Реферат Бібліотечна статистика: її визначення, завдання, суб'єкти та об'єкти

В умовах командно-адміністративної системи бібліотеки були націлені на виконання показників, встановлюваних вищестоящими управлінськими структурами. Такий практиці була підпорядкована вся інформаційна система бібліотеки, орієнтована на задоволення вимог центральних органів і статистичного обліку, контролю за виконанням плану. Вона лише відстежувала безпосередній процес бібліотечної роботи, фіксувала події та факти бібліотечної дійсності. Навіть аналітична функція належала не самій бібліотеці, а методичному центру, який зводив звітні дані у зведення, передавані В«наверхВ». Ця система не надавала результативну інформацію, необхідну для оперативного та ефективного управління бібліотекою.

На думку І.І. Макарової бібліотечна статистика отримала новий імпульс розвитку з кінця 80-х років минулого століття, коли відбулося переосмислення її значення, ролі і змісту відповідно до реалій дійсності. У ці й наступні роки визнавалися проблеми методологічного та організаційного характеру: неповнота і недостовірність статистики, нерозробленість питань використання статистики в реалізації управлінських функцій обліку і планування, відсутність науково обгрунтованої системи показників, методики статистичної роботи, відрив бібліотечної статистики від базових положень статистичної науки, недостатня увага статистичної підготовці бібліотечних кадрів та ін

У системі управлінського обліку статистикою належить визначальне місце, оскільки саме вона, абстрагуючись від випадкового, виявляє типове, характерне, закономірне. Особливість статистики полягає в тому, що вона говорить мовою цифр, відображають бібліотечну життя в усьому розмаїтті її проявів. При цьому керівника повинні цікавити насамперед висновки, які можна зробити на основі аналізу належним чином зібраних та оброблених цифрових даних.

Як вважає Н. С. Карташов, статистика досліджує кількісну сторону явищ бібліотечної дійсності (комплектування фонду, бібліотечне обслуговування, довідково-бібліографічна робота, пошук інформації і т. п.) в нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Карташов, Н.С.

Хотілося б нагадати, що в 2000 р. вийшов ГОСТ 7.20-2000 Бібліотечна статистика ГОСТ 7.20-2000. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліотечна статистика [Текст]. - Взамен ГОСТ 7.20-80, ГОСТ 7.41-82; введений 2002-01-01. - М.: ІПК Видавництво стандартів, 2001. - 11 с, відповідно до яким ведеться облік всіх показників роботи бібліотеки.

Як уже згадувалося, і в умовах командно-адміністративної системи визнавалися проблеми бібліотечної статистики як методологічного, так і організаційного характеру: неповнота і недостовірність деяких даних, слабке використання їх в реалізації управлінських функцій обліку і планування, відсутність науково обгрунтованої системи показників, методики статистичної роботи і т. п.

Однак у колишньої системі управлінських поглядів справа обмежувалася лише констатацією існуючого положення, нереальними або дилетантськими пропозиціями відмовитися від планування, нормативів, боротися з приписками, як зі злочинами.

У нові часи ці моменти, які ототожнюють статистику з іншими ідеологічними канонами колишньої адміністративно-командної системи, призвели до того, що статистика відійшла на задній план. А на тлі нових понять бібліотечного менеджменту та маркетингу, відкрили величезні можливості в управлінні, статистика і зовсім стала здаватися чимось архаїчним.

Прогресивним явищем останніх років стало переосмислення значення, ролі і змісту бібліотечної статистики відповідно до реалій сьогоднішньої дійсності. Методологічну основу сучасних поглядів становить принципове положення про статистику як найважливішому інформаційному ресурсі управління.

Іншими словами, і бібліотечний менеджмент, і настільки популярний зараз маркетинг, у всіх своїх інноваційних проявах спираються на традиційну статистику, з формально-знеособленого і нудного заняття вона перетворилася на престижний і дуже затребуваний вид управлінської діяльності.

Новий підхід модифікує статистику з атрибуту командно-адміністративної системи управління в дієвий інструмент аналізу реального стану бібліотечного справи в цілому або в регіоні, і як основу для прийняття управлінських рішень на рівні окремої бібліотеки. За словами Є. І. Кузьмін: В«Життя диктує інше відношення до статистики, до форм її аналізу і представлення. Вони повинні стати яскравіше, цікавіше, наочніше, доступніше до професіоналів, і до тих, хто далекий від бібліотечних проблем В».

Основні завдання бібліотечної статистики

Основними завданнями бібліотечної статистики є:

Вѕ розробка системи показників, що характеризують масштаби, темпи,

Вѕ пропорції розвитку бібліотечної діяльності;

Вѕ створення методів розрахунку і взаємної ув'язки показників;

Вѕ аналіз факторів, що обумовлюють основні тенденції розвитку;

Вѕ забезпечення спостереження і контролю за бібліотечної діяльністю з метою своєчасного виявлення проблем розвитку;

Вѕ дослідження фактичних даних для прогнозування розвитку тих чи інших напрямків і ситуацій.

Статистика та оцінка ефективності роботи бібліотек

Широке поширення статистичних показників та їх активне використання не означає, що цього достатньо для вирішення проблеми оцінки бібліотечної діяльності. Такий оцінці характерна обмеженість та однобічність.

Більшість бібліотек регулярно збирають статистичні дані про своїх ресурсах і своїй роботі. Багато країн мають національну бібліотечну статистику, в ряді випадків вона досить детальна і чітко визначена. Однак існуюча статистика відрізняється від вимірювання ефективності роботи за такими параметрами:

Бібліотечна статистика концентрується на позитивних даних: вона враховує число книговидачі, користувачів, обсяг фондів, години роботи. Вона не дає інформації про людей, не є користувачами бібліотеки, про невикористаної частини фонду, про виданнях, В«загубилисяВ» на книжкових полицях.

Статистика регулярно збирається в областях, де легко отримати точні дані:...