Духовна культура українського народу Другої половини XVII ст. - Кінця XVIII ст.
План
1. Історичні Умови культурного жіття українського народу
2. Культура козацької держави (1648-1781)
3. Освіта і наука. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могілянської академії
4. Історічно-мемуарна проза
5. Література
6. Театральне мистецтво
7. Музична культура
8. Архітектура, Образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво
1. Духовна культура України Другої половини XVII - кінця XVIII ст. розвивалась у Складаний умів розгортання національно-візвольної боротьбі народу проти іноземніх поневолювачів, Що найбільш яскраво віявілось у широкому народному Русі та воїнськіх подвиги запорізького козацтва, його призначення та відіграло велічезну прогресивний роль у війнах з Туреччина, Кримське Ханством та річчю Посполитою. Кульмінаційною точкою боротьбі українського народу проти польської шляхти Була національно-визвольного війна 1648-1654 рр. Під проводом Богдана Хмельницького. Козацько-Гетьманська держава проіснувала прежде 100 РОКІВ. Вона Залишани глибокий слід в Історії та духовній культурі українського народу. Гетьманська Україна за часів Івана Мазепи (1687-1709), Івана Скоропадського (1709-1722), та Кирила Розумовського (1750-1764) перебувала на рівні найбільш освіченіх країн Європи Гірськолижний.
2. Духовна культура українського народу досягла високого рівня в Період існування козацької держави (1648-1781). Запорізьке козацтво впродовж трьох століть візначало напрями економічного, політічного и культурного розвітку України.
В Основі культури Запорізької Січі лежали Традиції українського народу. Водночас історичні Особливості життя Січі наклав Свій відбіток на її культуру. Запорізька Січ формувалась з втікачів від кріпацтва, національніх та релігійніх переслідувань НЕ Ліше з різніх регіонів України, альо ї з усієї Російської імперії, а кож з інших країн. Коженов, хто приходив на Січ, вносив у культурне середовище Щось Своє, Особливості культури свого народу. Внаслідок переплетення ціх індівідуальніх культур сформувалася орігінальна, Яскрава, різнобарвна культура.
Запорізький уряд на чолі з кошовим отаманом Постійно проявляє піклування про Створення розгалуженої системи освіти. У 1754 р. з ініціатіві кошового отамана Якима Гнатовича Була створі школа, Яка впродовж 15 РОКІВ готувала пісарів військовіх канцелярій для всієї України. У Запорізькій Січі існувала кож школа вокальної музики и церковного співу, де готувалі чітачів и співаків для православних церков України. Школи Запорізької Січі продовжувалі Традиції Братському шкіл. Навчання в них обов'язково поєднувалося з виховання (в усіх школах навчання велося на русском).
У багатогранному художньому жітті Запорізької Січі Важливим роль належала музіці, співу, танцю. Високого рівня досягла Військова музика, в якій Особливе Місце посідалі духові та ударні інструменти: труби, сурми, литаври, барабанів, бубнів. Духова музика мала велике значення у походах Війська Запорізького, а кож Під годину різніх Урочистий. Сурми та сурми разом з ударними інструментамі вікорістовувалі Як сигнал у походах и боях, а кож при урочистих зустрічах послів и гостей.
Кобзарство - ції своєрідне явищем української народної культури, видатні Мистецьке Досягнення запорізького козацтва. Кобзарі часто булі НЕ Ліше віконавцямі дум та народніх пісень, альо ї їх творцями. Смороду віконуваліся Під акомпанемент бандури (кобзи) або лірі. Думи - Героїчна, драматізована, пройнята великим лірізмом поезія. М. Гоголь називав кобзарів охоронця бойової слави Нашої Батьківщини, співає та літопісцямі.
особливая популярністю в Козацькому середовіщі корістуваліся танці. Найбільш Улюблене з них БУВ гопак.
У духовному жітті козацької держави Важливе Місце посідала Релігія. Козаки булі віруючімі людьми, дотрімувалісь християнської православної Віри.
3. Рівень духовної культури будь-якого народу візначається насамперед таборували освіти та Поширення наукових знань у суспільстві. Розвиток їх в Україні у Другій половіні XVII - кінці XVIII ст. - Яскраве свідчення духовного прогресу українського народові. Важливим осередка духовної культури Була Києво-Могилянська академія. Поряд з тім існувала широка межа Початкова шкіл, народних училищ, гімназій та середніх спеціальніх навчально закладів (колегіумів).
У розвітку освіти на Україні Важливим роль відігравалі колегіумі - середні Навчальні заклади, які здійснювалі підготовку служітелів релігійного культу, службовців державних установ та учителів початково класів. У колегіумах научайтесь переважно діти старшин, духовенства, заможних міщан и козаків. У 1700 р. в Чернігові Було відкріто Малоросійській колегіум. У 1721 р. БУВ заснованій Харківський колегіум. У 1738 р. почав працюваті Переяславський колегіум.
Важливим центром освіти и науки Була Києво-Могилянська колегія, Яки грамотою Петра І від 26 вересня 1701 р. дістала статус академії. Академія вироб струнку систему організації навчання, Яки за Своїм змістом не надходило навчальному процесові тодішніх УНІВЕРСИТЕТІВ країн Центральної Європи Гірськолижний. Курс навчання в академії чати 12 РОКІВ. Научайтесь переважно діти української шляхти, духовенства, заможних міщан и козаків. Іноді до неї потраплялі діти селян та міської бідноті. Багато українських пісьменніків та вчених, Що віховувалісь и здобули освіту в Кіївській академії, переїхалі до России и там працювать на ніві духовної культури. Серед них відомі діячі української культури и науки: Симеон Полоцькій (1629-1680 рр.) - Бл у Москві Слов'яно-греко-латинської академії, учитель Царське ДІТЕЙ; Данило Туптало (1651-1709 рр.) - візначній проповіднік, з 1702 р. Ростовській митрополит; Стефан Яворський (1658-1722 рр.) - Вихованець и вчитель Києво-Могілянської академії, Який у 1700 р. ставши митрополитом; Феофан Прокопович (1681-1736 рр.) - Викладач Києво-Могілянської академії, з 1710 р. її ректор, з переїздом до Москви - помічник Петра І в Його реформаторській діяльності.
4. На другу половину XVII ст. - Перша половина XVIII ст. пріпадає розквіт жанру історічно-мемуарної прози. Серед історічніх творів XVIIІ ст. особливо віділяються 3 Козацькі літопісі - В« Літопис СамовидцяВ», Г. Грабянки та С. Величка .
В«Літопис СамовидцяВ» охоплює історичні Події з 1648 по 1702 рр. У історічній літературі вісловлена ​​думка про ті, Що Його автором БУВ козацький старшина Роман Ракушка-Романовський. Головна подія Літопису - Визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі 1648-1654 рр.
Візначнім історічнім твором БУВ літопис полковника и судді Григорія Грабянки (рік народження Невідомий - 1738 р.), Який охоплює історичні Події періоду від Б. Хмельницького до обраних гетьманом І.. Скоропадського (1648-1702 рр..).
Літопис Самійла Величка (1670-1728 рр.) - Наймонументальнішій твір в українській історіографії Як за обсягах, так и за змістом. Літописець використан велічезну кількість документального матеріалу. Величко БУВ віхідцем з козацького роду. Працюючих канцеляристом Війська Запорізького, С. Величко МАВ широкий доступ до Важливим документів, БУВ добро обізнаній з літопісамі Самовидця та Грабянки. Літопис Складається з 2 томів и обіймає Події з 1648 по 1700 ...
