Введення
Тема реферату В«Українав першій третині двадцятого сторіччя В»з дисципліниВ« Історія України В».
Мета роботи -розглянути питання, що стосуються України в роки першої світової війни, революціїта громадянської війни і Україна в міжвоєнний період (1921 - 1939 рр..).
Вивчення і знанняісторії рідного народу необхідно і важливо не тільки для усвідомлення своговласного Я, але і для виховання активної громадянської позиції,патріотичних почуттів, гордості за свій народ, свою країну. Російський історикВ. Ключевський сказав: В«Історія не вчителька, а наглядачка, вона нічому невчить, а тільки жорстоко карає за незнання уроків В».
1. Перша світова іукраїнське питання
На переломі 19-20 ст.оформилися два потужних військово-політичні блоки, які поставили метою переділ вСвіт. З одного боку - це Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина,Болгарія), з іншого - Антанта (Англія, Франція, Росія та їхні союзники Італія,США, Японія і ряд європейських країн). У цьому протистоянні було і іншезміст: у гострому суперництві зіштовхнулися індустріально-колоніальніімперії з демократичної метрополією (Франція, Великобританія), традиційніполіетнічні імперії (Австро-Угорщина, Росія, Туреччина) і країна з перехідноюструктурою - Німеччина.
Через свогогеополітичного положення України неминуче ставати зоною інтересівворогуючих коаліцій, центром протистояння. При цьому інтереси власнеукраїнського населення залишалися на задньому плані. Як говорив ще в жовтні1889 І.Франка, В«на шахівниці європейської політики Україна не єнавіть нікчемною пішаком В».
Суперники в майбутнійвійні, намагаючись підірвати єдність супротивника, підтримували і фінансувалисепаратистські рухи українців, як в Австро-Угорщині, так і в Росії, велиактивну ідеологічну обробку некорінного населення і недержавнихнацій. І якщо в Росії український рух пояснювалося підступами австрійських інімецьких політиків, то в Австро-Угорщині переслідували українців за проросійськісимпатії.
Росія вступила у війну19 липня (1 серпня) 1914 р. Якщо в російську армію мобілізували 4,5 млн.українців, то в австро-угорську -250 тис. Але в підтримку Австро-Угорщини 28червня - в день Січового Зсуву і одночасно вбивства в Сараєво сербськиминаціоналістами, за спиною яких стояли спецслужби Росії, спадкоємця престолуу Відні Франца Фердинанда з дружиною (прихильника австро-угорсько-слов'янської федерації), -висловилося переважна більшість громадських організацій західноукраїнців.Створити 2 серпня Головне українська рада у виданому нею маніфесті закликалаукраїнський народ встати проти царської імперії. Аналогічний заклик надійшов і добуковинцям. Тільки в серпні 1914 р. в український легіон записалося більше 20тис. добровольців, але австрійські власті дозволили включити в легіон тільки2500 чол. Надалі корпус січовиків став одним з кращих підрозділівавстро-угорської армії.
Більшість українськихпартій і організацій російської України виступили за перемогу Росії у війні,взяли активну участь у створенні госпіталів, відділень Всеросійського союзуземств і міст, що займалися постачанням фронтів. Частина членів УСДРП на чоліз А. Жуком, В. Дорошенко, М. Меленевський за участю Донцова, Н.Залізняка та інстворили 4 серпня 1914 р. у Львові В«Союз визволення УкраїниВ» (СВУ). Вінорієнтувався на Німеччину і Австро-Угорщину. Комітет займався популяризацією іроз'ясненнями сутності української проблеми. Вогнища пропаганди комітету в Англії,Чехії, Болгарії, Швеції перетворилися на філіали СВУ. Фінансувався СВУпереважно з позабюджетних і бюджетних фондів Австро-Угорщини і Німеччини.Їх субсидії в розмірі 743 294 516 марок зобов'язався повернути гетьманСкоропадський, але не встиг.
Переважна більшістьукраїнських політиків і партій ставилися до СВУ негативно або вороже. Так,один з лідерів УСДРП С.В.Петлюра назвав його ідею відриву від Росіїсепаратизмом, а членів СВУ - В«безвідповідальними запроданцямиВ». Недоброзичливоставився до союзу М.С.Грушевський. Діячі В«Загальної української РадиВ» (ЗагальнаУкраїнська Рада) влітку 1915 звинуватили членів СВУ в агентурній роботі за завданнямиворогів Росії, в корупції і навіть психічної неповноцінності.
За допомогою країнЧетвертного блоку СВУ сформував з цих людей дві дивізії - синіх і сірихгайдамаків чисельністю 20 тис. чоловік. Однак виконати проханняавстро-угорського генштабу про організацію турецько-українського десанту наПівнічний Кавказ СВУ так і не вдалося. 1 серпня 1918 СВУ самоліквідувалася.
У серпні - на початкуВересень 1914 в результаті битви на 450-кілометровому фронті в Галичині таПівнічній Буковині, де з обох боків брали участь півтора мільйонавійськовослужбовців, російські армії оволоділи Тернополем, Львовом, та ін містамизахідної України. З заняттям Галичини російськими військами тут почалися арештиуніатських священиків, інтелігенції, в глиб Росії вивозилися десятки тисячгаличан і буковинців.
Австрійська владачерез дії В«москофіловВ», у свою чергу, теж обрушила репресії назахідних українців. Подібна ситуація повторилася і в 1915-1916 рр..
Боротьба з українствомвелася і в Східній Україні: закривалися національні організації,періодичні видання.
Підрив продуктивнихсил в ході війни, гостра нестача робочих рук і інвентарю на селі все більшеполітизували суспільство. У 1916 р. в Україні страйкувало 193 тис. робітників, зацей же рік відбулося 161 селянський виступ. Посилилисяантиурядові та антивоєнні настрої серед військовослужбовців царськоїармії, в тому числі на Південно-Західному фронті, що проходив по Україні. І все жпозиція українських партій у своїй більшості залишалась такою: дозвілнаціонального питання можливе тільки в рамках національно - територіальноїавтономії України у складі демократичної Росії.
Як відомо, Першасвітова війна закінчилася в листопаді 1918 р. Її результатом стала спад 25 млн.людина у воюючих країнах, у тому числі прямі військові втрати склали 12 млн.Якщо напередодні війни в Європі налічувався 401 млн. жителів, то в 1919 р. - лише389 млн., хоча очікувалася інша цифра - 424 млн.
Лютнева Революція вРосії і створення Української Центральної Ради.
У лютому 1917 р. вПетрограді почалася хвиля демонстрацій, яка привела 27 лютого 1917 (постарим стилем) до падіння династії Романових. Опозиційні члени;державної Думи створили Тимчасовий уряд, яке брало на себемісію охоронця порядку до тих пір, поки не буде створено нове постійнеуряд, Конкурентом Тимчасового уряду був Петроградський Рада, вякому ключову роль грали меншовики та есери і переважали соціалісти.Поради почали створюватися по всій країні. Двовладдя в центрі почало швидкопереростати у безвладдя на місцях.
Київські газети лише3 (16) березня повідомили про повалення самодержавства. У населених пунктах Українибули створені громадські комітети, які спільно з міськими думами сталиорганами Тимчасового уряду. Ліворадикальні сили згрупувалися вКиївському Раді робітничих і солдатських депутатів. 3 (16) березня 1917 р. в клубіВ«БатьківщинаВ» на зборах Товариства українських поступовців обговорювалося питання проформуванні органу, який представляв би інтереси українства в новійситуації. 7 (20) березня було обрано президію Української Центральної Ради, ачерез два дні опубліковано відозву до В«До українського народуВ», складенеС.Єфремова. Головою Ради обрали знаходився в Москві професораМ.С.Грушевського. До початку квітня 1917 р. Українська Центральна Радаскладалася з 85 чоловік була тимчасовим національним організаційнимцентром, що діє тільки в Києві.
Робота УЦР ускладнюваласьтим, що на території Російської імперії в сучасні нації склалися, крімросіян, тільки поляки, фіни, народи Прибалтики. Тому український рухявляло собою субнаціональних рух, і лідерам УЦР необхідно булооформити і проголосити загальнозначущі вимоги складаний нації.
Навесні 1917 р. подіїв Україні розвивалися в руслі загальноросійської революції ,100...