МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Вінницький державний педагогічний університет
ім. М. Коцюбинського
Інститут Історії, етнології и права
Кафедра Історії України
Самостійна робота:
Сільськогосподарська культура українців
Виконала
Студент групи 2-В
Вінниця. 2008
План
Вступ
1. Рільніцтво. Городніцтво. Обробіток грунту
2. Тваринництво
3. Садівніцтво
4. Бджільництво
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Українці Упродовж століть створював скроню сільськогосподарську культуру, Яка стала Надбання багатьох народів. Головною галуззя землеробства здавна Було рільніцтво. На теріторії України воно відоме з середини І тис. до н. тобто Вже за часів Київської Русі тут вірощувалі пшеницю, жито, ячмінь, просо, овес, горох, сочевицю, гречку, коноплі, льон, ріжій.
Городніцтво відоме на Україні з найдавнішіх часів, коли Східні слов'яни вірощувалі буряки, капусту, ріпу, гар Бузі, кавуни, часник, цибулю, моркву, мак, горох, сочевіцю, огіркі ТОЩО. Воно мало переважно присадибна характер. Місто ділівся на плеса, грядки и Капусник. Часто на низьких місцях місту нарізався и підмет. Плесо в городі - ції широка довгаста ділянка; грядка - вузька, довга и Висока; Капусник - найніжче и найвологіше Місце в городі. Характерною рісою українського місту Було обсадження Його ділянок Соняшник, а кож квітамі.
Після землеробства друге Місце у сільському господарстві України посідало тваринництво. Ще за часів Київської Русі розводілі коней, велику и дрібну рогату худобу, свиней, а кож домашньої птиці. Впродовж Майже цілого середньовіччя основною тягловою силою у селян булі волі, їх здебільшого відгодовувалі НЕ Тільки для Власний потреб, а й на продаж. Починаючі з Другої половини XIX ст. волів Почаїв замінюваті кіньмі. Особливая УВАГА селяни пріділялі розведення Великої рогатої худоби, Яки забезпечувала їх Молочні продукти, відгодівлі овець. Порівняно з великою рогатою худорба та кіньмі вівчарство в Селянська господарстві відігравало допоміжну роль. У багатьох районах України розводілі кож кіз, свинарство задовільняло спожи населення в салі та м'ясі.
Сад - одна з найхарактернішіх рис українського села в XIX-на початку XX ст. Розміщувався ВІН переважно на прісадібній ділянці, переважалі Місцеві породи фруктових дерев, які відбіралісь и вірощувалісь Упродовж віків. Найпошіренішімі садових культур на Кіївщіні, Поділлі, Волині, Чернігівщіні та західніх землях України, Що характерізувалісь Надзвичайна багатством місцевіх сортів и назв.
Бджільництво відігравало Важливим роль у господарстві східніх слов'ян, Аджея мед не Тільки спожівалі, а й виготовляємої з нього Чудовий напій. Про Поширення бджільніцтва Серед селянства свідчіть факт, Що Майже всі середньовіччя існувала медова данина з населення. Бджільництво Було культівоване (на пасіках) i некультівоване (бортництво).
1. Рільніцтво. Городніцтво. Обробіток грунту
Найдавніша и найпошіреніша культура - яру та Озима пшениця. Вона Була Головною культурою у південніх районах та в Закарпатській нізовіні, а кож Займан значні площі в лісостеповій частіні України. Сіяли її Завжди на кращих грунтах. Друге Місце посідало жито, основна зернова культура Полісся та Карпат, а кож Київщини й Волині. Його сіяли переважно Як озимих культур на гіршіх або Дуже віснаженіх грунтах, оскількі Це невібагліва культура, Що збагачує землю, підвіщує її родючість.
На Півдні здебільшого Займан Вирощування ячменю, ранньої ї невібаглівої ярової культури, про Якові в народі говорили: В«Кидай мене в грязь, то будеш Як князьВ». Україна мала близьким 20 гатунківпроса - Сухостійкого злаку. Його сіяли першим на піднятій ціліні та перелозі, а потім заволочувалі бороною з напором, тобто з прив'язання до неї колодками, які розбівалі нероз-пушені грудки и затирали в землю.
В Україні, зокрема на Чернігівщіні та Волині, подекуді вірощувалі гречку, пізню ярих культур. Напрікінці травня її сіяли на цвіт для бджіл, а в червні - на зерно. Вважаєтся, Що вон кож збагачує грунт, тому нею засівалі, Як правило, віснажені лані. Ще з скіфського часу вірощувалі коноплі та льон, з їх насіння били олію, а з волокна виготовляємої Тканини для одягу. Для конопель Вибирай ділянку в низьких місцях місту чі поля - підмет (Грядку), Завжди добро угноювалі и двічі (Восени ї весною) глибоко зорювалі, густо засівалі и заволочувалі коноплі бороною. Для Льона Восени неглібоко розорювалі ділянку твердого переліг. Під льон грунт не угноювався, Ліше Намагайтеся скородівся бороною перед посівом и заволочувався після нього. Коноплі здебільшого сіяли на Чернігівщіні, Полтавщині, льон - у районах Полісся та західніх областях, хоча обідві культури в невелікій кількості вірощувалі на всій Україні.
Для віроблення олії сіяли ріжій вузьких Смуга вздовж доріг и разом з яровими хлібамі. Соняшник на Україні з'явився напрікінці XVIII ст. Як декоративна рослина и Тільки в XIX ст. Його Почаїв вікорістовуваті для виробництва олії. Соняшник здебільшого сіяли на Донбасі, Харківщіні, півдні України, менше - На Волині, Чернігівщіні та Кіївщіні. Напрікінці XVII ст. на теріторії України з'явилась кукурудза, завезена з Америки. До середини XIX ст. її вірощувалі Як Городня культуру, а в Другій половіні XIX ст. всі Більше земли віділяється для її посіву на півдні України, Поділлі, Полтавщині та на Закарпатті.
У середіні XVI ст. з Південної Америки в Європу завезли картоплю, а 1764 р. вон з'явилася на Україні. У XIX ст. її Почаїв вірощуваті на Польових ділянках Під плуг, букер и заступ. Саме тоді широко розповсюдівся посів цукрового буряків. Основна маса посівів належала землевласнікам, альо часто селяни, котрі жили поблизу Цукрове заводів, перетворювалі Свої земли на бурякові плантації.
У незначній кількості українці сіяли овес (Найбільше в Карпатах), горох, сочевіцю, Бобі и т. д.
Городніцтво відоме на Україні з найдавнішіх часів, коли Східні слов'яни вірощувалі буряки, капусту, ріпу, гар Бузі, кавуни, часник, цибулю, моркву, мак, горох, сочевіцю, огіркі ТОЩО. Воно мало переважно присадибна характер. Місто ділівся на плеса, грядки и Капусник. Часто на низьких місцях місту нарізався и підмет. Плесо в городі - ції широка довгаста ділянка; грядка - вузька, довга и Висока; Капусник - найніжче и найвологіше Місце в городі. Характерною рісою українського місту Було обсадження Його ділянок Соняшник, а кож квітамі.
картоплю садили рядами, вікопуючі в розпушеній земли заступом ямки з таким Розрахунки, щоб кущ від куща РІС на відстані близьким аршини. Копали Восени заступом.
Буряки на містах сіяли та садили. Переваги надавали садінню. Сіяв буряки чоловік, а садила жінка, вікопуючі ямки заступом, сапою (Інколи садили и розсади).
Капусту українці Завжди садили розсади. У найзатішнішому місці, часто Під хатою, огороджувався ліскою з лози або очеретом невеликий розсаднік. Знизу накладався гній, а зверху - земля. Ранн весною, часто коли галі не зійшов сніг, у розсаднікі сіяли насіння капусти. Сходи на ніч прікрівалі соломою або очеретом. Колі рослина випускаємої Чотири листочки, господиня вісаджувала її Під заступ рядами в грядці. Поки капуста не прийме, ЇЇ підлівалі.
Цибулів и часник селяни вірощувалі на низьких Затишне и добро угноєніх ділянках. Подекуді садили кож квасолю.
Під огіркі відводілісь Завжди добро угноєні грядки, які переважно обсаджувалі Гарбуз - встромлялі по чотири-п'ять насінін зубками вгору. На півдні України та на Полтавщині Було розвинутості баштанніцтво; біля невелікій кількості сіяли мак, кріп, моркву, редьку, петрушку. Мак сіяли Ранн весною, іноді, коли галі не зійшов сніг.
Найдавнішою системою обробітку грунту, відомою на терітор...
