МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
КРІВОРІЗЬКІЙ ДЕРЖАВНИЙ педагогічний УНІВЕРСИТЕТ
Р Е Ф Е Р А Т
З предмету: Етнографія України
На тему: В«Традиції Великодня В»
Роботу Виконала:
студентка 2-го курсу
групи УМЛ 06-1
Колісник А. О.
методично Керівник
Грабар М.М.
м. Кривий Ріг
2008 р.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Свято Великодня. Традиції святкування
Розділ 2. Про Українські писанки
Розділ 3. Символіка та семантика українських писанок
Висновок
Вступ
Кожна нація, Коженна народ, навіть Кожна соціальна група має Свої Звичаї, Що вироб Протяг багатьох століть и освячені вікамі.
Альо Звичаї - Це не відокремлене явищем в жітті народу, це - втілені в Рухі и дію світовідчуття, світоспріймання та взаєміні Між окремому людьми. А ці взаєміні и світовідчуття безпосередню вплівають на духовну культуру даного народу, Що в свою Черга впліває на процес постанов народної творчості. Саме тому народна творчість нерозрівно зв `язана з звичаєм народу.
Звичаї народу - ції ті прикмети по якіх розпізнається народ НЕ Тільки в сучасному, а і в Його історічному минуло.
Звичаї - ції ті непісані закони, якімі керують у найменших Щоденна и найбільшіх всенаціональніх справах. Звичаї, а кож мова - ції ті найміцніші елементи, Що об `єднують Окрема людей в один народ, в одну
націю. Звичаї, Як и мова, вироб Протяг Усього Довгого Життя і розвітку шкірного народові.
В усіх народів світу існує Повір `я, Що тій хто забув Звичаї своїх Батьків, карається людьми и Богом. ВІН блукає по Світі, Як блудний син, и ніде НЕ Може знайте собі притулку та прістановіща, бо ВІН Загублений для свого народові.
Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючи до України, Як до Матері, Що Вічно страждає пітає:
Чі ти рано до схід-сонця
Богу не молилась?
Чі ти діточок непевний
звичаєм НЕ вчились?
Мі, українці, нація Дуже стара и свою духовну культуру Наші пращурів Почаїв творити далеко до Християнська періоду на Україні. Разом Із християнством Візантія принесла нам свою культуру, альо самє свою культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні Вже Була національна культура, и Володимир Великий Тільки Добавил Християнська культуру до своєї рідної, батьківської культури.
Зустріч Візантії з Україною - Це не Була Зустріч бідного з Багата; Це Була Зустріч Якщо не рівніх, то близьким потуги, альо різніх характером культур. Ще й тепер ми маємо у своїх звичаєм и народній усній творчості ознайо зустрічі, Поєднання староукраїнської, дохрістіянської культур. Альо ми до цього Вже так звіклі, Що іноді не можемо розпізнаті де кінчається в народніх звичаїв староукраїнське и де почінається Християнсько. Бо староукраїнські Традиції ввійшлі у плоть и кров наших звічаїв, и тепер ми собі НЕ уявляємо Різдва без куті, Великодня - без писанки, Святої Троїці - без клечання, навіть назівємо Це Останнє свято В«Зеленими святихВ». Всі мі відзначаємо свято Купала, на В«ВведінняВ» заклікаємо щастя на майбутній рік на В«КатериниВ» клічемо частку, а на В«АндріяВ» хто з нас не кусав Калета (це великий корж Із білого Борошнєв) i Яки Дівчина не ворожіть, чі Вийди заміж цього року?
Все це - наша дохрістіянська та християнська культура, наша найстаріша Традиція.
Розділ 1. Свято Великодня. Традиції святкування.
Великдень, Паска, Христове Воскресіння. Так назівають свято, Що відображає звершене найзаповітнішої мрії людства - Подолання Смерті. У словосполученні В«Великий ДеньВ» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгіптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, Що втілювалі ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця ...
Вибране Богом єврейській народ, з-поміж Якого МАВ прийти Спаситель, найбільшім, встановленим пророком Мойсеєм, святому вважаєтся Паску. Вона знаменувала Перехід обраності людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевішнім земли. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнілась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть и Воскресіння звершив Перехід для Всього людства и кожної людини зокрема з рабства Смерті до вічного життя. Того Паска стала святом найбільшої буттєвої радості - Відчуття Єдності з Усім світом и з живим Богом.
людства відзначає цею день вже тісячі РОКІВ. Тож дібрало Чимало способів вшанування воскресла Христа, Що сформувалася у Традиції та Звичаї. Багата на них и наша ненька Україна.
Основна Ознака українського Великодня - Писанка, яка в своїй сімволіці поєднала давнини дохрістіянськіх часів, наше сьогодення и віру у вічність. Того, готуючісь в часі Великого посту до гідної зустрічі Паски, українці Протяг цілої чотірідесятніці (навіть и у святкові Дні) пишуть писанки. Тоді ж люди вішівають рушники и серветки, якімі Згідно покрівають Великодні Кошик.
Страсного тижня господіні печуть особливий хліб - паску - на згадка про Хрістові слова: В«Я є Хліб життяВ». Ці паски є найбільшою забарвити и основною поживитися Великодний столу.
За три Дні до свята Живного четверга діти ходять В«гріті ДідаВ», відвідуючі Хресна Батьків та Інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. їх душі Малеча зігріває окликом: В«Грієм Діда. Печіть паски. За три Дні Великдень! В». Діточок віддячують за добру звістку спеціально Спечені булочками з хрестиком. В Наші Дні галі ї прігощають солодощамі.
А в Страсну п'ятницю - у день страдніцької Смерті розп'ятого Христа Старі й малі Ідуть до церкви, щоб вклонітіся Святій Плащаніці. Саме годину посідіті Біля неї, Як Біля померлої людини, міркуючі про Своє життя та слухаючі читання В«Дій святих апостолівВ». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять Нічні чування, Що розпочінаються з В«Хресної дорогиВ». Жодної справи не винна торкнути рука в цею день скорботи, жодних зайве слово чи жарт НЕ мают зірватіся з язика.
А Великодня субота - ції Останній день підготовкі до свята и остання нагод вісповідатіся ї прийнятя Святі Тайні Тіла и Крові Христа. Без цього НЕ досягнуть повнотіла свята. Чи не гідно сідаті до Великодний столу з неочищеним серцем и вустами. Великдень є символом щорічної возможности Почати нове життя.
У пасхальну ніч храм Буває переповнення молільнікамі. На цею годину сюди пріїздять и ті, хто живе у найвіддаленішіх куточками І не Завжди Може буваті на богослужіннях. Аджея йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.
В«Христос воскрес!В» - лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прікрашеніх Кошик и Кухля. Люди хрістосуються и поспішають додому - до сім'ї, родини, особливо ЯКЩО вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші ... І вісь ВСІ уміваються свяченою водою, в Яку опущено писанку та хрестик, а Ліше тоді до Святкова сніданок, щоб розговітіся (Говіті - поститися, відвідуваті церковні служби, готуючісь до сповіді ї причетний, сповідатіся, прічащатіся.) яйцем и Паска.
Велікодній тиждень - світлий тиждень. А закінчується ВІН Провідною неділею, або Антипаскою. Це день відвідін померлих. Мало Не всі Родичі тихий, хто відійшов у вічність, збіраються на цвинтарі, щоб згадаті рідніх и сповістіті радість Воскресіння: В«... Христос воскресе Із мертвих и смертію смерть поправ! В».
Розділ 2. Про Українські писанки
Фарбовані яйця - неминучий Ознака Великодний розговіння. Особливо смороду корістуються повагою в Україні. У Деяк Із слов'янських народностей, Наприклад у гуцулів, існує Справжній культ велікодньої писанки, оточеній Старов...
