Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Коммуникации и связь » Цифровий дозиметр

Реферат Цифровий дозиметр

Білоруський Державний Університет Інформатики і радіоелектроніки

Факультет комп'ютерного проектування

Кафедра ЕТТ

Пояснювальна записка

до курсового проекту на тему:

"Цифровий дозиметр "

Виконав:

Ст.

Мінськ 2001


Зміст

Введення

1. Основні властивості, види та джерела радіоактивних випромінювань

2. Основні характеристики джерел випромінювання

3. Вибір датчика

4. Розробка та обгрунтування структурної схеми приладу

5. Розрахунок параметрів вузлів перетворюючих сигнал

5. Вибір системи обробки інформації та її виведення

6. Розглянемо функціональне призначення виводів мікросхеми - контролера клавіатури і дисплея

Висновок


Введення

Радіоактивність - Це здатність деяких природних елементів (радію, урану, торію та ін), а також штучних радіоактивних ізотопів мимовільно розпадатися, випускаючи при цьому невидимі і неощущаемое людиною випромінювання. Такі елементи називаються радіоактивними. Мимовільне перетворення (розпад) призводить до зміни їх атомного номера або масового числа. У першому випадку відбувається перетворення одного хімічного елемента в інший, а в другому - перетворення ізотопів даного хімічного елемента.

Якщо подивитися на таблицю Менделєєва, то можна відзначити, що у більшості хімічних елементів є радіоактивні і нерадіоактивні (стабільні) ізотопи. Речовина, яка має у своєму складі радіоактивні нукліди (радіонукліди), називають радіоактивним.

В Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році сталося радіоактивне забруднення значних територій як у нас в країні, так і за кордоном.

На Україні - в північній частині Київської, Житомирській, Рівненській та інших областях забруднилися поля, луки, ліси, пасовища, відкриті водойми, інші об'єкти навколишнього середовища, що не тільки ускладнило сільськогосподарські роботи агропромислового комплексу, лісівництво, але й утруднило ведення присадибного господарства в сільській місцевості, а для багатьох городян - на дачних садово-городніх ділянках.

Відомо, що радіоактивне забруднення місцевості являє собою серйозну небезпеку для здоров'я та життя людей, якщо його не враховувати і не приймати певних технічних та профілактичних заходів. Вражаюча дія радіоактивних речовин (радіонуклідів) викликається іонізуючими випромінюваннями, вплив яких може погіршити здоров'я людей і тварин, а також призвести до серйозних захворювань. Небезпека радіоактивних випромінювань ускладнюється ще й тим, що всі вони невидимі і до захворювання безпосередньо не відчуваються людиною. Виявити їх можна тільки спеціальними приладами.


1. Основні властивості, види та джерела радіоактивних випромінювань

Протягом свого життя і всього біологічного розвитку людина опромінювався і в даний час продовжує піддаватися впливу радіоактивного випромінювання від природного природного фону. Це відноситься до всього населення земної кулі і мова йде про природної радіоактивності.

Природні джерела випромінювання, що виробляють цей фон, поділяють на дві категорії: зовнішнього і внутрішнього опромінення. До зовнішніх відносяться космічні (галактичні) випромінювання, сонячна радіація, випромінювання від гірських порід земної кори і повітря. Опромінюють нас навіть власні стіни, тобто будматеріали, з яких виготовлені будівлі та споруди.

Зміст природних радіонуклідів у харчових продуктах:

Питома радіоактивність, Бк/кг, по по Продукт калію-40 радію-226 Пшениця 148,0 0,074-0,096 Картопля 129.5 0,022-0,044 Горох 273,8 0,29-0,87 Яловичина 85,1 0,029-0,074 Риба 77,7 0,015-0,027 Молоко 44,4 0,001-0,0099 Свинина 33,3 - Масло вершкове 3,7 0,037-0,011 Вода річкова 0,037-0,592 0,009-0,080

Наприклад, у Швеції було виміряно фон випромінювання майже в тисячі квартир (677 будинків з 13 міст), побудованих з різних матеріалів: дерев'яні, цегляні, бетонні і кам'яні. Всі вони були побудовані до 1946 року, тобто до початку великих випробувань атомної зброї. Результати вимірювань показали, що в дерев'яних будівлях фонові опромінення людини приблизно в два рази нижче, ніж на відкритій місцевості, в цегляних - приблизно такі ж, бетонних - в два, а в гранітних приблизно в чотири рази вище, ніж на відкритій місцевості.

Внутрішнє опромінення людини обумовлене тими природними радіоактивними речовинами, які потрапляють всередину організму з повітрям, водою, продуктами харчування. Це радіоактивні гази, що надходять з глибини земних надр (радон, торону та ін), а також радіоактивний калій, уран, торій, рубідій, радій, які входять до складу харчових продуктів, рослин і води.

Іонізуюча здатність радіоактивності випромінювання залежить від його типу та енергії, а також властивості іонізуючого речовини і оцінюється питомою іонізацією, яка вимірюється кількістю іонів цієї речовини, створюваних випромінюванням на довжині в 1 см. Чим більше величина питомої іонізації, тим швидше витрачається енергія випромінювань, тобто тим менший шлях пройде випромінювання в речовині до повної втрати своєї енергії. Тому чим більше іонізуюча здатність випромінювання, тим менше його проникаюча здатність, і навпаки.

Ураження людини радіоактивними випромінюваннями можливо в результаті як зовнішнього, так і внутрішнього опромінення. Зовнішнє опромінення створюється радіоактивними речовинами, що знаходяться поза організмом, а внутрішнє - потрапили всередину з повітрям, водою і злиденній. Очевидно, що при зовнішньому опроміненні найбільш небезпечні випромінювання, що мають високу проникаючу здатність, а при внутрішньому - іонізуючу.

Вважають, що внутрішнє опромінення більш небезпечне, ніж зовнішнє, від якого нас захищають стіни приміщень, одяг, шкірні покриви, спеціальні засоби захисту та ін

Внутрішнє ж опромінення впливає на незахищені тканини, органи, системи тіла, причому на молекулярному, клітинному рівні. Тому внутрішнє опромінення вражає організм більше, ніж таке ж зовнішнє.

Основні типи радіоактивних випромінювань: альфа, бета, нейтронні (група корпускулярних випромінювань), рентгенівські й гамма-випромінювання (група хвильових). Корпускулярні являють собою потоки невидимих ​​елементарних часток, що мають масу і діаметр. Хвильові випромінювання мають квантову природу. Це...


Страница 1 из 7Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок