Міністерство освіти Республіки Білорусь
Екзаменаційний реферат
по світовій художній культурі
абстракціонізм У МИСТЕЦТВІ XX СТОЛІТТЯ
Виконала
Учениця 11 В«АВ» класу
Шидловська Оля
Керівник МХК
Булгакова Р. М.
Борисов, 2002
ПЛАН
Введення
I. Абстракціонізм
1.1. Кандинський В.В.
1.2. Малевич К.С.
1.3. Піт Мондріан
II. В«Мистецтво діїВ»
2.1. Джексон Поллок
2.2. Жорж Матьє
III. Лучізм
3.1. Ларіонов М. Ф.
3.2. Гончарова Н.С.
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
ВСТУП
Кожному часу своє мистецтво.
Кожному мистецтву - свободу.
Віденський сецессион, 1898 р.
Здавна люди намагалися відобразити красу навколишнього світу, сцени з життя в малюнках, картинах. З часом картини найбільш талановитих людей перетворилися на витвори мистецтва. З'явилася безліч різних напрямків у мистецтві: імпресіонізм, модернізм, класицизм, романтизм, натуралізм, символізм, реалізм, сюрреалізм, абстракціонізм та ін Кожне напрямок охоплює єдність світосприйняття, естетичних поглядів, шляхів відображення.
Здавна безпредметною творчість існувало у вигляді орнаменту або нон-фініта, але тільки в новітній історії оформилося в особливу естетичну програму - абстракціонізм. Виникнення і розвиток абстрактного мистецтва тісно пов'язане з духовними ідеями, хвилювали уми європейців на рубежі XIX-XX століть. Увле-чення метафізичними і утопічними теоріями охопило не тільки філософів, але й літераторів, музикантів, живописців. Прагнення висловити невимовне, передати відчуття єдності душі і матерії, всесвіту, космосу зажадало від художників пошуку нового, нетрадиційного образотворчої мови, повного глибокого змісту.
Відомий російський філософ Н. Бердяєв висловив думку про те, що характерною рисою людської культури є те, що досягаючи досконалості, вона несе в собі одночасно і тенденцію до занепаду, виснаження. В«Культура поступово відділяється від свого життєвого, битійственного джерела і на вершині своєї вона протиставляє себе життя, буття. В»[1. стор 24]
XX століття дало світові нові, часом незвичайні, складні для сприйняття зразки художньої культури. Друк нетрадиційності лягла по суті на всі види мистецтв.
Мистецтво є видом духовної діяльності. В суспільстві, світі все взаємопов'язано. Немаловажне значення для розвитку художньої культури ХХ століття мали наступні фактори:
1. ХХ століття - століття потужної соціальної мобільності (дві світові війни, численні локальні війни, революції). Його переломність була очевидною вже з самого початку. Просвічує внутрішню катастрофу відчули, перш всього, художники, творці. Хіба міг цей вік не породити бунтівне, порию мечущейся мистецтво?
2. ХХ століття заявив про себе найбільшими науковими відкриттями (будівля атома, теорія відносності А. Енштейна, поява приладів, які дозволили заглянути в глиб Всесвіту і мн. ін.) Картина світу в цілому принципово змінилася. Сприйняття художників прореагувало і на це.
3. Розвинути і вдосконалити мистецтво фотографії. У попередніх сторіччях образотворче мистецтво здійснювало документує роль. Коль скоро з'явилася якісна фотографія, частина художників прийшла до висновку: призначення художників не в копіюванні, а у створенні нової реальності.
Ставлення до мистецтва художників-абстракціоністів, на мій погляд, найбільш повно відбиваються в словах Стюарта Девіса: В«Мистецтво не є і ніколи не було віддзеркаленням природи. Будь-які зусилля ілюструвати природу приречені на провал. Абстрактні художники ніколи не будуть намагатися скопіювати некопіруемое; вони намагаються заснувати матеріальну відчутність, яка утворює постійний архів навіяна природою ідей та емоцій В». [3. стор.1]
абстракціонізм
З 1907 по 1915 рік живописці в Росії, Західній Європі та США почали створювати абстрактні твори мистецтва, так вважають дослідники і називають першими Василя Кандинського, Казимира Малевича і Піта Мондріана. І все ж роком пик-дення безпредметного мистецтва вважається 1910-й, коли в Німеччині, в Мурнау, Кандинський написав свою першу абстрактну композицію. У наступному році в Мюнхені він опублікував стала знаменитою книгу В«Про духовне в мистецтвіВ», в якої розмірковував про можливість втілення внутрішньо необхідного, духовного в відміну від зовнішнього, випадкового. В основу В«логічного обгрунтуванняВ» абстракцій Кандинського лягло вивчення теософських і антропософської праць Олени Блаватської і Рудольфа Штайнера.
В«AbstractioВ» означає В«відволіканняВ». У застосуванні до живопису цей термін дозволяє передати особливості художньої свідомості, спрямованого в пошуках гармонії від приватного до загального. Не випадково в перші десятиліття абстрактне мистецтво потребувало теорії символізму, у зверненні до містичним ідеям, проте пізніше художників все сильніше захоплювали проблеми, пов'язані з біофізичними відкриттями, зі спробами втілити поняття часу і простору, нескінченності природних форм, прихованих за зовнішніми покривами. Один з перших абстракціоністів, творець В«лучізмаВ» Михайло Ларіонов зображував В«Випромінювання відбитого світла (колірну пил)В».
Абстрактне мистецтво - В«найдоступніший і шляхетний спосіб закарбувати особисте буття, прочем у формі, може бути, найбільш адекватною - подібно факсімаліному відтиском. У той же час це пряма реалізація свободи В». [3. стор.2]
У 1920-і роки, під час стрімкого розгортання всіх авангардних напрямів абстрактне мистецтво включало в свою орбіту кубофутурист, беспредметніков, конструктивістів, супрематистів (О. Екстер і Л. Попову, А. Родченко і В. Степанову, Г.Стенберга і М. Матюшина, Н. Суетина і І. чашник). Мова нефігуративного мистецтва лежав в основі культури нової, сучасної пластичної форми, станкового, декоративно-прикладної або монументальної, і мав усі можливості для подальшого плідного та перспективного розвитку. Якби не ...
Немає необхідності знову повторювати вже добре відоме. Внутрішні про-протиріч авангардного руху, посилені жорстким пресингом ідеологічного офіціозу, на початку 1930-х років змусили його діячів шукати інші творчі шляхи. В«Антинародного ідеалістичнеВ» абстрактне мистецтво відтепер не мало права на існування. І здавалося, воно зникло не тільки з музейних залів, з книг і монографій, але з пам'яті.
З приходом до влади фашистів центри абстракціонізму переміщаються в Америку. У 1937 році в Нью-Йорку створюється музей безпредметного живопису, заснований родиною мільйонера Гугенхейма, у 1939 році - Музей сучасного мистецтва, створений на кошти Рокфеллера. Під час Другої Світової війни і після її закінчення в Америці зібралися взагалі всі ультраліві сили художнього світу.
У послево-енной Америці набирала силу В«школа Нью-ЙоркаВ», членами якої були творці абстрактного експресіонізму Д. Поллак, М. Ротко, Б. Ньюман, А. Готтліб. Влітку 1959 їх твори побачили молоді художники в Москві на виставці національного мистецтва США в парку В«СокільникиВ». За два роки до цієї події сучасне світове мистецтво було представлене на художній виставці в рамках Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. Інформаційний прорив став своєрідним символом духовної і соціальної свободи. Абстрактне мистецтво тепер асоціювалося з внутрішнім звільненням від тоталітарного гніту, з іншим світосприйняттям. Проблеми актуального художнього мови, нової пластичної форми виявилися нерозривно пов'язані з суспільно-політичними процесами. Епоха В«відлигиВ» передбачала особливу систему взаємин абстрактного мистецтва з владою. Розпочався новий етап у розвитку вітчизняного абстракціонізму-1950-1970-і роки.
Для молодих радянських художників, вихованих у трад...
