Традиції українського народного харчування
Зміст.
1. Народна кухня. Традиції народного харчування.
2. Регіональні Особливості народного харчування.
1. НАРОДНА КУХНЯ. Традиції НАРОДНОГО ХАРЧУВАННЯ.
Народне харчування - важлива елемент матеріальної культури. Його склад, якісні характеристики залежався від багатьох чінніків. Це передусім історичні, соціально-економічні, культурно-побутові, географічні Умови проживання Етнос, Традиції, напрями и ступінь роз В¬ витку сільського господарства. У зв'язку з тім, Що їжу необхідно готувати систематично и цею процес нерозрівно пов'язаний Із сімейнім ПОБУТ, народне харчування залішається найстійкішім компонентом матеріальної культури. Страви та Способи їх пріготування віступають спеціфічнімі ознайо національніх особливая шкірного народу.
Традиційне харчування українців пройшло трівалій шлях становлення и развития. Деякі Способи Зберігання продуктів, пріготування страв, Що дійшлі до нас, застосовуваліся галі в часи Трипілля, ранніх слов'ян та Київської Русі.
Століттямі вдосконалювалося, поліпшувалося харчування українців, вбіраючі кращий Досвід поколінь и сусідніх народів. Унаслідок цього сформувалася орігінальна народна кулінарія з великим асортиментом унікальніх страв, смачно та пожівніх, надзвичайно корисне для організму людини.
У харчуванні українців вікорістовуваліся різноманітні продукти, а кож Різні Способи пріготування їжі. Це зумовлювало традіційнім багатогалузевім Сільським господарством, його призначення та поєднувало землеробства з тваринництво и садівніцтвом. Розширення асортименту продуктів харчування спріяло кож Рибальство, бортництво, Меншем мірою міслівство, збіральніцтво. Значний Вибір способів харчування забезпечувала українська піч, Яки вірізнялася багатьма універсальнімі якости и давала змогу варити, Пектен, смажіті, тушкуваті, сушить продукти.
Основу народного харчування українців становили Різні страви з Борошнєв и круп. Це відображало землеробській, Головним чином зерновий, характер господарювання. Особлива роль у харчову раціоні відігравав хліб, Який супроводів українця від народження до Смерті, в будень жітті та в свято, у праці та відпочинку, в горі й радощі. Із Покоління в Покоління передавалося шанобліве ставлені до нього: В«усяк добро, за хлібомВ», В«Хліб-усьому головаВ», В«Хліб та вода - козацька їдаВ», В«Без хліба - суха БідаВ», В«Хліб та вода, та й нема голоду В». Вважаєтся за гріх недоїсті або викинути Його шматок. Навіть кріхті збирать Зі столу та з'їдалі, коли Кусень хліба Випадкове падає на землю, Його піднімалі и цілувалі.
Хліб и борошняні вироби відігравалі велику роль у звичаєм та обрядах українців. Смороду сімволізувалі добробут, Гостинність. З хлібом молодих проводили до шлюбу, Його клали на труну небіжчика і потім Залишани на могилі. З хлібом починаєм працю в полі весною и з ним закінчувалі її Восени. На хлібові клялись при укладанні різніх угідь, ВІН БУВ обов'язковим атрибутом Під годину проведення обрядів календарного циклу, а кож рітуалів, пов'язаних з качаном БУДІВНИЦТВА хати, копанням криниці ТОЩО.
До віпікання хліба господіні-Українки ставлять з особливою УВАГА. Невдало віпеченій хліб, особливо ритуальний (паска, коровай), згідно з повір'ям приносив сім'ї нещастя, біду. Матері НАДЗВИЧАЙНИХ ретельно научайтесь дочок технології пріготування тіста, Його віпікання. Значний УВАГА пріділялася чістоті рук и посуд. Неохайніх господарок засуджувалі у народі. Про них говорили: В«Видно, Що Настя хліб пекла - Усі ворота в тістіВ».
жодних страва НЕ Може зрівнятіся з хлібом и способами Його пріготування, и розмаїттям готових виробів. Хліб відрізняється за видами Борошно, якістю, умів пріготування та рецептури тіста, характером віпікання, формою. Майже Скрізь на Україні повсякдення хліб (В«хлібінаВ», В«БоханецьВ», В«паляницяВ») пекли Із Житнього Борошнєв, в його призначення та додавайте Інші компоненти: борошно Із ячменю, гречки, гороху, сочевіці, а в пізніші часи - Мелень кукурудзу та товчену картоплю. У голодні роки до тіста домішувалі буряки, варену квасолю, вісівкі, полову, борошно з Лободи ТОЩО. Житній хліб входив до складу повсякдення харчування НЕ Ліше того, Що інших зернових культур сіяли менше, а й у зв'язку з традіційнімі смакують. Тільки у південніх районах України, де здебільшого вірощувалі пшеницю, переважав пшеничний хліб. Крім цього, хліб з вівсяного Борошнєв БУВ Поширення на Бойківщіні та Лемківщіні, а з кукурудзяного - на Гуцульщині.
На більшості теріторії України хліб віпікалі з квасного тіста. Оскількі процес Його виготовлення БУВ Досить трівалій, пекли хліб раз або двічі на тиждень. Тісто замішувалі звечора. Замість дріжджів вікорістовувалі Залишки тіста від попередньої віпічкі.
У Карпатська регіоні переважно вжівався хліб, спечений Із прісного тіста. Як свідчать джерела, способи Його виготовлення НАДЗВИЧАЙНИХ Давні и сягають у часи раннього слов'янства. На Бойківщіні та Лемківщіні прісній хліб віпікалі здебільшого з вівсяного Борошнєв (В«шіпокВ», В«ошіпокВ»). У Деяк селах Лемківщини вжівався хліб Із ячмінного Борошнєв (В«одзімкаВ», В«ОсухВ»), а на Гуцульщині - з кукурудзяного (В«коржВ», В«малайВ»). У зв'язку з постійною нестачею зернових, в Українських Карпатах домішувалі у прісній хліб варені картоплю, біб, квасолю, гарбуз, а в голодні роки - навіть букову та березову кору, спорохнявілі пні.
Крім хліба, з муки виготовляємої Чимало інших страв: коржі, перепічкі, пампушки, пироги, Млинці, оладкі та ін. Коржі віпікалі у печі на сковороді з прісного, тонко розкачаного пшеничного або Житнього тіста. У Деяк регіонах готувалі коржі з Гречаного Борошнєв та гороху. їлі їх Замість хліба - з молоком, ряжанка, салом, олією. На свята ї у Вихідні готувалі коржі з медом и маком. Перепічкі, підпалкі кож пекли Із тонко розкачаного тіста. їлі їх гарячими, переважно на Сніданок. З кислого пшеничного або Гречаного тіста віпікалі невелікі булочки - пампушки. Найчастіше їх вживалися до борщу, рідше - з олією та часником Як самостійну страву.
Улюблене стравити українців булі пироги. Пекли їх з того ж тіста, Що й хліб, альо обов'язково з начинкою. Для начинки вікорістовувалі картоплю, капусту, горох, квасолю, товчену коноплю, гарбуз, Свіжі та сухі фрукти, сир. На Поліссі и в гірськіх районах Карпат часто вживалися ягоди и гриби. На свята та Вихідні готувалі пироги з м'ясом и рібою.
До складу меню української Кухні входило Чимало страв Із прісного тіста, звареного в окропі. Такими були, зокрема, галушки, затірка, Локшина. Тісто для них готувалі з різного Борошнєв, альо найчастіше - з пшеничного чи Гречана. Для галушок вікорістовувалі рідке тісто, його призначення та ложкою кидали в окріп. Перед споживанням мастей їх олією, смаженім салом, часником. Затірку - різане або дрібно розтерте тісто - варили у воді. Потім заливали гарячим молоком, посіпалі сиром, іноді змащувалі жиром. У тісто для Локшин вбивали сирі яйця, Далі розкачувалі на тонкі коржі, злегка підсушувалі и нарізалі на тоненькі смужкі. Локшин варили в окропі, молоці, юшці.
Улюблена страва українців - вареники, які на Галичині називаєся В«пирогамиВ». Тісто для них замішувалі з пшенічної, гречаної, жітньої борошна, тонко розкачувалі и нарізалі кружельцямі. Вареники готувалі з начинкою: сиром, картоплею, капустою, квасоля, вишнями та іншімі фруктами, пшоняною чи гречаною кашею. Варили їх в окропі. їлі вареники Зі сметаною, маслом, олією, смаженім салом з Цибулів. Вареники вважаються однією з найхарактернішіх для української Кухні страв.
Значне Місце у повсякдення харчових раціоні жітелів України відводілося каші, Якові готувалі з пшенічної, ячмінної, гречано...