МОСКОВСЬКИЙ ПСИХОЛОГО-СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет психології
Р Е Ф Е Р А Т
по культурології
на тему Візантійська культура і її особливості
ВИКОНАЛА:
Студентка заочно-дистанційного відділення
I курс, група П-2001
Діна Носова
Студентський квиток № ..................
Вільнюс 2001
зміст:
1.
Введення
3
2.
Ранній етап в історії культури Візантії IV - VII ст.
4
3.
Середній етап в історії культури Візантії VII - IX ст.
7
4
Пізній етап в історії культури Візантії X - XV ст.
9
5.
Висновок
13
6.
Використовувана література
14
</p>
1. ВСТУП
Візантія - держава, яке зробило великий внесок у розвиток культури в Європі Середніх століть. В історії світової культури Візантії належить особливе, видатне місце. В художній творчості Візантія дала середньовічному світу високі образи літератури і мистецтва, що відрізнялися шляхетною добірністю форм, образним баченням думки, витонченістю естетичного мислення, глибиною філософської думки. По силі виразності і глибокої натхненності Візантія багато сторіч стояла перед усіх країн середньовічної Європи.
Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох - краху пізньої античності та народження середньовічного суспільства в результаті поділу Римської імперії на східну і західну частини. Після падіння Західної Римської імперії концепція всесвітнього римського панування, титул імператора і сама ідея світової монархії, а також традиції античної освіченості уціліли тільки на Сході - у Візантійській імперії.
На березі Босфору імператором Костянтином був зведений Константинополь - "новий Рим" - столиця Візантійської держави. Казково красивою представлялася вона прибульцям з Заходу,
Сходу і Півночі.
Географічне положення Візантії, розкинувши свої володіння на двох континентах - у Європі та Азії, а часом простиравшей свою владу і області Африки, робило цю імперію як би сполучною ланкою між Сходом і Заходом. Постійне роздвоєння між східним західним світом, схрещення азіатських і європейських впливів (з переважанням в окремі епохи то одних, то інших) стали історичною долею Візантії. Змішання греко-римських і східних традицій наклало відбиток на суспільне життя, державність, релігійно-філософські ідеї, культуру і мистецтво візантійського суспільства. Однак Візантія пішла своїм історичним шляхом, багато в чому відмінним від доль країн як Сходу, так і Заходу, що визначило і особливості її культури.
Якщо намагатися відокремити візантійську культуру від культури Європи, Переднього і Близького Сходу, то найбільш важливими будуть наступні фактори:
В· У Візантії була мовна спільність (основною мовою була грецька);
В· У Візантії була релігійна спільність (основною релігією було християнство у формі
В· православ'я);
В· У Візантії при всій багатоетнічності існувало етнічне ядро, що складається з греків.
В· Візантійську імперію завжди відрізняли стійка державність і централізоване управління.
Це все, звичайно, не виключає того, що візантійська культура, впливаючи на багато сусідніх країн, сама підпадала під культурний вплив з боку як племен і народів, що населяли її, так і суміжних їй держав. Протягом свого тисячолітнього існування Візантія зіштовхувалася з могутніми зовнішніми культурними впливами, що виходили з країн, що знаходилися на близькій їй стадії розвитку, - з Ірану, Єгипту, Сирії, Закавказзя, а пізніше латинського Заходу і Древньої Русі. З іншого боку, Візантії приходилося вступати в різноманітні культурні контакти з народами, що стояли на декілька або на значно більш низькій стадії розвитку (візантійці називали їх "варварами").
Процес розвитку Візантії був не прямолінійним. У ньому були епохи підйому й занепаду, періоди торжества прогресивних ідей і похмурі роки панування реакційних. Але паростки нового, живого, передового проростали рано чи пізно у всіх сферах життя, у всі часи.
Тому культура Візантії є найцікавішим культурно-історичним типом, володіє вельми специфічними особливостями.
В історії культури Візантії виділяють три етапи:
Г? ранній (IV - середина VII століття);
Г? середній (VII - IX століття);
Г? пізній (X - XV століття).
Як відомо, Візантія утворилася зі східної частини Римської імперії. Центром нової держави стало місто Візантія, який був перебудований і отримав назву Константинополь.
В історії європейської, та й усієї світової культури візантійської цивілізації належить особливе місце, для неї характерні урочиста пишність, внутрішнє шляхетність, витонченість форми і глибина думки. Протягом всього тисячолітнього існування Візантійська імперія, що увібрала в себе спадщину греко-римського світу і елліністичного Сходу, являла собою центр своєрідною і воістину блискучої культури. Крім того, аж до XIII ст. Візантія за рівнем розвитку освіченості, напруження духовного життя і барвистості предметних форм культури, безсумнівно, була попереду всіх країн середньовічної Європи.
2. Ранній етап в історії культури Візантії IV - VII ст.
Перші сторіччя існування Візантійської держави можна розглядати як найважливіший етап у формуванні світогляду візантійського суспільства, що спиралося на традиції язичеського еллінізму і принципи християнства. У ранній Візантії новий розквіт переживає філософія неоплатонізму. З'являється ряд філософів-неплатників - Прокл, Діадох, Плотін, Псевдо-Діонісій, Ареопагіт.
Формування неоплатонізму збігається із зародженням християнства, з розкладанням і занепадом ризику імперії. В Загалом для нього характерний глибокий песимізм, розчарування в земному житті, переконання в зіпсованості людської природи.
Найважливішими темами богословських дискусій на ранньому етапі розвитку цієї культури були суперечки про природу Христа і його місці в Трійцю, про сенс людського існування, місце людини у Всесвіті і про межі її можливостей. У цьому зв'язку можна виділити декілька напрямків богословської думки тієї епохи:
Г? Аріанство: Аріані вважали, що Христос - творіння Бога-Отця, а тому він не єдиносущний Богу-Отцю, не вічний і займає підлегле місце в структурі Трійці.
Г? Несторіанство: Несториане вва...
