Реферат
Класифікація систем і мережрадіодоступу
Зміст
Введення. 3
Класифікаціюсистем радіодоступу за параметрами та характеристиками радіоінтерфейсу. 3
Класифікаціяпо що розв'язуються прикладним задачам. 4
Класифікаціяпо діапазону частот. 5
Модельфізичного рівня системи радіодоступу. 7
Висновок. 13
Списоклітератури .. 14
Введення
Для детального розгляду і простежування тенденцій розвитку систем імереж радіодоступу необхідно їх поділ за однорідними ознаками на класи.До основних ознак слід віднести параметри та характеристикирадіоінтерфейсу; види послуг, що надаються в мережі; клас розв'язуваних завданьзв'язку; вид і параметри інтерфейсу з мережею загального користування; структуру іархітектуру мережі; протоколи обміну інформацією та взаємодії в мережі;протоколи управління і моніторингу мереж; рівні забезпечення безпекиобміну інформацією в мережі і багато інших.
Загальна класифікація систем і мереж радіодоступу виявиться вельмиобширної, що не дозволить вільно орієнтуватися в ній. Тому почнемо зподілу на класи відповідно з однією ознакою. Тоді конкретну системуабо мережу радіодоступу легко буде визначити в загальній системі класифікації.
Опорна мережа системирадіодоступу виконує розподільну функцію і являє собоюсукупність комутаційних пристроїв (АТС, IP-і Ethernet-пристроїв - комутаторів,маршрутизаторів) і радіоелектронних засобів, що забезпечують з'єднання вВідповідно до правил, заданими радіоінтерфейсом, з численнимиабонентськими пристроями. У свою чергу, абонентські пристрої визначаютьпорядок взаємодії з абонентами і перелік послуг, доступних з їхвикористанням.
Класифікація систем радіодоступу попараметрам і характеристикам радіоінтерфейсу.
Опорна мережа системи радіодоступу взаємодіє з мережами загальногокористування або з мережами іншого призначення за допомогою інтерфейсів.
Перш за все, проведемо класифікацію систем радіодоступу за параметрамиі характеристикам радіоінтерфейсу.
За способом подання та передачі інформації всі системи радіодоступуможна розділити на аналогові і цифрові. Аналогові способи передачівикористовувалися в основному в системах першого покоління, і в силу притаманних їмнедоліків, пов'язаних, насамперед, з низькою якістю передачі інформації, всистемах наступних поколінь не застосовуються. Цифрові способи передачі інформаціївиявилися значно більш гнучкими, перш за все, завдяки широкимможливостям цифрової обробки сигналів (DSP) і управліннюякістю передачі інформації в межах зони обслуговування системирадіодоступу. Починаючи з другого покоління, цифрові способи передачіінформації займають чільне положення.
У системах з аналоговою і цифровою передачею, можливе наданнявсіх видів послуг. У разі аналогових систем для передачі даних, забезпеченняпослуг телематики та мультимедіа обміну, аналогові канали використовуються як середапередачі і вимагають додаткових пристроїв, наприклад модемів.
Цифрові системи дозволяють надавати всі види послуг зв'язку якокремо, так і одночасно.
Послуги цифрової передачі мови, починаючи з методів ІКМ і до IP-телефонії,розвивалися одночасно з розвитком технологій комутації в мережах зв'язку зметою забезпечення найбільшої ємності мережі, ефективності використання каналівзв'язку при заданому рівні якості.
Класифікаціяпо що розв'язуються прикладним задачам.
За вирішувати прикладні завдання можна виділити системи зв'язку, управлінняі моніторингу. Різниця систем визначається реалізованими функціями.
Найважливішими ознаками, відповідно до яких виділяються поколіннясистем радіодоступу, є характеристики і параметри радіоінтерфейсу. Повної вважати наведену класифікаціюне представляється можливим у силу постійного розвитку методів і засобівобробки сигналів, технологій передачі інформації та потреб споживачів(Абонентів).
Класифікаціяпо діапазону частот.
За діапазону частот класифікація ускладнена тим, що постійно зрозвитком технологічних можливостей у поле зору розробників системрадіодоступу потрапляють нові діапазони частот (наприклад, у стандарті 802.16можлива побудова систем в діапазоні до 60 ГГц). В той же час відповідноз результатами експлуатації засобів радіодоступу, наприклад, при старіння тієїабо іншої технології деякі діапазони частот можуть стати недоступними дляпобудови систем. Зокрема, з розвитком цифрових систем і їх повсюднимзастосуванням слід чекати спаду інтересу до аналоговим системам або їхмодифікації, або припинення їх виробництва і експлуатації.
Для класифікації систем радіодоступу по діапазону частот найважливішезначення має національне розподіл смуг частот. У Росії національнерозподіл частот визначається Таблицею розподілу смуг частот.
У світі безліч виробників (заводів-виготовлювачів) обладнаннярадіодоступу, функціонуючого практично у всіх доступних смугах частот.Однак в Російській Федерації дозволене застосування систем радіодоступу тільки вдеяких смугах частот у згоді з діючими правилами.
Для аналогових засобів радіодоступу першого покоління використовуєтьсячастотне розділення каналів, в поєднанні з частотним розділенням дуплекснихканалів і частотною модуляцією.
Для цифрових систем наступних поколінь у всіх діапазонах частотдопустимі методи частотного, тимчасового, кодового, просторового розділенняканалів і їх комбінацій. При поділі каналів кожен абонент використовуєтільки свій сигнал. Обмін інформацією здійснюється по прямому і зворотномуканалах. Їх поділ не дозволяє накластися сигналам, переданим в різнихнапрямках по дуплексному каналу і одночасно виконувати передачу і прийомінформації. До традиційних методів розділення дуплексних каналів належатьметоди частотного, тимчасового і кодового розділення. За аналогією з методамирозділення каналів можна припустити, що з'явиться просторове розділенняі комбіноване, використання декількох перерахованих методів розділеннядуплексних каналів.
Найважливішими для систем радіодоступу параметрами, що визначають швидкістьпередачі інформації при заданій смузі частот, є методи модуляціїсигналів. Саме розвиток останніх знаменує перехід від покоління до покоління.Однак у класифікації на рис. 1.7 обмежимося основними методами модуляції сигналів:частотна ( F ), фазова (G), амплітудно-фазоваі її різновид - квадратурна модуляція, імпульсна модуляція.
Характеристики корисних сигналів у поєднанні з параметрами тахарактеристиками радіоканалів визначають пропускну здатність, достовірність,дальність зв'язку, ефективність використання смуги частот, перешкодостійкість,електромагнітну сумісність та ін Тому вибору сигналів приділяєтьсяпершорядну увагу.
Для захисту сигналів від помилок в каналі зв'язку застосовуються методизавадостійкого кодування і сигнали з розширеним спектром. В данийчас розглядається адаптивний підхід, який забезпечує максимальну пропускнуздатність каналу зв'язку за рахунок оптимального поєднання методів кодування, модуляції,розширення спектру та обробки сигналів.
Модель фізичного рівня системирадіодоступу.
Модель фізичного рівня системи радіодоступу не відрізняється відтрадиційно використовуваної в теорії електричного зв'язку і включає передавач іприймач в складі абонентської станції (АС), канал зв'язку, передавач і приймачв складі базової станції (БС).
Для абонентської станції (АС) джерелом і одержувачем повідомлень служитьпорт, який з'єднує обладнання абонента з обладнанням АС.
Перетворення повідомлення, що відбуваються в устаткуванні АС, забезпечуютьмаксимальну ефективність системи радіодоступу виходячи з оптимізаціїпропускної здатності, кількостей абонентів, затримки передачі і т.д. У загальномувипадку цифрова послідовність, що надходить з виходу джерела повідомлення(ІС), подається в кодер джерела (КІ), в якому усувається надмірністьповідомлення та повідомлення приводиться до зручного для подальших перетворень увазі,н...
