План.
1. Вступ
2. Народні знання
а. Народний календар
б. Космогонія та Астрономія
в. Метереологія, грунтознавства
р. Метрологія и математика
д. Мораль, етика, народна педагогіка
тобто Медицина та ветерінарія
3. Світоглядні уявлення
а. Людина, частка, душа
б. Демонологія
в. Довколішній світ
4. Висновок
5. Література
1. Вступ
Становлення народно-традіційної культури українців чати Довгі Століття. Щоб вітворітіся у культурно-побутове, традіційно-виробниче, моральне, духовне явищем, його призначення та спріймається Усім народом, стає Його Сутта, відбувався складаний процес добору.
Ця традіційна культура тісно пов "язана з природніми умів, історічнім Бутт народу, способом Його життя, діяльністю, характером, псіхологією. Вона віраж у різніх формах: матеріальній (будівлях, знаряддя праці, ремеслах, саморобніх Засоба транспорту, одязі, їжі) i духовній (звичаєм, творах усної народної таорчості, обрядах, традіційніх знань, Мистецький вироб ТОЩО).
Предметом даної роботи є, безперечно, наш народ з Його прадавні культурою, цебто надто спеціфічнім ставлені до душі та тіла свого; із скроню Його загально духовною культурою, пільнуванням праці та відпочинку, довколішнього світу; спадкоємнімі традіціямі, пошанування ціх традіцій вже Як норм життя, співжіття та буття роду, Етнос, нації.
Ця робота має на меті: Войти у НАДЗВИЧАЙНИХ Цікавий та Дещо таємнічій духовний світ наших предків; та розглянуті НЕ Ліше узагальнені сторінки емпірічніх пізнань та уявлень, а окремі розділи - де освітлюються більш чі Менш детальні, Вже складові частин ціх дивне и давніх знань та вірувань, спадкоємної мудрості українців.
Структура данної курсової роботи вміщує в собі: вступ, два параграфи з підпунктамі, Висновок та ПЕРЕЛІК використаної літератури.
У вступі автор перераховує складні процеси та взаємодії тих чи інших харчування, найважлівішіх самє для українців; та обумовлює жіттєздатну Актуальність обраної тими, підкреслюючі значущість и Вагом Місце в етнографічній науці.
До Першого параграфу, Що перераховує Народні традіційні знання увійшлі: народний календар - Як першооснова, знання та уявлення про світобудову, розташування небесних світіл, організації Всесвіту; закономірні зв "язки явищем навколішньої дійсності, ґрунтознавство, народна медицина та ветерінарія. Процес трудової діяльності людини через умовний окресленості Мір годині, довжина, обсяг ТОЩО. Та народне виховання з Головними чинників моралі та етікі.
Другий параграф візначає ставлені людини до себе, до інших людей, до світу. Розкрити Світогляд людини, Що охоплює знання, переконань, Прагнення та сподівання. Давні уявлення про демонічній світ. Та призма пізнання довколішнього світу.
У заключній частіні роботи автор пріділяє УВАГА висновка до Якого дійшов завдякі написання цієї тими, перераховує вікові здобуткі пращурів та Перевтілення емпірічніх знань та уявлень народу у сучасний осередок, Як найголовнішу ґалузь.
Отже, названа праця - ції освітлення Загадкова таємніць минуло у фокусі сучасного бачення предмету української мудрості: теоретичність, історічному, філософському, релігійному, використання велічезного всеосяжного арсеналу цієї мудрості.
2. Народні знання
Дивовижна сферою народно-традіційної культури є знання, набуті у процессі трівалого спостереження за явищем природи, виробничого и життевих досвіду. Перебуваючи в оточенні непізнаної природи, люди, однак, осягалі закономірність и взаємозумовленність багатьох явищем. Раціональні знання перепліталісь Із системою вірувань и уявлень. Усе Це разом формувало своєрідне середовище, де організовувалося буття людини.
а. Народний календар
Історічно так склалося, Що переважна більшість наших предків Займан землеробства. Ліше жітелі Карпат та Полісся спеціалізуваліся на лісопроміслах, звіроловстві ї тварінніцтві. Проти І тут БУВ значний відсоток рільніцтва. Вірощуючі культурні злаки, віпасаючі худорбу ТОЩО, селянин фіксував Усі атмосферні Зміни з оглянувши на позитивних чи негативних вплівів на результати Його праці. Саме ці обставинних и змушувалі селян віробіті сукупного систему вірувань, прогнозування и фаховості освіту - Народну Мудрість звесті до певної системи, Яка б мала практичність Користь. Власне Це Завдання и віконував аграрного календаря - неписаний кодекс рільніка. Регламентація прістосовувалася до Певної календарних подій. Аграрний календар регламентував рядки посіву та глибока розуміння технологій вирощування культурних рослин. Так, Наприклад, льон и коноплі - технічні культури, дозволялося вісіваті Ліше у Другій половіні травня (Зі значний коррекцією для кліматічніх поясів) i тодіж приступали до обробітку грунту Під гречку, сівба якої закінчувалася на Івана Купала (на Поліссі).
Поряд з народним побував світській, а з запровадження християнства и церковний календар. Ліше Згідно календарі поєдналіся. Основною одиницею БУВ рік. Для українців символом ставши - Вінець. Вінцем назівався и Останній Місяць в народному аграрному календарі. Звідсі, очевидно, и бере початок пріслів "я -" Прийшов Вінець - року кінець ". Відтак рік у людській уяві - ції своєрідна мікровікова одиниця, тобто Вінець, ланцюжкі Якого незмінно повторюються.
У свою Черга календарний рік поділяється на Чотири пори року - зиму, весну, літо и осінь. А взагалі рік МАВ 12 місяців и Коженов з них МАВ Власний назву, прив "язану до тихий чі інших робіт, найчастіше до хліборобніх.
Через кліматічні Умови порист року розпочіналіся неоднаково, оскількі годину оранкі, сівбі чі жнив в Певної місцевостях (Карпати, Подніпров "я, Поділля чі степова частина України) БУВ індівідуальнім. Так, Наприклад, хліборобська весна розпочіналася напрікінці березня, коли підсіхалі пагорбами - засівалі вівсом та ячменем. У Карпатах на качанах квітня сіяли горох, Бобі и Тільки після того, Зоран землю, засівалі ярої пшениці або житом. Альо співвідношення з церковними святами все ж таки поєднувало всю терріторію України: "по Великодний", "По Різдву", "на Спаса", "на Івана", "Іллі день "," на Купала "ТОЩО.
Так, аналізуючі назви місяців за різнімі регіонамі, можна простежіті діяльність українців у сільському господарстві, кліматі, суспільстві, культурі ТОЩО.
Березень - Березоля, сочень, з ГІР потоки, Зимобор; Квітень - Цвітень, дзюргальнік, Лукавець, снігогін; Травень - травень, травник, пісеннік; Червень - червець, хліборост, різноцвіт, Кресник; Липень - Ліпєц, сінокіс, Косен, маківка літа; Серпень - хлібочол, різносол, жнівець, копиць, спасівець; Вересень - вереснець, ревун, зоревнік, хмурень, "Бабин літо"; Жовтень - кострічнік, весільник, позімнік, листопад, грязнік; Листопад - падоліст, грудень, напівзімнік, братчики; Грудень - мочавець, солоноворот, андрієць, стужайло; Січень - просинець, Перез "є, тріскун, сніговік; Лютий - крутень, бокогрій, кріводоріг, сніжень, Громник, казібрід.
Місяць поділявся на Чотири тижні. Вже у Тріпільській культурі на українських землях існував семіденній тиждень, ВІН, доречі, БУВ Поширення Серед усіх пелазгів аж до Малої Азії, а кож у єгіпетськіх жреців. Шкірні сім днів відбувалася Зміна Фазі місяця. Кож семіденній тиждень добро узгоджується з психо-фізічнімі ритмами людського організму. А відтак спостерігаються Зміни в жттєдіяльності людей, тварин, рослин.
Щодо днів тижня Наші предки теж малі Свої уявлення.
Неділя перебуває Під знаком сонця. Богиня Неділя корістувалася великою пошанне в українців, її уявляєтся в образі дівчіні - Красуні з Довгим Золотава волоссям - ції Сонячна панна, донька святої П "ятніці (або богіні роду - баби Яги). Вірілі, Що людина Яки народу в неділлю буде щаслива, гарна, здорова.
Понеділок - прісвяченій Місяцю, уявляєтся світловолосого...
