на України, вінікає необхідність детального Вивчення ОБЛІКУ музейних фондів та предметів, альо ця Галузь діловодства - Музейні діловодство - не достатності розвинутості на Україні, тому вінікає потреба у вівченні та дослідженні.
Основним призначенням музеїв є Збереження пам'яток минуло для майбутніх поколінь, а Розвиток музейної справи є найбільш перспективним напрямком для Досягнення цієї мети. У Статті Другій Першого розділу Закону України "Про музеї та музейні справу", прийнятя у 1995 году, музейна справа характерізується Як Спеціальна Галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, Яка здійснюється музеями Щодо комплектування, збереження, Вивчення и Використання пам'яток природи, матеріальної и духовної культури.
Музейна справа уособлює національну музейних політіку, музеєзнавство и музейну практику.
1. Музеєзнавство Як наукова дісціпліна
На СЬОГОДНІ перед нами постає Завдання НЕ Тільки рухатісь вперед, а і зберегтись для майбутнього ті предковічні надбання народу, які лежатимуть у підвалінах Його існування. Серед чисельного інстітутів, Що вініклі, Як засіб Збереження, пропаганди історічної минувшина, Залучення молоді до її Вивчення, особливо Місце посідають музеї Навчально закладів. Смороду, Як и наше суспільство та молода Українська держава, пережівають зараз складаний годину, Що характерізується суперечности, Пошук нових Шляхів розвітку. Так склалось, Що коли більшість країн світу малі конкуренцію ідей, поглядів, в результаті якіх відпрацьовувалась різноманітність змісту, форм и методів історічніх досліджень, то у нас Шкільні музеї часто створювалісь в ході різніх політічніх акцій и віконувалі певні ідеологічні Завдання.
Тому одна з найболючішіх їх проблем - ції застарілі експозіції та форми діяльності, які НЕ відповідають потребам Сучасності. Незважаючі на ВСІ труднощі, музеї закладів освіти живуть, продовжується пошуково-дослідніцька робота, зібрано, сістематізовано и описано значний кількість історічніх пам'яток, які використовуються у Навчально-виховний процесі та Громадському жітті населеного пункту. Поступово розвівається Музейна педагогіка, впроваджуються Новітні освітні технології, вівчається и впроваджується Досвід кращих музеїв навчально закладів. У тій же година, ЯКЩО Навчальні предмети у школі забезпечені підручнікамі, відбувається конкуренція концепцій їх викладання, відаються різнотіпні Підручники та посібники Як для дітей, так и для учителів, то Харчування навчально-методичного забезпечення позакласної роботи и позашкільної освіти пріділяється недостатня УВАГА.
У Законі України "Про музеї та музейні справу", прийнятя 29 червня 1995 р., зазначено, що В»музеї Як культурно-освітні та науково-дослідні заклади прізначені НЕ Тільки для Вивчення, збереження та Використання пам'яток матеріальної и духовної культури, альо ї для прілучення громадян до Надбання національної и світової історико-культурної спадщини ". У музейних добірках нагромаджено унікальні творіння матеріальної и духовної культури народів, розкрито їх економічний, суспільно-політичний, науково-технічний и культурний розвиток. Модернізація вітчізняної освіти та вимоги підвіщення ролі музеїв у жітті сучасного суспільства обумовілі необхідність Відкриття музею Історії освіти Київщини в Київському Обласний інстітуті післядіпломної освіти педагогічних кадрів.
Актуальність нашого Дослідження обумовлюється принципова новімі підходамі до організації музейної справи, Що спріятіме професійному зростанню педагогів у вівченні Історії освіти регіону, поглиблення, розширення та отриманого нових знань з розвитку освітньої Галузі рідного краю, виховання шаноблівого ставлені до Надбання культури українського народу. Серйозній історичний аналіз Історії музеїв спроможній вивести вітчізняне музеєзнавство на новий теоретичність Рівень и Допомогті у практичних Спроба Відновлення музею, Вирішення Завдання поповнення знань учителів про Історію розвітку педагогікі.
Варто зазначіті, Що в Україні Колекції реліквій, рукопісів, старовинних речей та творів мистецтва збирать та зберігаліся з давніх-давен у князівськіх та Гетьманське Палац, церквах и Монастір, зокрема, у помешкання мітрополітів. Старовінні предмети, зокрема й освітнього характеру, Збирай кож вельможі-меценати, діячі науки та мистецтва. Наприклад, залиша Відомості про Колекції князів Острозьких, Заславський, Чарторіськіх. Старовинна книжками обдаровував освітні заклади та церкви Іван Мазепа.
Збирання старовинних предметів и навіть археологічнімі дослідженнямі займався митрополит Петро Могила. Відшуковував старовінні книжки та рукописи видатний український культурно-освітній и церковний діяч XVIII Століття Феофан Прокопович.
2. Музейна справа в Україні
Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування Музейні зібрань, експозіційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.
Історічно так склалося, Що Виникнення музеїв пов'язано з так званні "сус-пільною музейних потребою", Яка з'являється Вже в ранні періоді розвітку суспільства. ЯКЩО дослідіті, Що являло собою "музейне" ставлені до об'єктів НАВКОЛИШНЬОГО світу на самих ранніх етапах, то з'ясується, Що Його не можна пов'язувати Тільки з накопиченням матеріальних цінностей. Зберігалі, скоріш за все, ті предмети, які булі пам'яттю, своєріднімі Доказ (документами), Що підтверджувалі соціальний або професійний стан людини у суспільстві.
На Певної етапі стали зберігаті и предмети, пов'язані з релігійнімі уяв-леннямі та естетичного потребами. Давні цівілізації, Спочатку Східні, а потім и антічні, малі розвінуті Колекції музейного типом: давньоєгіпетські "будинки життя", Колекції Ура (держава шумерів), антічні Музейон. У середні віки особливо активну роль у зібранні та зберіганні пам'яток відігралі церкви. У Монастір, замках, храмах з'являлися и прамузейні Колекції - з творів мистецтв, історічніх и наукових цінностей. З єпохи Відродження Музейні зібрання Вже розглядаються Як Першоджерело науки, які використовують для освіти и задоволення естетичних потреб: кунсткамери, натуралієнкамері, мюнцкабінеті, Музеум.
У більш пізні часи Музейні зібрання формують з метою фіксації суспільного історічного досвіду, Який передається від Покоління до Покоління, а музеї - Як хранітелі цього досвіду. Виникнення Сучасний музеїв ...
