Міністерство загальної освіти РФ
Курсова робота
БАЛАДА: ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК
2004
Зміст
Введення. 3
1. Витоки жанру. 4
2. Традиція балади в історії Європи .. 9
3. Вплив іспанського романсу на розвиток жанру балади .. 11
4. Балада в епоху Відродження і в Новий час. 13
5. Розвиток жанру літературної балади .. 21
6. Балада в історії російської поезії. 22
7. Роль балади у розвитку мистецтва. 25
Висновок. 28
Література. 30
Введення
1. Витоки жанру
Європейська балада, зародившись як літературний жанр ще на Під кінець першого тисячоліття нашої ери, пройшла складний шлях розвитку. Її походження неможливо звести до якогось одного джерела, витоки і генезис цього дивного жанру можна знайти і в усній народній творчості, і в міфології, і в середньовічному героїчному епосі, і в історії.
Так, середньовічні провансальські, італійські та старофранцузькі балади виявляють зв'язок з весняними хороводними піснями любовного змісту. Провансальське слово balada означає В«плясовая пісняВ» (від balar - В«ТанцюватиВ»), італійське ballata -лірична танцювальна пісня (від ballare - В«ТанцюватиВ»), французьке ballade або ballette (буквально - В«Плясовая пісняВ») - все сходять до позднелатінского ballДЃre - В«ТанцюватиВ» (розвиненому з грецького ОІО±О»О»О№П„ОјПЊ s - В«танецьВ»). У скандинавських баладах зв'язок з танцем зберігалася ще й у XX в., але зв'язок ця вже і в середні століття не мала слідів первісного обрядового дійства. Музика, спів і танець із самого початку виступали в баладі як самостійні мистецтва, надаючи даному типу балади особливу художню завершеність. Разом з тим у багатьох народів Європи балада вже на ранніх стадіях втратила зв'язку з танцем або навіть не мала їх спочатку.
Виявляючи дивовижну, майже універсальну В«всеїдністьВ» у своїх витоки, народна балада зберегла цю В«всеїдністьВ» на всьому протязі свого багатовікового розвитку, передавши потім її літературної баладі. Н. І. Кравцов, уважно досліджував генезис і особливості слов'янської народної балади, підкреслив важливість історичного принципу в підході до жанру: В«Суть справи полягає в тому, що різноманіття сюжетів: форм і типів (різновидів) балад - склалося не відразу, а є результатом тривалого розвитку жанру, яке полягало в збагаченні його у зв'язку з ходом життя народу. Балада існувала не ізольовано від інших жанрів, а в безперестанному взаємодії з ними, що також служило основою виникнення її різновидів В»[9, 197]. Найдавніший шар європейських балад сюжетно багато в чому перегукується з епізодами міфологічного, тваринного або героїчного епосу. Оскільки епос (наприклад, кельтський, скандинавський, давньогерманське або південнослов'янський) доніс до нас рис архаїчних, дофеодальних епох (військово-родової громади і навіть матріархату), то, природно, ці ж риси відображені і в багатьох баладах. Хоча в деяких регіональних дослідженнях переконливо доводиться першість епосу по відношенню до балад (на прикладі іспанських романсів, норвезьких балад і т. д.), в ряді відомих випадків балади самі давали імпульси до виникнення епосу.
Народна балада, активно розвиваючись протягом багатьох століть, постійно вбирала в себе і переробляла самий різнорідний матеріал, черпаючи його з усних переказів та письмових джерел або безпосередньо з життя. Академік М. П. Алексєєв, який намагався розібратися у величезному морі англійських і шотландських балад, прийшов до наступного висновку: В«Походження сюжетів балад дуже різна: інші мають своїми джерелами книжкове переказ, християнські легенди, твори середньовічної писемності, лицарські романи, навіть в окремих і рідкісних випадках твори античних авторів, засвоєні за посередництвом небудь середньовічних обробок і переказів; інші сходять до усного переказами, являють собою варіації В«бродячих сюжетівВ», які користувалися міжнародним поширенням. Треті відтворюють небудь історичну подія, видозмінюючи, стилізуючи його відповідно загальним умовам пісенної традиції В»[1, 221]. Настільки ж строкату картину представляють сюжети німецьких народних балад.
З точки зору різноманітності сюжетів і характеру їх обробки балади можна визначити як розповідні пісні (або вірша) з драматичним розвитком сюжету.
Аж до теперішнього часу найбільш поширеним принципом класифікації балад (як народних, так і літературних) продовжує залишатися класифікація за сюжетами, группіруемих за тематичним принципом. Так, Н. І. Кравцов підрозділяв слов'янські балади на міфічні, історичні, соціальні і сімейно-побутові [9, 177]. Д.М. Балашов, виділяючи серед російських балад сімейно-побутові, історичні та соціально-побутові, виходив з В«переважання того чи іншого характеру конфлікту В»[2, 19]. В одному з новітніх видань слов'янського фольклору йдеться про В«чотирьох тематичних групах балад: історичних, любовних, сімейних і соціальних В», виділюванихВ« в залежності від характеру трагічного конфлікту В»[13, 240]. Приблизно так само йде справа і з класифікацією балад в західноєвропейських літературах. Відомий дослідник англомовної народної та літературної балади Г. М. Лоуз, грунтуючись на тематичному принципі, ділить всі балади на вісім класів: балади про надприродному, про трагічних ситуаціях, про любов, про злочини і злочинцях, про шотландську кордоні, про війну і пригоди, балади змішаного характеру, гумористичні балади та пародії [18, 9]. Інший великий знавець англомовних народних балад А. Б. Фрідман виділяються п'ятнадцять тематичних груп [18, 9]. В одному з найважливіших узагальнюючих праць з німецької народної пісні окремі розділи присвячені героїчній баладі, сімейної баладі, баладі, заснованої на легенді чи на переказі, і, нарешті, баладі-шванків, тобто баладі, заснованої на анекдотичному подію. Вже з наведених прикладів класифікації балад за тематичним принципом видно, що, полегшуючи систематизацію всього баладного фонду, цей принцип мало що дає для розуміння основних рис балади, її відмінностей від інших епічних або лірико-епічних жанрів, в основі яких також може бути трагічний або драматичний конфлікт. Теми і сюжети балад настільки різноманітні, що при бажанні можна з більшим чи меншим підставою довільно виділяти будь-яке число баладних груп.
Штучність тематичного підходу змусила вчених шукати інші, більш істотні ознаки балади. Н.І. Кравцов щодо слов'янських балад прийшов до наступного висновку: В«У всіх різновидах є загальне: сімейно-особисті сюжети і сімейно-особистий аспект висвітлення подій. Це властиво баладам всіх часів і всіх народів, а тому може бути основним, стійкою ознакою балади як жанру В»[9, 197]. Дійсно, сім'я як громадська осередок, видозмінюючись, зберігала багато своїх функцій і в рамках різних суспільних формацій. І все ж формулювання Н.І. Кравцова страждає зайвою категоричністю. Сюжети європейських (у тому числі і слов'янських) народних балад далеко виходять за межі родинно-особистих конфліктів. Літературні ж балади, виявляючи безперечну спадкоємність з народними, взагалі подібної класифікації не піддаються. Отже, крім сюжетного подібності (що дуже важливо) потрібно шукати й інші ознаки, характеризують баладу як жанр.
З багатьох відомих у даний час методів розмежування і визначення балад найбільш перспективним є еволюційний підхід, розроблений в ряді досліджень Ю.І. Смирнова [15]. Не відкидаючи історичний принцип, сформульований Кравцовим, він підводить під нього нову методологічну основу. На думку вченого, по-перше, кожне фольклорне твір являє собою В«деяке безліч варіантів і версійВ» [14, 6], між якими існують певні взаємозв'язки, нужденні в розкритті і вивченні, і, по-друге, кожен фольклорний текст крім варіанту та версії В«Володіє також ознаками фо...
