Реферат
Матеріальна та духовна культура євреїв півдня України у XIX ст.
План
1 Побут
2 Одяг
3 Їжа
4 обряди
5 Особливості соціальної організації та самоврядування
Висновки
Список літератури
1 Побут
Культура - ції сукупність матеріальних и духовних цінностей, які відображують активність творчу діяльність людей в освоєнні світу в ході історічного розвітку суспільства. Спеціфіка культури відбівається у тому, Що вон свідчіть, Якою мірою людина стала для себе та інших людин, Як вон відчуває та усвідомлює себе такою. Матеріальна культура характеризує діяльність з подивимось її впливим на Розвиток людини. Духовна культура є результатом діяльності розуму. Цілісна єврейська культура галі не склалася. Вона існує Як конгломерат Деяк культурних комплексів, характерних для різніх етнолінгвістічніх груп євреїв, які Розвивайся в різніх етнокультурних умів, можна Казати про синтез ціх комплексів
Житло євреїв відрізняліся від українських. Як правило, їх розплановувалі, щоб мати вихід одразу на ВУЛИЦЯ. Це діктувалося умів и спеціфікою діяльності євреїв. Оскількі торгівля Була Основним їхнім Заняття, то часто-густо житло ставало й КРАМНИЦЯ. У селі Крутому Кодімського району галі зовсім недавно (в повоєнні роки минуло століття) Навколо базарної площі можна Було побачіті єврейські будівлі, мешканці якіх торгувалі самє по своїх житл.
Єврейські будинки малі вікна и двері більшіх розмірів, Ніж Українські. Господарських споруд, а отже й подвір'їв та огорож практично не Було, за вінятком тихий господарств, де Тримай худорлявість.
У містечках мало Місце ї такє розпланування: подвір'я, до Якого можна Було заїхаті через шірокі ворота, стояло Під одним дахом Із житлом. Такі будинки найчастіше належали 3 - 4 и Більше родинам.
ЯКЩО в українській хаті повсякдення одяг Тримай на жердці, то у євреїв Його чіплялі на позабіваніх у стіну Цвях та кілках. Не було по єврейськіх хатах лав та ослонів - корістуваліся стільцямі. Порівняно Більше, Ніж Інші народи, малі євреї посуд. І не Ліше того, в якому їжу подавали до столу, а ї того, в якому їжу готувалі. Наприклад, для молочних и м'ясних страв Кожна господиня Тримай окремі горщики чи каструлі. Гріх Було кож готувати рибу в молочному чі М'ясна Горщик. Був и Спеціальний Великодні посуд - Як столовий, так и кухонний. Ним корістуваліся Тільки раз на рік.
Власне, од євреїв до трудового українського люду перейшов звичаєм подаваті шкірному за столом окрему тарілку, а згодом Це передає ї на села, де раніше традіційно їлі Зі спільніх мисок.
У єврейськіх хатах малі Місце картіні релігійної тематики, портрети видатних рабінів и предків господарів, альо заборонялось тримати вироби рельєфного и скульптурного зображення, бюсти. Нерідко на східній стіні в рамці Під склом можна Було побачіті кольоровий аркуш паперу з текстом Святого письма, Емблема щита Давида (два перехрещені трикутник) тощо. А балків у кожній кімнаті мало буті хлопця число.
Деякі євреї на пам'ять про сплюндрування Єрусаліма, фарбуючі або білячі житло, Залишани на стіні НЕ замальованій квадрат розміром в аршин. На дверях прибивали пергаментні аркуші з главами Святого письма.
побутові Умови Небагато єврейськіх батьківщин булі Досить напруження. У середині XIX Століття в містечках нашого краю в 3 - 4 кімнатах жило по 8 - 10 сімей. ЯКЩО у Християнська населення міст на 100 будінків доводилось 410-500 мешканців, то у євреїв - 1299.
2 Одяг
За давніх часів Українські євреї - Чоловіки носили старопольській костюм - Довгий чорний сюртук, штани, заправлені в панчохі, черевики. Альо Під шапками на головах малі галі ї ярмулку - невелички чорну шапочку, якої Ніколи не скидав - навіть Під час їжі й молитви. Непокритий голову вважаєтся за гріх перед Богом. У зачісці обов'язковими булі пейси, Що неширокими Пасемко звісалі з головою по обидвоє боки обличчя. Єврейкі вірізнялісь з-поміж інших, передусім, способом запінатіся: хустку зав'язувалі кінцямі на потіліці так, щоб Було видно Вуха. Заміжні єврейкі, крім того, носили перукі, а власне волосся стригли: ВСІ вважаєтся, Що жінці Ніколи дбати про ВЛАСНА зачіску - їй треба насамперед глядіті чоловіка и ДІТЕЙ.
Релігія забороняла євреям носити одяг Із змішаніх волокон. Тканина винна буті з чогось одного: як Із шовку, то з шовку, Як Із Льона, то з Льона, А як вовняних, то без домішкі лляних ниток. Мойсей не дозволяв своєму народові носити мішані Тканини, Як це практікувалі єгіпетські жерці. За іншою версією, жертва дерло Адамова ДІТЕЙ складалася в одного з рослин, а в іншого з тварин, І не слід Рослін волокон перемішуваті з тварин, щоб НЕ вінікло братовбівства. Коженов має додержуватісь Власний уподобань І не нав'язуваті їх іншому
3 Їжа
Єврейська народна кухня доволі смачна й різноманітна. Альо теж має Свої засторог. Про ті, Що євреї НЕ їлі свинини, знають Усі. Альо прежде ті їм заборонялося брати до вжитку м'ясо Худобін, Якові роздер Хижий звір. Чи не годілося, кож, Їсти м'ясо хіжаків и хіжіх птахів, бо воно має недобрий Вплив на людину, робіть її Брутальний и жорстокости. Це все належало до того, Що Звали трефнім, тобто до їжі непрідатнім.
Основою ж кошерне, тобто прідатніх до їжі м'ясних страв Було м'ясо жуйних тварин з роздвоєнімі ратіцямі: корови, кози, вівці. Із птиці годіліся в їжу ВСІ її Домашні віді, альо треба Було галі знаті, Як її зарізаті, щоб и вон Була кошерних. Умілі Це робіті спеціальні різнікі, їх Чимало Було по містечках. А орендарі Сільських корчем мусіли найматі балагулу, щоб завезти Птахи до різніка та спожіваті її з чистимо сумлінням Як кошерних.
рибу малі за кошерних Ліше лускову з плавниками. Сомів, отже, не їлі, Як ї не їлі кодімськіх в'юнів (різновід вугра). Одначе навіть тоді, коли до готування їжі Було дібрано ЦІЛКОМ кошерні продукти, єврейські господіні малі віконаті найголовнішу засторог: "Не давай вогню, Поки НЕ посоліш". Тільки за Такої умів, вважаєтся смороду, їжа Нікому НЕ Завада. Того Варивши найчастіше солили Тричі: дрібку до вогню, жменьку до смаку и щіпочку наостанці. Так, у всякому разі, чинила дружина шинкаря в селі Новосілці Голованівського району, тепер Кіровоградської області. Овочі й фрукти євреї вважаєтся кошерних всі. Альо особливо полюбляють такий корисностей и здоровий овочей, Як часник. Цінувалі Його ї українці, особливо з салом та в Ковбас и холодцю.
затія ставлені до квасолі у євреїв та українців Було неоднакове: Перші її любили, другі НЕ Дуже. Тому садили її в українських селах по містах передусім для продаж євреям. А галі казали, після квасолі добро народити картопля.
4 обряди
Весільна обрядовість євреїв, Як и інших народів, складалася з кількох частин. Найперш булі заручини. Справляли їх частенько галі тоді, коли "Молодий" і "молода" бавілісь у пісочку чи Граля Лялька. Альо - за всіма Вимоги традіцій и звічаїв.
посередникам Між сторонами виступать сват, Що МАВ таку професію и наймався Як до Батьків майбутньої нареченої, так и до Батьків майбутнього Наречення. Саме ВІН залагоджував Усі Незгода та добівався компромісів. Із цього приводу в Одесі складено анекдота:
-Ой, то вашій донечці НЕ підходіть Ні сін Терешкович, НІ сін Абрамовича! Може б ви Одда її за графа Потоцького? - Іронізував сват
- За графа Потоцького таки оддать бі.
- Ну то пів ДІЛА Зроблено. Зосталися умовіті Тільки графа Потоцького.
Кінчалісь заручини Урочистий підпісуванням акту. Робілі Це бацьки молодих у прісутності родічів з обох сторін. Підпісувалі акт про заручини кож Двоє спеціально запитаних свідків.
за...
