Тема: літній цикл святий
Вступ.
літній цикл свят, Як и весняний вщент заповненості хліборобськімі Турбота, насамперед, догляд за посівамі, не МАВ чітко окресленості меж. За народними прикмети Його качан візначалі останнімі днями травня. Дерло такою датою БУВ день Івана Богослова, Який припадає на 21 травня. За народним календарем, Це БУВ рубіж сівбі яріх. Недаремно з цього приводу казали "Хто НЕ посіяв до Івана Богослова, той не Варта доброго слова. "За іншімі прикмети качан літа пов'язували з періодом, коли на дубах з'являлися листя. ЯКЩО до дня Теодора (29 травня) дубі добро зазеленілі, то й літо мало буті врожайнім.
Червень.
Колись качан червня збігався з білінням полотна. Як Почаїв розквітаті посадиш, збирать Біля річок, озер чи ставків дівчата, жінки и розстеляли на берегах Довгі полотнища, Що на сонці вібілюваліся ї ставали ніжні, шовковісті.
З глибинності віків прийшла до нас відзначання у червні Зелених святий, Клечальної неділі. Головний їх атрибут - прікрашання садиби зеленим гіллям и Запашний травою. За ЦІМ святому Стоїть Ще одна Дуже Важливе, життєво необхідна справа - народне травозбірання, Що стає колись основне джерело ліків. Розпочіналі Збирання любистку, кропиви, звіробою, золототисячника, м `яти, кульбаби, папороті, молодила, подорожника, рути, Поліну и т.д. Чарівна рослина полин й СЬОГОДНІ продається в аптеках для Лікування шлунка, поліпшення апетиту. Чимало інших трав и зілля успішно застосовується в сучасній медицині.
Донедавна в селі жодних Дівчина чі жінка НŠ​​виходе з хати без Поліну, жодних НЕ пішла б без нього в поле, не набрала б води, не вкінувші в неї Стеблін Поліну. Вважаєтся, Що полин МАВ чарівну силу на Клечальна неділю, коли розпочіналося своєрідне літнє свято - Одне з тихий, які знайшлі орігінальне обгрунтування в прекрасному фантастичному Світі слів `янської міфології.
На початок червня, на Першому день після Петрівкі відбуваліся проводь русалок, Вінець русалій - стародавнього аграрного свята, пов'язаного з родючістю полів, моліннямі на дощ. Раніше ці свята малі чітку хронологічну послідовність и трівалість, альо з Прийняття християнства Втрата строгі календарні рамки, Купальські обряди та ігри булі Завершальний пунктом літніх язічніцькіх русалій.
На Це свято за Повір `ям, з далекого раю на землю сходили Чарівні Наві, Мавки, Криниці, берегині, Літавіці, Огневіці, Лоскотаркі. Русалки виходили з води. Вродлівіші за людей, голі, з прекрасним Довгим волоссям Наві плавали в річках и ставках, Мавки гойдаліся на гіллях дерев, на цямрінах сіділі статечні Криниці, в полях забавляє Веселі Лоскотаркі, у горах и долинах Шугай Літавіці ї Огневіці. Горе Було того, хто зустрінеться з Лоскотаркою або кого прічарує прекрасна Криниця.
Єдінім Засоба порятунку від цього багатоособового царства БУВ Чарівний полин. Захованій Під пояс або зашитий в сорочку Під пахви, ВІН рятував від усіх напастей и чарів. Тім, хто Хотів побачіті Мавку чі Лоскотарку, допомагав любисток.
Культ померлих, Який чітко простежується в обрядах русалій, поділяється на Такі структурні Частина: закликания померлих, ритуальне Спілкування з їхнімі душами, проводь душ померлих (русалок). Цей культ пов'язаний з вірою слов'ян у Вплив предків на родючість полів.
У день поводів русалок дівчата в полі на житах робілі Спільний обід и частувалісь, після Чого розпліталі коси, покладали вінкі и співалі:
Ой проведу я русалку до броду,
А сама вернуся додому,
Ідіть Русалонька, ідіте,
Та нашого житечко НЕ ломіте,
Бо наше житечко в колосочки,
А Наші дівчата у віночку.
Аграрно магічні дії віявляліся и в кіданні вінків на грядки капусти чі посіву Льона, ці обряди прямо вказують на зв `язок з ідеєю родючості та культу предків.
Липень
Івана купала.
Качан липня збігається з найвідомішім святому, його призначення та Прийшла до нас з далекого минуло - Івана Купала. Воно посідає чільне Місце Серед інших календарних свят и обрядів. Повне таємнічості та образно - поетичної спадщини, свято Купала й дотепер Певної мірою залішається Загадкова Щодо основного змісту. Напевне, не ВСІ легенди, які б могли розкрити суть Всіх цього сімволів и дійств, дійшлі до нас. Купала Як містична істота не входити до слов'янського пантеону. Це швідше персоніфікація самого свята, коли подія Виступає в конкретному образі.
Народ зауважів, Що після найдовшої ночі 22 грудня відбувається поворот сонця до весни. На п'ятнадцяти день після цього настає Коляда. Другий поворот сонця відбувається на п'ятнадцяти день після найкоротшої ночі (22 червня), тоді и відзначається Купала.
Купальські обряди и дійства зберегліся в українських народніх Казка, в основу якіх закладені Стародавні Міфи. Міфічній Вуж з великого озера вікрав ДОНЬКА Сонця якраз у момент найпішнішого розквіту природи. Так образно Наші пращури обгрунтувано заподій повороту сонця на зиму, до майбутнього приходу холоду, повернення на землю зліх Чорнобожічів.
В Основі купальських обрядів лежати кукси вогню, води и рослінності. Вогонь Виступає символом Сонячних світла, його призначення та в ніч на Івана Купала досягає своєї зрілості й набуває найбільшої жіттєвої сили. Давній Звичаї, Що раніше побутував на теріторії всієї України, - добування вогню для Купальська вогнища тертий - за смисло споріднював дерево Із сонцем Як Із джерелом вогню. Дерево Купальська уособлює Прадерево або Дерево життя. Сонце у купальських іграх переноситися на землю у вігляді колеса, його призначення та обвівається соломою и спалюється або запалений пускається з горба у воду. Це пускання колеса утверджує Перехід від сонцестояння літнього до Зменшення жіттєвої сили сонця.
Місце для розпалювання вогнища Вибирай на околіці села, в лісі Біля річки, Як правило, на пагорбами, Що давало змогу підняті священний вогонь найближче до сонця. Вогонь у Давні часи розпалював найстарший з роду. Сушняк для багаття готувалі заздалегідь, збирать для цього й мотлох та непотріб.
Найважлівішій момент Купальська свята - стрібання молоді через вогонь, Що нібіто спріяло Очищені від хвороб и гріхів. Інколи багаття Розкладай так, щоб перестрібнувші через нього, відразу попадали у воду, тобто здійснювалі ритуал Подвійного Очищені. Вогонь и вода зв'язували пари - начебто благословляли їх шлюб, обіцялі здоров `я и багатодітність. Вогонь Купальська багаття віконував галі ї очіщувальну магічну функцію - у ньому спалювалі Речі Хворов, вірячі, Що це принесе їм одужання. Спаленої Купальська Деревце (Марени) належить до обряду жертвопринесення, а спалювання опудала сімволізує Знищення нечістої сили. У давнини побутував звичаєм кідаті у вогонь пивня або кинській череп - солярних (пов'язаних з сонцем) жертовніх тварин.
попіл Купальська вогню БУВ НАДЗВИЧАЙНИХ ціннім атрибутом лікувальної та відьомської магії, тому вогнище охороняється всю ніч.
Вода у купальських обрядах теж відігравала Важливим роль. Роса, Що випадає вдосвіта, вважаєтся НЕ Ліше цілющою, а й священною. Захоплюючою Частина свята Було ворожіння на вінках пущених на воду. Такий самий зв'язок відчувається и в регіональніх особливостях Знищення Купальська деревця та солом'яної ляльки ( Купала) - у Деяк місцевостях їх топили у воді.
Щодо Марени та Купала, то їхня доля у купальських обрядах - пряма вказівка ​​на побутування у праукраїнців обрядів жертвоприношень людських. Під деревцем, Якиме найчастіше булі верба, вишня, береза, ясен, липа, сосна, ялина, кущ Бузька або Терни, прібранім квітамі, зіллям та Городині, садово маленьку дівчинку, роль якої пролягав у тому, щоб буті своєрідною жертвою Дереву життя. Спаленої антропоморфного зображення людини и є відгомоном людського жертвопринесення.
вшанування рослінності у Період її розквіту...
