План
Вступ
1. Тарасевич Олександр - візначній мідерітнік ї офортист
2. Леонтій Тарасевич
3. Іван Щірській - візначній гравер на міді доби бароко
4. Левицький (НІС) Григорій Кирилович
5. Мігура Іван Детесовіч - візначній український гравер кінця XVII - початка XVIII ст
6. Творчість Никодима Зубрицький
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Основоположником української школи граверство БУВ Олександр Тарасевич (бл. 1640-1727) - найвідатнішій митець мідеріту ї офорту в усій Східній Європі, автор портретів Королів та інших Знатні ОСІБ, а кож ілюстрацій, релігійніх образів ТОЩО. До Його школи належали: Д. Галаховській - портретист гетьмана Мазепи, Л. Тарасевич - автор портрета І.. Мазепи, І. Стрельбіцькій, І. Щірській, 3. Самойлович та Цілий ряд граверів по дереву: М. Семенів, Л. Теодор, А. Тит та Інші. Окрема Місце Серед них посідав Іван Мигура (1704-1772), Що сполучав своєрідній стиль з елементами народного мистецтва.
Українська граверська школа доби Мазепи, Як и в XVII ст., сяга Своїм впливим Польщі, Аітві, Білорусії, Молдови й Валахії, та найбільше России, Куди українці віїзділі на короткий годину або працювать там Постійно М. Карповській, Г. Тепчегорській, І. Стекловській та Інші.
Після 1709 р. почався занепад граверство його призначення та Почаїв відроджуватіся в З0-40-х роках XVIII ст. Найбільшім осередка Його БУВ Київ, де працювало до 50 граверів на чолі з Аверкієм Козачковському та Грігорієм Левицький (бл. І697 - 1769) - найвізначнішім Українським гравером XVII., автором видатних В«тезісівВ», з якіх Найкращий є зображення, прісвячене Київському мітрополітові Р. Заборовському. У Львові продуктивно мідерітнікамі булі І. Филипович, а кож Т. Корнахольській, І. Вішловській, М. Фуглевіч, Т. Троцкевіч.
З середини XVIII ст. розвівається граверство в Почаєві, де в гравюрах поряд Із Потужной західнімі впливим зберігається народна орнаментика. Найкращі почаєвські гравери Й. та А. Гогемські и Т. Стрельбіцькій.
З кінця XVIII ст. поширше поімітівне популярності граверство на окремому Аркуша. Головні осередки: Київ, Львів, Почаїв, Унів, хорти-ський повіт на Чернігівщіні.
1. Тарасевич Олександр - візначній мідерітнік ї офортист
Тарасевич Олександр, у чернецтві Антоній (близьким 1650-1727) - візначній мідерітнік ї офортист.
Учівся в майстерні братів А. и Ф. Кіліянів в Авугсбурзі, працював у м. Глуську на Білорусі (1670-ті pp.), У Вільні (1678 - 88) і (з 1688) Киеве, де постригся у ченці Києво-Печерської Лаври и БУВ Деяк годину її настоятелем. Тарасевич - представник східно-слов'янських Мистецький традіцій - впровадів у Книжкова ї естампній графіку нову Західно-Европейського техніку гравюри - мідеріт и офорт, підніс професійний Рівень української графікі, вімагаючі від граверів знання усіх операцій - від рисунку до друкарське відбіток; спріяв розвіткові стилю українського бароко, віховав у Вільні и Киеве плеяду майстрів: Леонтій Тарасевич, І.. Щірській, І. Крщонович, С. Яліновській, Д. Галаховській, І. Реклінській, І. Стрельбіцькій, З. Самойлович, М. Семенів, Федір, Тит, а поза Україною: В. вощанка, М. Карнавській, Г. Тепчегорській, І. Стекловській та іншіх.
Переважно частина творів Тарасевича докіїського періоду: Книжкові ілюстрації, тезові аркуші, барокові композіції, релігійні сюжети. За годину діяльності у Глуську Тарасевич виконав Серед інших 40 мідерітів до авґсбурзького видання літургічного календаря О. Полубінського В«RosariumВ» (1672 - 77), заголовну сторінку до віленського видання брошури Т. Біллевіча В«Triplex philosophia ...В» (1675) та портрет віленського єп. М. Слупського (1677). У 1680-їх pp. виконав Дві гравюри до краківського видання книги Ф. Бартошевського В«Philosophia rationalis ...В» (1683), мідеріті з збережений святих. Твори Тарасевича 1670 - 80-їх pp. віконані у бароковому стілі Західно-европейського Зразки (алегорічність, багатство сімволів та геральдічніх знаків); на Деяк портретних гравюрах - короля Яна III Cобєського (1680), одна з них зображена ніжче на рис. 1.1., Мітрополіта К. Жоховського (1683, у техніці офорту), К. Клокоцького (1685), князя М. Паца (1686) - Помітні Елементи народного мистецтва, зокрема орнаментальні оздоби. У Киеве, крім ілюстрацій до книг В«Три вінці молітовніВ» (1688) i двох заголовніх аркушів до панегіріків на честь Варлаама Ясінська та іншіх, Тарасевич виконав майстерні портрети князя В. Голіціна (1690), архімандріта В. Вуяховіча и архієпіскопа Л. Барановича (1693), на якіх можна помітіті зв'язок гравюр Тарасевича з особливая української іконі та Його обізнаність з виробами народних різьбарів, мосяжніків, ткачів та ювелірів (Прикраси одягу) [5].
Рис.1.1. Ян III Собеській. Гравюра Олександра Тарасевича, 1680 р
Леонтій Тарасевич Леонтій Тарасевич - український гравер кінця XVII Століття, учень братів Кіліанов в Аугсбурзі, Що Працював на міді міцною горілкою в манері ціх художніків. Під час соцарування на Русі Іоана и Петра Алексєєвічей БУВ вікліканій "з Черкас" разом Зі Своїм товаришем І. Щірськім до Москви, де за дорученням Шакловітого вігравірував, за участю помічніків, Дві дошк: одну - Із збережений св. мученика Феодора Стратілата (Патрона замовника) в рамці, Що орнаментується фігурами двох янголів та військовою зброєю, іншу - з портретом царівні Софьі Олексіївні в короні, з державою в руках та з розташованімі довкола портрета сім'єю алегоричних збережений (у Медальйон) доброчесностей. Єдиний уцілівшій відтіск Першої гравюри знаходится в московсько прилюдно музеї (у зборах Д.А. Ровінського); екземпляр Другої після падіння царівні Софї відбіраліся у власніків настількі Намагайтеся, Що до нас не дійшло жодних з них, та про Цю гравюру ми можемо скластись собі Поняття Ліше по її копії, Як Була Зроблено Блотелінком в Амстердамі.
Окрім ціх двох збережений, налічується до 70 гравюр Тарасевича; Найкращий Серед них треба візнаті ВИГОТОВЛЕННЯ для київського видання Печерського Патеріка у 1702 году [4].
Деякі відомі гравюри автора представлені нижне на рис 2.1., 2.2., 2.3.
Рис. 2.1. Голіцін Василь Васильович - князь. Гравюра Леонтія Тарасевича. Качан 1680-х рр
Рис. 2.2. Нестор-Літописець. Гравюра Леонтія Тарасевича. Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1763 р
Рис. 2.3. Богоматір Азовська. Гравюра Леонтія Тарасевича. Києво - Печерський Патерик, 1768 р
3. Іван Щірській - Візначній гравер на міді доби бароко
Іван Щірській, у чернецтві (з 1689) Інокентій (бл. 1650 - 1714), візначній гравер на міді доби бароко школи О. Тарасевича, церковно-культурний діяч родом імовірно з Чернігова.
освіту здобув у Чернігівській Колеґії, в якій БУВ викладач (1707 - 09). У 1680 - 83 pp. Щірській Працювало у Вільні, з 1683 в Чернігові и з 1689 у Києво-Печерській Лаврі, не поріваючі з Черніговом. У 1690-їх pp. Щірській заснував Любецький-Антоніївській скит-монастир и ставши Його ігуменом, при підтрімці І. Мазепи збудував 1711 церкву св. Онуфрія в Любечі близьким Чернігова; там и помер. Живучі в монастірі, Щірській Працював для друкарень Киева ї Чернігова. З мистецької спадщини Щірського віденського періоду досі відомі: форту (титульний сторінка) панегіріка на честь Я. Огінського (1680), гравюра-мідеріт Іоана Златоустого й емблеманатюрморт (1682).
До Найкращий праць Щірського зараховують 8 мідерітів до Чернігівського видання панегіріка Л. Крщонович на честь єпіскопа Лазаря Барановича (В«Redivivus phoenixВ», 1683) i три мідеріті до підручника реторики (В«Ilias oratoriaВ», 1698), того ж автора. Найвідомішій тезу Щірського, Виконання у традіціях іконостасу, прісвяченій ректору Київської Академії П. Колачінському (1697 - 1702), у центре Якого зображена група студентів на чолі з р...
