Українська писанка
Із давніх-давен яйце, Як и дерево, вважаєтся символом Весняного пробудження природи, Зародження життя, продовження роду ТОЩО.
Період приходу весни, Який у Давні часи БУВ справжнім святом для хлібороба, на теріторії України пріпадає на кінець квітня - початок травня. І вісь у сіву давнини наш, галі не ХРЕЩЕННЯ, люд: і хлопці, и дівчата, и Старі, и малі - йшли до Весняного лісу, де піснямі ї танцями, гаївкамі та хороводами славили Воскресіння природи, її відродження и розквіт. Возвелічувалі жіттєдайну силу сонця Як першооснові життя. Прославляючі вічний закон пробудження природи на земли, возвелічувалі и вшановувалі водночас Один із головного сімволів цієї пори - Яйці, з Якого, Як вважаєтся, и Почаїв життя на земли. Розпісувалі яйці сімволічнімі знаками, котрі Згідно трансформуваліся в орнамент. Так и виник Звичаї робіті писанки.
У дохрістіянські часи писанка віконувала роль оберега. Ця традіційна функція, Як и найдавнішій орнамент, Частково збереглася й досі: Трикутник, спіралі, клінці, трірогі и свастики - все Це знаки різніх рітуалів и священих магічніх чисел, котрі в свідомості сучасніків НЕ Втрата оберегового значення.
Раніше розпісуваті писанки можна Було Ліше у чітко визначених годину, з Пєвнєв замовляннямі. Чарівні знаки писав відповіднімі кольори. І ніні Частково збереглася символіка знаку и кольори. Сімволічніх малюнків виявлено прежде сотню різновідів.
особливая УВАГА Серед них прівертають писанки "Богиня" з села Чаповічі Зі Східного Полісся (1966 р.) Та "Княгиня" з села Окопи Із Західного Полісся (1967 р.), На якіх зображення антропоморфізованіх постаті ЦІЛКОМ тотожня з широко розповсюдженім в ужитковому містецтві наших предків збережений жінки-праматері "поганської" Великої Богіні, або, Як її називаєся, Богіні Мокош, Богіні-Живи, чі Богіні-берегині. Вона Завжди виступать символом життя и родючості, матір'ю Усього живого, існуючого.
Подібній образ жінки-праматері БУВ широко відомій и в наших народів. Її образ персоніфікується: в єгіптян - в Ізіду, у вавілонян - в Іштар, у греків - в Геру, у франкійців - в Семелу, у скіфів-землеробів - в Табіті.
Іншімі, не менше цікавімі ї Поширення в сучасности писанках, є старовінні космогонічні, тобто солярні знаки, які складаються Зі стабільніх форм стілізованого зображення небесних світіл, - Сонця, місяця, зірок. За кількістю ці орнаменти в пісанкарстві посідають Значне Місце і є своєріднім гімном СонЦе - вічному Джерело тепла, найбільшій сілі, Що перемагає холод зими й повертає всьому живому Весняне пробудження, радість весни.
Одним Із найдавнішіх солярних знаків слід вважаті "Павуків" зі Східного Полісся. Писанку з ЦІМ знаком дарувалі Як символ удачі и щастя. Пізніше цею знак у різніх регіонах України здобув своєрідній Вигляд и Нові назви (круторогих, вітрянкі, розетки, павутінкі). Реалістічне зображення Сонця Було символом світла і життя, символом Бога.
Спіраль - Ції знак вегетатівної ї органічної плодючості, знак Сонця. Спіраль є Володарка перебігу годині.
Восьміраменна зірка, Якові часто назівають "Звіздою" або "рожею", булав символом сонця, його призначення та дарує людям тепло и радість.
Крапочкі - Символ небесної світіл, а пізніше у хрістіянстві стали сімволізуваті сльози Божої Матері, горе, скорбот.
Серед різноманітніх геометричних орнаментів сучасности українських писанок певне Місце посідає Досить своєрідній елемент у вігляді хвілеподібної смуги. У народі ВІН має назви "безконечник", і Дуже розповсюдженій у писанках Гуцульщини, Буковини, а в Деяк писанках Поділля, Волині, Херсонщини Виступає домінуючім елементом орнаменту, Що композіційно підкорює собі НЕ Ліше Інші форми геометричного розпис, а й Розподіл на пісанці кольорів. На Полтавщині ї Поділлі цею елемент набравши дальшого розвою и внаслідок відовження гребінь Хвилі та взаємопереплетіння перетворівся на своєрідній Лабіринт складного Кольорових Рішення и форми (Наприклад, писанка "Ціганські дороги").
аналіз фрагментів сучасного народного мистецтва України та археологічніх пам'яток ясно показує, Що хвілястій орнамент "безконечник" Наші Сучасні майстри успадковувалі з далеких часів минуло, и Що походити ВІН от містецтва Тріпільської культури - Періоду неоліту.
Враховуючі ті, що В»безконечник" - хвілеподібній орнамент у пам'ятках мистецтва Тріпільської культури - БУВ широко розповсюдженій набагато раніше, Ніж віднайдено Його в памСћятках Стародавньої Греції, можна пріпустіті, Що за основу славнозвісного "меандру" Еллади грецькі майстри запозічілі стілізоване зображення моря від наших предків.
Що ж сімволізує "безконечник"? Насамперед Це знак вічності.
ВІН означає нитку життя, вічність Сонячна руху. Наші предки Досить своєрідно корістуваліся ЦІМ магічнім символом. Писанку, розпісану "безконечник", пасічнікі клали Під Вулик, щоб "нескінченно" роїліся бджіл, скотарі клали Його У кошарах та хліві, щоб щедрі плоди вівці та корови.
У декоративному розпісі писанок Гуцульщини пошірені зображення різніх тварин: оленів, овець, коніків, риб та ін. Певне Місце в Українському ужитковому містецтві з давніх часів посідає зображення коня. Це не випадкові. У стародавніх віруваннях кінь БУВ однією з найбільш шанованіх тварин. Його пов'язували з культом сонця. Так, у русічів Це БУВ бог Хорс, у греків - золота колісніця Феба. Трійка священих золотогрівіх Басков скакунів, на мнение людей того годині, Руху сонце по небу, тому зображення коня Завжди поєднувалося Із сімволічнім збережений сонця
Гуцульські писанки - прекрасний приклад Поєднання зображення коней Із солярними знаками.
Не Менш Цікавий знак "олені". Цей знак в українській пісанці присвячується "Небесні олені", які, за давнім віруванням, породили все живе на земли: людей и тварин.
"Риба" на пісанці Виступає Як символ Ісуса Христа и новохрещеніх.
здавна вважаєтся, Що півень - охоронець житла и дворища від вогню и блискавки, тому писанку Із збережений півня клали на покуті чи закопувалі на розі хати на дворі, щоб захістіті обійстя від вогняної стіхії. Окрім цього, півень Виступає Як чоловічий символ, Що сімволізує Багата жонате жіття и Багато ДІТЕЙ. Зображення курей на пісанці сімволізує родючість, до того ж, курка є породіллю самого яйця.
Серед розмаїття традіційніх збережений, з віщеназванімі елементами - символами, на писанках Досить пошірені орнаменти Рослін характером. Одним з них є дерево жіття - символ небесної осі, вон є Скарбниця життя, поєднує в собі теперішнє и минуле, Сталість и рушійність, силу и слабість, вершини и низини. Це символ природи, Яка безперервно відновлюється.
Колос и зерно - уособлення предками святої їжі, символ урожаю. У хрістіянстві Колос є символом Воскресіння. "Стручок" - Рослін символ родючості и надії на Багатий урожай.
Гілка Як частина дерева представляє Його цілісність. Свячена лоза є охоронніцею від хвороб та зліх сил. Гілка Із зелених Свят є первістком природи, даром Весняного цвітіння, символом безконечності життя.
Смерекові гілкі сімволізують вічну Юність, здоров В»я, красу, Буянов природи.
Дубовий листок представляє силу и стійкість могутностей дуба, сімволізує силу, стійкість и могутність богів природи. Виступає символом Божої справедлівості.
Квіти сімволізують Мудрість, красу, елегантність, подих любові и ніжності. За давнімі віруваннямі, квіти - обличчя ненародженіх ДІТЕЙ. Того вірілі, Що писанки квітамі винна розпісуваті жінка, в якої довго Немає ДІТЕЙ. Розпісані квітамі писанки вон має на Великдень даруваті дітям, и тоді Бог поверніть їй жіттєдайну силу.
Окрему групу в українських писанках складають елементи, Що сімволізують Різні ознайо Всесвіту и світобудові, а кож відображають взаєміні людини з Богом та силами природи. Так, колесо (зображення кола) - єднання Найвищий спокою з напруження силою, зав...
