"Історія Виникнення та становлення Кельменців "
План
Вступ.
1. Історія Виникнення Кельменців.
2. Кельменці Як районний центр.
3. Кельменці Під годину Великої Вітчізняної Війни.
4. Післявоєнній Період.
Висновки.
Список використаної літератури
Вступ
Кельменці - селище міського типу з 1960 року, центр Кельменецького району. Розташовані на автошляху Чернівці - Сокиряни, за 4 км на Північ від залізнічної станції Ларга и за 106 км від Чернівців. Населення - 8,3 тис.. чоловік.
В центре сучасности Кельменців на березі Потоку виявлено рештки поселення ранніх слов'ян черняхівської культури (II-VI Століття н. Е.), а на південніх схилах Потоку - рештки поселень XIV-XV століть.
1. Історія Виникнення Кельменців.
Вперше село згадується в документах 1559 року Під назв Келменці. Назва Його кілька разів змінювалась. У 1642 году воно іменувалося Келмешті, а в 1817 году Келмещій.
За народною легендою першим на теріторії сучасности Кельменців поселівся Корчмар на Ім'я Кельман. Згідно поруч з корчми з'явилося кілька будинків. Садибу корчмаря Подорожні називаєся двором Кельман, а людей, Що служили в нього, Кельменці. Зберегліся Відомості про ті, Що з середини XVIII Століття населення Кельменців належало до категорії Царан. Земля, на якій смороду оселитися, належала феодалу. Основним Заняття Було землеробства и скотарство. За користувань землею кельменчані Працювало у маєтку феодала та віконувалі Різні повінності. За Положенням 1749 року Царану малі одробіті 24 Дні на рік, дати феодалу десятину від врожаю, від приплоду тварин, від бджіл ТОЩО. Крім того, селян змушувалі сплачуваті Великі податку на Користь держави: подушне, від майна ТОЩО. З 1766 року за Правилами Г. Гікі кількість урочної днів зменшувалась до 12. Альо обсягах роботи на день візначався такий, Що Його можна Було віконаті Тільки за 3-4 Робочі Дні. Отже, ФАКТИЧНО панщина збільшувалась у 2-3 рази. Згідно ж В«ПунктівВ», виданих Молдавська диваном у 1810 году, кожне тяглової господарство Царан винне Було обробити півфальчі Панська поля, скосіті Фальчі сінокосу, давати панові десяті свого врожаю, привезти віз дров, постачаті по 2 курки, 100 дійніх овець, по мітку пряжі, платити щорічно по 10 левів, за т. зв. Панські Дні ТОЩО. Насправді ж поміщік ​​НЕ дотрімувався згаданіх пунктів, а Постійно збільшував повінності, жорстокости поводівся з населенням. До того ж Царану малі сплачуваті и Державні податків.
Становище селян ускладнювалось галі ї утиски з боку турецького загарбніків. Селяни мусіли сплачуваті Даніно грошима, поставляти зерно, худобу, мед, брати участь у походах Турецький армій, в скл. Молдавська військовіх загонів та Інше 2 .
Після Приєднання Бессарабії до России взаємовідносіні Між кельменчанамі и поміщікамі регулюван В«Положенням про Царан В»1819 року,В« Нормальним контрактом В»1846 року. Царану малі працюваті на поміщіка прежде 50 робочих днів на рік та віконуваті ряд інших повинностей. Кількість робочих днів візначалась в залежності від величини земельного наділу селянина та кількості худоби.
Важкі Умови життя, Посилення феодальної експлуатації віклікалі Протести з боку кельменчан. Найбільш розповсюдженою формою соціального протесту булі скарги на непосильний гніт, на збільшення повинностей, захоплення у поміщіка угідь. Малі Місце часті втечі селян. Як повідомляв Хотинський земській у 1833 году В«селяни залішають Свої господарства ..., відмовляються відбуваті ВЛАСНИК повінності ..., не бажають корить Ні їм, НІ земській поліції В».
Не поліпшіла економічного становища селян и реформа 60-х років. У Кельменцях, Як и в інших селах Хотинська повіту, Земельні наділі, близьким 8 десятин здобули Тільки 25,5% селян, Решт - мізерні клаптик.
Зростай незадоволення селян. Вже у квітні 1869 року кельменчані та жітелі сусідніх сіл відмовілісь від виконан повинностей на Користь власника.
Процес обезземелення селян чати. В пореформений Період поміщікі и куркулі все Більше прибирали до своїх рук земли Селянської бідноті, вдаючися до беззаконня та насильства; Це змушені булі візнаті навіть Представники влади. Бессарабське губернське в селянських справах прісутствіє констатувало, Що заможні селяни, корістуючісь слабкістю своїх односельчан, купують у них за найніжчу ціну Земельні наділі и стають власниками велічезніх угідь. У тій годину Як поміщік ​​Стар-жінській у 1877 году володів Майже 1400 десятинами земли та 430 десятинами лісу селяни корістуваліся Всього 2675 десятинами земли. Значний ж частина її належало багатіям. Вже в 1883 году з 482 селянських господарств 128 (26%) залиша безземельних; до того ж 150 (31,1% - не малі робочої худоби. Корови малі Ліше 34 (7,1%) господарства.
Задіхаючісь від безземелля, селяни змушені булі орендуваті землю у поміщіків и куркулів за Дуже скроню ціну. У 1883 году, Наприклад, орендувало землю 16% безземельних и 21% надільніх господарства. З орендованої земли смороду давали власнікові половину зібраного врожаю. Орендна плата за сінокіс становила близьким 25 крб. за Фальчі. За віпас парі волів доводи платити по 10-12 крб., за віпас корови - 7-10 крб. Та Селяни не Завжди малі можлівість орендуваті землю безпосередню в самих землевласніків, ТОМУ ЩО ті НЕ Бажан дробіті її на малі ділянкі, а надавали Переваги Ліхвар, які брали в оренду великими масивами. Тому в багатьох випадка селяни орендувалі землю з інших и третіх рук. Виходе, Що селяни платили за землю в 5-6 разів дорожча, Ніж орендар, Що взявши у поміщіка великий масив.
Становище ОСНОВНОЇ Масі селян Кельменців в кінці XIX - на початку XX Століття Залишани Важко. Основні Земельні площі, Що належали до Кельменців, булі власністю поміщіків и куркулів. У 1905 году, Наприклад, поміщікі Старжінські та Холоневські володілі близьким 1170 десятинами земли та прежде 300 десятинами лісу, в тій годину Як 410 Селянське Господарство належало Тільки 2361 десятина земли. При тому переважна більшість ціх земель Була в руках багатіїв. Важко тягара ляга на селян чісленні Податки: вікупні Платежі, Державні податки, мірські и земські збори, Різні повінності. У 1903 году селяни Кельменців повінні булі дати для виконан різніх перевезень для військовіх потреб 116 підвід, для супроводження арештантів 86 возів и 442 провіднікі, для ремонту Шляхів 1120 робітніків та 26 підвід. У 1911 году Ліше земського збору кельменчані Сплат 2236 крб. 74 копійкі.
з розвитку капіталістічніх відносін поміщікі и куркулі організовувалі підпріємства первінної переробки сільськогосподарської сировини. Вже у 1897 году Кельменці діялі олійніця, Вітряний, кінній та водяній Млинів. Розвивайся ремесло та кустарне виробництво, якімі, Як правило, Займан безземельні селяни. У Кельменцях ткали КИЛИМИ, полотно, сукно, робілі бочки, вози, плели кошик ТОЩО. Ткацтво Займан Майже Кожна Селянська сім'я.
Незадовільнімі булі медична справа на селі та становище з освітою. У 70-х роках XIX Століття в Кельменцях Було відкріто фельдшерсько пункт, Який обслуговував населення всієї волості. З 1884 року Його перетворилися на амбулаторію. З ініціатіві земського лікаря К. П. Михалевича в Кельменцях у 1891 году Почаїв будівництво дільнічної лікарні на 10 ліжок, його призначення та завершити через три роки. Один лікар з двома фельдшерами и Акушерка малі обслуговуваті прежде 20 тис.. насе-лення.
До кінця XIX Століття в Кельменці хоч и працювало Вже Дві школи - церковнопарафіяльна та земська, Однак більшість ДІТЕЙ до школи не ходила. На тій годину Ліше 10% населення вмілі читать ї писати. У 1904 году тут було відкріто чоловічу и жіночу гімназії. Альо смороду булі доступні дітям багатіїв.
У роки Першої російської буржуазно-демократічної революції відбуліся Заворушен...
