Зміст
Введення
1. Філософські аспекти танцю
1.1 Специфіка і природа танцю
1.2 Філософські основи танцю
1.2.1 Співвідношення образотворчих і виразних почав у танцювальному образі
1.2.2 Національне та інтернаціональне в хореографічному образі
2. Спортивні бальні танці
2.1 Історичні аспекти розвитку бальних танців
2.2 Танці, що входять в програму спортивних бальних танців
2.2.1 Танці європейської програми
2.2.2 Танці латиноамериканської програми
3. Соціальне значення бальних танців
3.1 Бальні танці як спортивно-естетична діяльність і педагогічний процес
3.2 Особливості танцю, як засобу рухової активності і зміцнення здоров'я в критичні періоди розвитку
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність роботи. Дослідження останніх років свідчать про значне погіршення стану здоров'я учнів. Має місце погіршення за такими параметрами, як індекс здоров'я, число гострих захворювань, кількість тривало і часто хворіючих дітей, рівень фізичного розвитку. Наростає кількість дітей з наявністю: "Пограничних станів" 3-й і 4-ї груп здоров'я. Кількість здорових дітей - складає за даними різних авторів в залежності від регіону проживання від 10-12% до 0,5-1% [1].
Модернізація російського освіти вимагає активних перетворень у сфері фізичного виховання підростаючого покоління. Нинішньому развивающемуся суспільству потрібні здорові, освічені, підприємливі люди, які можуть приймати відповідальні рішення, прогнозувати їх наслідки. У той же час сучасна молодь повинна бути толерантною до навколишнього світу, здатної до співпраці, мобільності, мати почуття відповідальності за себе і долю країни. Дані завдання повинні вирішуватися в повній мірі засобами фізичного виховання і спорту. Однак сучасна система фізичного виховання в загальноосвітніх школах потребує оновлення як в змістовному, так і в технологічному плані. Тим не менше в загальноосвітніх школах розгортаються інноваційні процеси. Як показує практика, спортивне орієнтоване фізичне виховання активно впроваджується в школах міст Сургута і Чайковського [2; 9].
Істотним доповненням до процесу спортізаціі загальноосвітніх шкіл може стати впровадження інноваційного проекту "шкільний спортивний клуб". Інноваційний проект такого напрямку не вносить протиріч змістів фізичного виховання, а доповнює його спортивну складову. Величезний соціалізується і оздоровчий ефект закладений в провідній ідеї даного проекту. Він несе в собі можливість виховання справжніх громадян; патріотизм, любов до школи, уміння боротися і перемагати, а іноді і вміння програвати, відчувати лікоть товариша - всьому цьому можна навчитися в спортивній команді школи [8].
Одним з цікавих напрямків фізичного і психічного розвитку учнів можуть бути спортивні бальні танці. Наприклад, Н.В. Рубштейн [22] розглядає спортивний танець як один із самих елітарних і почесних, красивих і складних, розвиваючих гармонійно всі групи м'язів: і мозок, реакцію і музикальність, пластичність і самоконтроль.
Мета дослідження: охарактеризувати танці як вид мистецтва, розглянути філософські аспекти танцю, соціальне і педагогічне значення бальних танців.
Завдання дослідження:
Вивчити філософські аспекти танцю.
Вивчити історію розвитку бальних танців.
Вивчити соціальне і педагогічне значення бальних танців.
Наукова новизна полягає в розгляді та вивченні бальних танців з філософської та соціальної точки зору.
Практична значимість: Дане дослідження може служити:
Як навчально-методичний матеріал для лекційних курсів і семінарських занять, пов'язаних з історією танцювального мистецтва.
Як науково-методологічне посібник для тренерів і практиків, що займаються бальною хореографією.
Як істочниковедчеськая основа для наукових досліджень, пов'язаних з вивченням теорії і практики бальної хореографії
1. Філософські аспекти танцю
1.1 Специфіка і природа танцю
Кожен вид мистецтва, осягаючи завдяки своїй образній специфіці ті чи інші сфери об'єктивної реальності, вже в силу цієї обставини має своїми, тільки йому властивими закономірностями. Перш за все, тут треба відзначити своє особливе художнє пересозданіе світу, властиве тільки даному мистецтву, об'єктивно закладене в системі його зображально-виражальних засобів. Те, що характерно для музики, відмінно від того, що осягається поезією чи живописом. Однак обмеженість в безпосередньому відбитті, властива кожному мистецтву, насправді обертається його багатозначністю, осягненням сутності.
Світ хореографічної образності диктує свої закони відображення дійсності, засновані не на буквальному відповідно життєвого і мистецького матеріалу, а на ступені вірності метафоричному, поетичному відображенню життя. Балет, в силу своїх зображально-виражальних можливостей більше, ніж інший вид мистецтва, чужий натуралістичній подробиці, життєвої повсякденності, повсякденною достовірності. Разом з тим, балетмейстер-композитор танцю, не може творити поза зв'язку з дійсністю. Зв'язок носить не буквальний, а опосередкований характер, вона необхідно здійснюється з урахуванням загальних естетичних законів і образності хореографічного мистецтва. Мова танцю - це перш за все мова людських почуттів і якщо слово щось позначає то танцювальний рух виражає, і виражає тільки тоді, коли перебуваючи в сплаві з іншими рухами, служить виявленню всієї образної структури твори.
Узагальненість і багатозначність хореографічної пластики вимагає застосування особливих законів відображення дійсності, що складаються в поетичній умовності хореографічних образів. Секрет впливу танцю полягає в силі вираження людських дерзань, в передачі почуттів високого напруження, у відверненні від всього дрібного і випадкового. Хореографічні образи, як правило, несуть в собі відображення етапних, ключових моментів життя, і завдяки своїй високій опосередкованості і схвильованій піднесеності вони виявляються здатними осягнути її сутність.
Я принципово заперечую проти тверджень, що зустрічаються в нашій естетичній літературі, в яких за мистецтвом балету зберігається лише право на "правдиву ідеалізацію" дійсності. Подібний висновок, на мій погляд, виводиться прихильниками однопланові, обмежувального розгляду балету, принаймні, з двох невірних посилок. По-перше, специфічна умовність і узагальненість системи зображально-виразних засобів хореографічного мистецтва розглядається ними лише як мову з образними можливостями однієї тільки ідеалізації, по-друге, в даному випадку не враховуються кращі реалістичні традиції нашого балету і його витоки в російській дореволюційному балеті. Між тим, завдяки їм наше сучасне хореографічне мистецтво має на своєму озброєнні "Полум'я Парижа", "Бахчисарайський фонтан", "Ромео і Джульєтту", "Серце гір "," Шурале ", тобто такі балети, які загальновизнано стали кращою школою, кращими провідниками реалістичного методу в хореографії.
Звертаючись до художній практиці російського балету, простежується тенденція, пов'язана з виявленням нових, невикористаних раніше можливостей образного відображення Насправді, в тому числі і свого ракурсу в підході до сучасної теми. В творчості провідних російських хореографів Ю. Григоровича, Л. Якобсона, І. Бєльського, Н. Касаткіна і В. Васильєва, О. Виноградова та інших дедалі наполегливіше і определеннее проходить думка про те, що аж ніяк не будь-який зміст доступно балету. Головне в змісту майбутнього балетного спектаклю - це органічно закладені в ньому передумови музично-хореографічної образності.
Нова органічний зв'язок змісту зі стихією музично-хореографічної образності яскраво проявила себе в таких хореографічних полотнах, як "Легенда про любов", "Берег надії", "Ленінградська с...
