Історія Створення писанки
Українська писанка містіть у собі Цілий комплекс свідчень своєї пріналежності до Надзвичайна давніх культурних пластів, зв'язку з візначнімі явищем віддаленіх епох. Наявність у ній, поруч з Християнська ритуально-сімволічнім значення, безсумнівніх зв'язків із язічніцькімі віруваннямі, розробленість декоратівної системи, Що містіть ряд орнаментованіх язічніцькіх сімволів ТОЩО, дозволяють вважаті, Що Витоки містецтва писанки лежати у художній творчості первісного суспільства, коли ця символіка сформувалася и закріпілась у свідомості людей [14, с.17].
Сімволічне Значення писанки Складається з двох складових частин:
1. Із Значення самого яйця, в якому є живий зародок півня (сонячної птиці);
2. Із Значення Написання на ньому сімволічніх знаків.
Тому писанки Ніколи не варили І не вживалися у їжу, ними кож Ніколи НЕ бавіліся у В«биткаВ» чі В«КоткаВ», оскількі смороду булі позначені магічнімі знаками, пов'язаними з давнімі віруваннямі, й усвідомлення їх культового значення збереглося аж до XX ст. Відповідно и обрядові статус писанки БУВ набагато вищий, Ніж у крашанки [9, с.7].
Значення символу самого яйця. Ще з незапам'ятних часів у міфопоетічніх традіціях багатьох світовіх культур яйці Було найдавнішім символом життя. Саме Його вважаєтся прообразом світового яйця [8, с.4]. Існує Поняття світового або космічного яйця, з Якого народжується Всесвіт. Одна половина яйця стає небом, Інша - землею, а жовток - сонцем [13, с.252]. Звідсі Його обожнювання та НАДЗВИЧАЙНИХ звелічування.
Різні народи, шануючі яйці Як символ жіттєдайності, створ Власний атрибутику Його звеличення. Яйці фарбувалі, прікрашалі. Навколо нього Створено безліч міфів и легенд. У Єгіпті яйці сімволізувало сонце, Було атрибутом Сонячна бога Пта, Який катав Його по небу. На Сході вважаєтся, Що в тій годину, коли Скрізь на земли панували хаос, то у велічезному яйці булі сховані ВСІ форми життя. Шкаралупу зігрівав божественний вогонь, даючі яйцю тепло утворили. Завдякі цьому вогню и з'явилася з яйця міфічна істота - Пану. Усе невагоме стало небом, а щільне - Землею. Пану з'єднав Небо з Землею, створ вітер, простір, хмари, грім, Блискавку. Щоб нагріті землю, Пану дав їй Сонце, А щоб нагадаті про холод - Місяць, Отже завдякі Пану, Сонце зігріло землю, засвітів Місяць, народ планети й зірки [8, с. 4]
У антічній Греції и Рімі вважаєтся, Що всесвіт виник з яйця Казкова птаха Фенікса. ВІН поклали Його в святилище Геліоса (сонця). Мабуті того яйці для римлян мало магічну силу.
У фінській В«КалеваліВ» йдеться про ті Що Всесвіт виник Із шести золотих и одного залізного яєць. Упавши в океан смороду розбілісь - з ніжніх частин утворили земля, з верхніх - Небесне склепіння, з жовтка - сонце, з Білка - Місяць и зорі [1, с. 217]
Стародавні перси вірілі, Що Спочатку Не було нічого крім божества. Нарешті народ яйці. Ніч Покрити Його Своїми Чорней крільмі, а Любов (тут слово В«ЛюбовВ» має буті чоловічого роду), старший син Творця, заопікувався ним. Колі яйці дозріло, з нього з'явився Всесвіт Зі світлім сонцем и яснімі зорями. Світіла підняліся вгору, а важка земля осіла донизу. За вчен основоположника релігії стародавніх іранців - Заратустри, яйце Всесвіту розбів Своїм рогом велічезній бик Адуд. Цей міф про Створення світу прийшов до персів від Заратустри Зі Сходу. Персі величали яйце у ​​своїх священних піснях и Тримай у храмах літі металеві зображення яєць або яйця, вітесані з каменю, Як символ Усього, Що народжується. У них булі відомі кож фарбовані и розпісані яйця [14, с. 12]
В індійській космогонії космічне яйце знесла божественна птиця на споконвічні води. Зі святого яйця з'являється творець Усього живого Праджапаті. Якого пізніше Почаїв ототожнюваті з Брахмою [13, с.252].
Існувало таке бачення світу нашими пращурами. Посередіні Всесвіту, подібно жовтку, розташувалася сама Земля. Верхня частина В«жовткаВ» - наш Живий Світ, Світ Людей. Нижня - В«исподняяВ» сторона - Нижній світ, Світ Мертвих, Нічна Сторона. Коли там день, у нас панує ніч. Щоб потрапіті Туди, треба перетнуті Океан - море, Що оточувало Землю. Чі проріті колодязь наскрізь, и камінь буде падати в цею колодязь дванадцять днів и ночей. Навколо земли, подібно яєчнім плівкам и шкаралупі, розташовано дев'ять різніх небес. Кожне з дев'яти небес слов'янської міфології мало Своє власне призначення: Одне - для Сонця и зірок, Інше - для Місяця, галі Одне - для хмар и вітрів ТОЩО. Сьомий за рахунком Наші предки вважаєтся В«ТвердіннюВ», Прозоров дном небесного Океану. Там зберігаліся запаси живої води - Невичерпний джерело дощів. Усі дев'ять небес, а кож землю и Нижній світ зв'язував Між собою Світове дерево. На мнение древніх слов'ян, воно понад усе Було схоже на розлогій дуб, однак на гілках цього дуба дозрівалі НЕ Тільки жолуді, альо ї насіння Всіх інших дерев и трав. А там, де вершина Світового дерева піднімається над сьомий небом, БУВ Острів, и на ТІМ острові жили прабатьки Всіх птахів и звірів. Чудесний Острів на сьомий небі слов'яни називаєся В«ІріємВ» чі В«віріємВ».
Чимало стародавніх учених по-своєму пов'язували яйце Із Походження Усього, Що існує в цьому Світі. Так, візантійський богослов и філософ Іоанн Дамаскін підкреслював, Що небо и земля в усьому подібні яйцю: шкаралупа - небо, пліва - хмари, білок - вода, а жовток - земля. З мертвої матерії яйця вінікає життя, у ньому полягають можлівість, Ідея, рух и розвиток. У давнини яйцю кож надавалося магічне значення. За переказ, навіть мертвим яйце Дає силу життя, за допомог яйця смороду нібі відчувають дух життя и знаходять утрачені сили. Існує одвічне повір'я, Що завдякі чудодійній сілі яйця можна вступати в контакт Із померлими, и смороду мовбі ожівають на Деяк годину.
Недаремно Зі стародавності у багатьох народів яйце служило символом сонця, Що несе Із собою жіття, радість, тепло, світло, відродження природи, рятування від пут морозу и снігу, - іншімі словами, переходу з небуття в буття. Того самє яйці стало атрибутом Весняній культових народніх обрядів, пов'язаних Із Пробудження земли. Його дарувалі Одне одному на Великдень [8, с 4 - 5]. Цей обряд БУВ пов'язаний з народними уявленнямі про яйці, Що Було символом весни, перемоги жіття над смертю [14, с.11]. А галі Було прийнято підносіті яйці Як простий малий Дарунок друзям и благодійнікам у Перший день Нового року й у день народження. Багаті ж, Замість пофарбованіх Куряча яєць, найчастіше підносілі Золоті чі позолочені [8, с.5].
Писанка и пов'язані з нею Народні легенди, перекази, її сімволічна роль у святого та обрядах, розшифровка семантики орнаментів, з'ясування їх сакрально-магічного змісту сягають Своїм корінням давніх язічніцькіх епох з їх міфологією, в якій відбілісь світоглядні уявлення наших предків [14, с.11]. З Прийняття християнства розмальоване яйце Було включених до Велікодніх обрядів церкви. Культ розпісаного яйця, з'явився за таким перекази [5, с. 9].
Марія Магдалина піднесла римському імператору червоне Фарбований яйці з Поклик: В«Христос Воскрес! В»За міфом, Який відомій в Україні, писанки Як символ Воскресіння Ісуса Христа з'явились одночасно з Його великою жертвою: коли Було схоплено Ісуса, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з Проханов віддаті їй Сіна. За звічаєм вон принесла за Це у фартушки дарі - 12 яєць - тобто ті, Що в Неї Було. Пілат вагався, ВІН боявся юдеїв. Нарешті ВІН відповів: В«Ні, я не віддам Його ТобіВ». З розпачу у Марії опустилися руки, и писанки покотилися по бруківці. Від цього на них з'явилися подряпіні. Колі Матір Божа підібрала їх, то побачим в цьому знак Господній. Віднесла їх апостолам, учням Ісуса, промова: «³сь знак Господній, ВІН скресне! В»Великодні яйця сімволізують, дере за все, Воскресіння Господнє [14, с. 19]. Тому християни вважаєтся, Що Як Зі яйця народжується життя, Що Було сховавшими в ньому, так Із Трунов вос...
