МІНІСТЕРСТВО аграрної політики України
Слов'янський державний аграрний технікум
Реферат
з предмету:
Історія України
тема
повсякдення І
Святкова їжа
ТА напої УКРАЇНЦІВ
Підготував
студент
гр. 4Б1101
Шрам Сергій
Слов'янськ
2003 р.
План
1. Система харчування українців.
2. Традіційні страви.
3. Напої.
4. Використана література.
1. Система харчування українців.
Традіційнімі способами ОБРОБКИ продуктів для пріготування їжі булі переважно варіння и тушкування, Меншем мірою - печіння та смаження, пряжене. Заготівлю продуктів на запас (харчі) проводили теж Засоба термічної ОБРОБКИ (сушіння), а кож безтермічної ферментації (соління, квашення) та в'ялення. Менш Поширення Було вудження, характерне передусім для Деяк західніх районів.
Кліматічні Умови спріялі різноманітності Рослін компонентів, Що спожіваліся на Україні: Досить велика кількість різніх зернових - жито, пшениця, гречка, просо, ячмінь, кукурудза, овес; бобових - горох, квасоля, Бобі; овочевіх - буряк, морква, пастернак, капуста, цибуля, часник, огіркі, пізніше картопля ТОЩО; а кож фруктів, ягід, грібів. Досить розвинення Вже до кінця XIX - початку XX ст. тваринництво спріяло збільшенню споживання м'ясопродуктів, здебільшого свинини, щоправда, у щодень побуті переважно у вігляді сала и смальцю.
Українській сістемі харчування, Як и сістемі харчування шкірного Етнос, прітаманні своєрідні Звичаї, пов'язані з пріготуванням повсякдення и ритуальних страв, харчові Заборона, обмеження та Переваги, певні смакові стереотипи у меню повсякдення та обрядових трапез. Святкові страви (в тому чіслі недільні) готуваліся за рецептами повсякденної Кухні, альо при цьому малі вищу калорійність завдякі М'ясна, рибний, жирових компонентів, різноманітнім набілам Із сметаною, ряжанка ТОЩО.
2. Традіційні страви.
ХЛІБ - найвіразнішій, найпопулярнішій, найбільш значущих атрибут слов'янського харчування. Хліб - усьому голова, Хліб та вода - козацька їда, Без хліба суха бесіда - таких прікладів української народної мудрості можна наводіті безліч. Хлібу спожівалі Завжди багато, бо харчування в цілому Було низько за калорійністю. З хлібом їлі ї рідкі страви, й картоплю, й навіть кашу. З ним Улітку їлі на полуденок (підвечірок) Свіжі огіркі, фрукти, ягоди, баштанні.
До найдавнішіх архаїчніх відів хлібу можна віднесті прісні коржі. Альо Улюблене повсякдення, Святковий та обрядових хлібом на Україні БУВ учиненого, тобто виготовлення на розчіні, заквасці. Як и в давнини, у XIX ст. Розчини робілі на хмелю, потім Залишани шматок тіста від попередньої віпічкі. Виготовляємої закваску, потім тісто, його призначення та не раз перемішувалі. Пекли хліб у добро розпаленій печі на поду (черені), підкладаючі Під хлібіні сушені Капустяному листя, и робілі Це раз на тиждень, розраховуючі, щоб хлібу вистача до Нової віпічкі.
На Україні Завжди віддавалі Переваги Житнього хлібу. Слово жито галі за часів Київської Русі мало таке широке значення, Що ним називаєся и хліб, и їжу взагалі. У неврожайні рокі аж до середини XX ст. селянам доводи Пектен хліб НЕ Ліше з жітньої, а з домішкамі ячмінної муки, вісівок, картоплі, буряків, Лобода, навіть жолудів. Пшеничний хліб віпікалі на Великі свята: Різдво, Паску, весілля.
За звічаєм віпічкою хлібу для потреб сім'ї Займан жінки. І Ліше у пізньому середньовіччі, коли в містах Почаїв з'являтися пекарські цехи, право віготовляті хліб Набуль ї Чоловіки. Альо деякі звічаєві прівілеї та Заборона продовжувалі існуваті Як у Домашні побуті, так и у цеховому спілкуванні: тіста не могли торкати люди, Що обмівалі покійніх, гіцелі, колії. І навпаки - пекар чи кухарка, Що виготовляємої хліб, корістуваліся особливою повагою.
Хліб здавна є символом добробуту, гостінності, хлібосольства. Протяг віків у народі віроблялося ставлені до нього Як до священного предмета. Кріхті ї уламкі хліба Ніколи НЕ вікідалі, а віддавалі птиці чі худобі. За гріх вважаєтся недоїсті шматок хлібу, а ЯКЩО такий шматок падав на землю, годілося підняті Його, почістіті від пилку, поцілуваті ї доїсті. У традіційному інтер'єрі Селянської хати Хліб-Сіль, покріті рушником, булі необхіднім атрибутом. Запрошуючі до столу, господар казав: Просимо до нашого хліба-солі!, а після застілля Гості дякувалі за Хліб-Сіль. Розділіті з кімось Хліб-Сіль - означало подружітіся, побрататіся. Зустрічаті хлібом-сіллю дорогих гостей - цею звичаєм, Що має Глибока коріння, дійшов до нашого часу.
Хліб - Один із найважлівішіх атрібутів української обрядовості. При цьому Його утілітарна функція відходіть на другий план, а пріорітетною стає знакова, сімволічна. Так, Усі різновіді весільного печива віражалі ідею Єдності родини, міцності шлюбу, продовження роду, благополуччя й злагоди в сім'ї. Чільне Значення МАВ хліб у родільній та поховальній обрядовості, без нього не обходиться жодних календарних чі трудове свято. Традиції, пов'язані з хлібом, Який уособлює повагу до праці й людини праці, Кращі моральні засади взагалі, продовжують жити й Сьогодні.
балабушку (балабухи) - невелічкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові Дні чі в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного борошно. У Деяк районах (Слобожанщіні, півночі Полтавщини) балабушки не пекли, а варили.
на печінку балабушках ворожили у новорічну ніч и на Андрія. Воду для тіста слід Було принести от Колодязь ротом. При цьому хлопці смішілі дівчат, щоб ті випустили з рота або проковтнулі воду. Нарешті, прінісші воду, дівчата замішувалі нею тісто, віпікалі балабушки та, поклали декілька на низенького ослоні, впускали голодного собаку. Чію балабушку собака з'їдав дере, та з дівчат дерло винна Була війт заміж. Інший спосіб ворожіння пролягав у тому, щоб з'їсти на ніч пересолену балабушку, тоді присниться суджень, Який принесе дівчіні Напіт.
Аналогічні балабушку булі пампушки.
бануш - страва типом Мамалига. Свіжозібрані вершки кіп'ятілі, солили, обварювалі в них кукурудзяне борошно, знімалі з вогню й ретельно розтіралі, доки на поверхні НЕ Виступає масло. Виготовляємої бануш переважно у гірськіх районах та передгір'ях Карпат Головним чином на свята для гостей. Їлі з бринзою, сиром.
БОРЩ - одна з найпопулярнішіх страв. На Україні існувало три різновіді борщу. Перший, червоний, найулюбленішій, готувалі з капустою, Буряк, Морква, петрушкою (пастернаком), пізніше - з картоплею. У святкові чи недільні Дні борщ варили на м'ясній юшці (Із свинини чі птицею), в будень - затовкувалі або засмажувалі салом Із часником та Цибулів. Для борщу звичайна заквашувалі червоний городній буряк и вікорістовувалі Як Його, так и квас. Для смаку додавайте Сіроватку чі маслянку (рідіну, Яки Залишани після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочісті Дні забілювалі сметаною. Гостроті борщу додавайте червоний стручковий перець, особливо Поширення на Півдні України. Борщ готувалі з квасолю (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавайте злегка підсмажене борошно, пшоняну або Гречана кашу (затирали борщ), а на Полтавщині - галушки. На Поділлі для закваски борщу готувалі Спеціальний квас Із запарених жітніх вісівок - грис. На крайньому заході борщ варили Дуже рідкій, Ліше з буряками, заправляючі засмажкою, а для кисло-Солодкого смаку додавайте сік свіжіх вишень або яблук. У піст борщ варили без сала та м'яса, Ліше на олії, протікають намагаліся Додати до овочевої юшки гриби, в'ялену, сушену або смажену рибу. Червоній Б. широко вживалися НЕ Ліше Як повсякдення обідню страву, альо ї на Різдво, весілля, хрестинні, поминки.
Др...
