Реферат Організація статистичного приймального контролю за альтернативною ознакою

-->>

Обсяг партії зазвичай вказується в нормативно-технічних документах і визначається виходячи з наступного:

В· продукція, складова партію, повинна бути однорідною, щоб всередині неї не було продукції, виготовленої з різних партій сировини або в різних виробничих умовах;

В· не слід встановлювати об'єм партії, при виготовленні якої будуть мати місце планові налагодження технологічного устаткування або запуск в виробництво нової партії сировини або комплектуючих;

Обсяг контрольованої партії може встановлюватися в НТД як одним числом (10,100), так і граничними числами (90-120), (151-280) і т.д. Контрольовані партії продукції можуть пред'являтися на контроль у вигляді одиночних партій або послідовності партій.

При пред'явленні одиночної партії рішення про приймання або бракування партії приймається за результатами контролю даної партії з урахуванням результатів контролю попередніх партій.

При контролі у постачальника контроль одиночної партії призначається:

В· коли контрольні партії продукції виробляються з різних партій сировини, матеріалів, комплектуючих;

В· коли частота наладок технологічного устаткування не менше частоти виробництва контрольованих партій продукції;

В· коли одна і та ж технологічна операція для різних контрольованих партій здійснюється на різних одиницях технологічного обладнання.

При контролі у споживача контроль одиночної партії призначається:

В· коли надходять партії продукції виготовлені різними виготовлювачами або надходять від різних постачальників;

В· коли партії продукції надходять розрізнено через великі інтервали часу.

Види дефектів. Класифікація дефектів здійснюється на:

В· критичні;

В· значні;

В· малозначні.

Параметри або властивості продукції, порушення яких призводить до критичних дефектів, слід піддавати суцільному контролю або випробувань. Якщо єдиним методом перевірки є руйнуючий, то можна проводити вибірковий контроль замість суцільного. У цьому випадку Ас = 0, Rе = 1. Обсяг вибірки визначається за формулою

(1)

де k - коефіцієнт, що залежить від ризику появи однієї дефектної одиниці продукції у вибірці і визначається за висловом

(2)

де q - максимально допустимий відсоток дефектних одиниць продукції в партії.

Приклад.

Нехай на руйнівний контроль пред'являється партія 10000 од. продукції. Максимально допустимий відсоток одиниць продукції з критичним дефектом 2%. Ризик появи дефектних одиниць - одна дефектна одиниця в партії. Потрібно визначити план вибіркового контролю.

Рішення:

Обсяг вибірки визначаємо за формулою

де k = 230,26-lgl0000 = 921,04

Отже, план вибіркового контролю має параметри: n = 461; AС = 0; Rе = 1.

Продукція зі значними та малозначними дефектами може перевірятися суцільним або вибірковим контролем. У разі вибіркового контролю кожній групі дефектів повинен бути призначений свій приймальний рівень дефектності, наприклад:

Клас дефекту:

Приймальний рівень дефектності,%:

Значний, 0,4

малозначних, 1,5

У цьому випадку є два плану вибіркового контролю, відповідні цим приймальним рівням дефектності. Якщо партія задовольняє обом планам, вона буде прийнята. Якщо партія не задовольняє хоча б одному планом або обом разом, вона буде забракована.

У багатьох випадках продукція розбивається більш ніж на два класу, тобто продукція приймається за декількома планами вибіркового контролю і рішення по кожному плану приймається роздільно, як і в попередньому випадку.

Рівень контролю. ГОСТ 18242-72 (СТ РЕВ 1673-79) містить сім рівнів контролю: I, II, III - загальні; S - 1, S - 2, S-3, S-4 - спеціальні.

Основним для застосування є рівень контролю II.

Рівень контролю I дає обсяг вибірки менше половини обсягу вибірки рівня контролю II. Рівень контролю III дає обсяг вибірки в півтора рази більше обсягу вибірки рівня контролю II. Спеціальні рівні контролю використовуються тоді, коли обсяг вибірки повинен бути невеликим. Рівень контролю повинен бути встановлений в нормативно-технічній документації на конкретний вид продукції.

Приймальний рівень дефектності AQL. Як зазначалося раніше, приймальний рівень дефектності AQL встановлюється за згодою між постачальником і споживачем, при цьому споживач розглядає AQL як відповідний його вимогам, а постачальник повинен пред'являти на контроль партії продукції з фактичним рівнем дефектності не більше приймального. У таблицях стандарту наведені значення AQL від 0,1% до 10% для частки дефектності та від 10 до 1000 дефектів для числа дефектів на 100 одиниць продукції.

Типи планів вибіркового контролю. У стандарті містяться наступні типи планів вибіркового контролю: одноступінчаті, двоступінчасті, багатоступінчасті і послідовні.

Для визначення відповідності партії встановленим вимогам при одноступенчатом методі необхідно:

В· відібрати випадковим чином вибірку об'ємом, вказаним у прийнятому плані вибіркового контролю;

В· перевірити кожну одиницю продукції у вибірці на відповідність встановленим вимогам;

В· порівняти знайдене число дефектних одиниць продукції у вибірці з приймальним Ас та бракувальною Rе числами;

В· вважати партію продукції відповідає встановленим вимогам, якщо число дефектних одиниць продукції у вибірці менше або дорівнює приймальному числу Ас для даного плану контролю;

В· вважати партію не відповідає встановленим вимогам, якщо число дефектних одиниць продукції у вибірці дорівнює або більше бракувального числа Rе для даного плану контролю. Схема одноступінчатого плану вибіркового контролю представлена ​​на малюнку 1.

При використанні двоступінчастого плану вибіркового контролю необхідно:

В· відібрати випадковим чином вибірку об'ємом, вказаним для першої ступеня плану контролю;

В· перевірити кожну одиницю продукції у вибірці на відповідність встановленим вимогам;

В· порівняти знайдене число дефектних одиниць продукції у вибірці з приймальним Ас та бракувальною Rе числами, вказаними для першого ступеня плану вибіркового контролю;

В· вважати п...