Софіївка (парк)
План-схема парку
Національний дендрологічній парк В«СофіївкаВ» (укр. Софіївка) - парк, навчально-дослідніцького Інституту Національної академії наук України, розташованій в північній частіні Міста Умань Черкаської області України, на берегах ріки Каменка.
Коженна рік Його відвідує близьким 500 тисяч людей. Площа - 179,2 га. В«СофіївкаВ» являється пам'ятником ландшафтного типу світового садово паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX сторіччя. У ній ростн Більше 3323 таксонів (відів, форм, сортів, культіварів) міськіх и екзотічніх дерев и кущів, Середи них: болотяній кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінго, багаті іншого. Виданий каталог рослин в якому нараховується 1994 таксони, Із них 1220 село и 774 трав'янисті рослин, в тому чіслі 25 таксонів горішніка, 24 - буків, 41 - ялин, 100 - ліан, 320 - троянд, 57 - рододендронів, 376 - грунтопокрівніх и 98-квітковіх рослин. У 2007 році колекція раслін парку включала 2103 таксона села и 1212 трав'яниста. Парк В«СофіївкаВ» заснованій в 1796 году хазяєном міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким, названий на честь Його дружини Софії Віт-Потоцької и подарованій їй до дня народження у травні 1802 року. Автором топографічного и архітектурного проекту и керівніком БУДІВНИЦТВА парку БУВ польський військовий інженер Людвіг Метцель, а ВСІ роботи в парку віконувалі кріпакі Умані.
Парк БУВ Виконання в Майже безлісною місцевості, розділеною річкою Кам'янкою, балками и Каньйон, которі врізалісь в граніт, часто віходящій на поверхню. При створенні парку вміло вікорістовувався рельєф, ало без наміченого планом. УХВАЛИЛИ Раднаркому УРСР N26/630 від 18 травня 1929 року В«СофіївкаВ» була проголошу державним заповідніком. У 1945 року парк получає полну Назв В«Уманський державний заповідникВ« Софіївка В». У 1949 році створюється декоративний розсаднік на площі в 20 га. Активно проводяться роботи по ремонту и реставрації малих архітектурніх форм, дорожньо-алейної системи, скульптур парку.
Головна композиція парку проході по руслу Кам'янки, де Спорудження ряд самостійніх басейнів и прудів: Верхній - 8 га, Нижній - близьким 1,5 га, водопади (Один із них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземна ріка Ахеронт (довжина 224 м). Парк прікрашає скалі (Левкадської, Тарпейської), гроти (Венери, В«ГорішокВ», В«Страху і сумніву В»), павільйоні (Флори, Рожевий). У 1972 году до В«СофіївкіВ» прієднують теріторію площе 5,1 га, Яка раніше належиться війсь ковій частіні. З 1991 року парк здобуває статус науково дослідніцького закладу НАН України. При вхіді на теріторію парку, зліва, зразу ж за вхідною баштою розташована гірка, обсаджена можевельніка, туями и Яліна. 28 лютого 2004 року Указом Президента України № 249/2004, дендрологічній парк здобув статус національного закладу и ставши назіватіся Національнім дендрологічнім парком В«СофіївкаВ».
Парк почінається з головного входу по Вулиці Садовій. За ним іде центральна алея. Башні головного входу, споруда в 1850-1852 роках. Будинок творіння вчених Національної академії наук Украіни. Це будинок має орігінальну архітектуру, а на вершіні споруди - вінікла майданчик. Крім музею в домі творіння вчених є готель на 45 осіб, ресторан, сауна.
Перед павільйоном Флори, праворуч, знаходится джерело - В«Срібні ключіВ». Оформлення Його Зроблено в античному стілі. Це підковоподобне споруда Із граніту, на краях Якого Дві вази з декоративними Рослін. У середній частіні вертікальної стінкі вмонтовані декоріровані бронзою трубки, Із котрой Протя джерельна вода. Фонтан В«Срібні ключіВ» БУВ Спорудження в 1974 году по проектом кієвського архітектора Лопушінської на місті будки з желізною сурму для випуску води, котра стояла тут з 1850 року.
Праворуч від павільйону В«ФлораВ» знаходится дослідніцькій Із гранітніх кліноподібніх камнів арочного склепіння так званий Венеціанській міст. У середіні Нижнього озера Із широко розкритою пащею змії, ізвівающейся на камені, бє стовб води - фонтан В«ЗміяВ». Вода поступає в фонтан по підземному водопроводу виложених Із гранітного глаткого камінь.
видів складів дендропарку уявлень такими видами рослин
1) Метасіквоя (лат. Metasequoia)
метасеквоя (лат. Metasequoia) - РІД хвойних дерев родини Кіпарісові (Cupressaceae), раніше відносіліся до старійшої родини Таксодіеві (Taxodiaceae).
В'яз Гірський (Ulmus scabra) Росте в змішаніх шіроколістовіх лісах на пагорбах и в горах.
Клен татарським, або Чорноклен (лат. ГЃcer tatГЎricum) - Листопадне дерево родини кленових Із Европі и Східно-Западної Азії. Іноді культівують в ЯКОСТІ декоративних насаджень в садах і парках.
Береза ​​жовта, Даурська береза ​​(лат. BГ©tula costГЎta) - вид дерев роду Береза. Має пріналежність до числа розповсюдженіх селі порід на теріторії России. Зростанні береза ​​жовта в Перші роки життя Швидкий. Доживемо до 200 - 250 років.
Горобина плакуча Sorbus aucuparia L.) Місцеві назва - Грабина, Горобина. Невісоке дерево або кущ родини розових (Rosaceae) до 15 м заввишки з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочкі сірувато-червоні, опушені, з великими пухнастімі Брунько. Листки опушені (10-20 см завдовжкі), чергові, непарноперісті, складаються з 9-15 ланцетних або довгастіх, загостреніх, зубчасті по краю лісточків. Квітки чісленні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття, ВСІ Частина якіх опушені. Квітколоже, урноподібної форми, шерстистого-повстісте або голі; чашечка з п'ятьма шірокотрікутнімі війчастімі чашолісткамі. Віночок білий (0,8-1,5 см у діаметрі), пелюсток п'ять, тічінок багато, маточка одна, стовпчіків три, Зав'язь нижня. Плід - кулястій, оранжево-червоний.
Горобина звичайна зростанні в підліску або іншому ярусі хвойних, мішаніх, зрідка лістяніх лісів, па Лісовик галявінах и узліссях. Тіньовітрівала, морозостійка рослина. Цвіте в травні, плоди достігають у вересні. Поширше на Поліссі, в північній частіні Лісостепу, а кож у Карпатах, гірському Кріму. У культурі вірощують по всій Україні, крім Степове районів. Заготовляють у Волінській, Ровенській, Жітомірській, Кіївській, Чернігівській, Сумській, Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, у гірськіх районах Криму. Запаси сировини значні.
Сосна Веймутова, або біла Східної (лат. PГnus strГіbus) - рослина, крупне дерево роду Сосна родини Соснові. Дерево висотою 40-50 м и діаметром Стовбур до 1,5-2 м з ажурною кроною, утворення тонкої гібкімі гілкамі. Кора гладка, світло-сіра, у старих дерев темніє и внизу розстріскується. Хвоя по 5 шт. в пучку пряма, гібкая, тонка и мяка, не Дуже довга (7-12 см), голубувато-зелена .. Шишки довжина 10-20 см. Насіння - 6-7 х 3-4 х 2,5-3 мм. Сосна Веймутова - Швидко зростаючої порода, особливо в віці до 40-50 РОКІВ.
Латаття жовте, кубішка жовта (Nuphar lutea) латаття жовте у часи Дніпровськіх плавнів Дійсно Було Дуже Поширення водянку Рослін. Настількі Поширення, Що у багатьох місцях на протязі з липня по жовтень люди навіть заготовлювалі її кореневіща! У Наші часи Вчені віявілі в їх складі Багато алкалоїдів, дубільніх сполук, сахарозу, метарабінову кислоту, багаті крохмалю. У насінні - 0,1% алкалоїдів, у квітках - глікозід серцевої дії. У Конськіх та Базавлуцькіх плавнях латаття жовте росло по річковіх затоках, старицях, озерах. Цвітіння припадало на Період з червня по вересень. За народними прикмети Його початок - 2-й або 3-й день русальні тіждня (Останній тиждень перед святом трійці). На відміну від латаття білого, плоди латаття жовтого (до 10 см) дозрівалі над, а НЕ Під водою.
вільха чорна, вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) - Дерево родини березових (Betulaceae) (10-30 м заввишки) з невеликою яйцеподібною Крона и струнці Стовбур, вкрітім темно-бурою тріщінуватою корою. Молоді Пагоня зеленуваті, трігранні, гладенькі аб...
