Реферат Аналіз епохи наполеонівських війн

ВСТУП

Актуальність темиобумовлена ​​бурхливим розвитком міжнародного публічного права в зв'язку зперіодично відбуваються в останні десятиліття кардинальними змінамиміжнародної обстановки. Сучасний світ подібно Європі часів наполеонівськихвоєн здригається низкою грандіозних подій: міжнародних конфліктів, громадянськихвоєн, природних, техногенних і гуманітарних катастроф.

Наполеонівські війнизмусили здригнутися увесь світ. І в теж час вони сприяли об'єднаннюбагатьох країн проти наполеонівського панування.

По даній темі написанозначна кількість робіт.

Вивчення епохи НаполеонаБонапарта в радянській історіографії йшло в двох напрямках. Одним знапрямків було вивчення особистості і політичної біографії (Е.В. Тарле, А.З.Манфред). Робота Є.В. Тарле "Наполеон", вийшла в 1936р. і потім витримала більше10 перевидань. Є. В. Тарле працював над нею протягом майже 20 років. Головноюзавданням автора було В«дати можливо виразну картину життя і діяльностіфранцузького імператора, його характеристику як людини, як історичногодіяча, з його властивостями, природними даними і устремліннями. Монографія Є.В.Тарле вплинула на формування поглядів на історію Європи багатьохісториків-новістов, та й просто була популярна серед неспеціалістів.

У цьому ж напряміпрацював і О.З. Манфред. У 1971р. вийшла його монографія В«Наполеон БонапартВ». Впередмові до неї він пише про те, що робота Є.В. Тарле справила на ньоговеличезний вплив. Однак він вважає за необхідне знову звернеться до цієї теми взв'язку з тим, що розширилася джерельна база. О.З. Манфред вперше за всюісторію дослідження життя Бонапарта залучив його літературна спадщина длявивчення політичних поглядів. Він приділяє велику увагу прагненнюНаполеона до самоосвіти, його таланту як полководця і людини, яка вскладної ситуації може повести маси за собою.

З першого напрямупоступово до кінця 70-их рр.. виділяється і друге, де йшло дослідження ролі уформуванні бонапартизму і політичний режим Франції періоду консульства іімперії (Д. М. Туган-Барановський).

В даний час проблемазначущості наполеонівських воєн досліджена повністю. Але це не заважаєдослідникам знаходити інші підходи у вивченні тієї епохи. Сьогоднішніхісториків більшою мірою цікавить дипломатія Наполеона (Сироткін В. Г.),військова історія наполеонівських походів (інтернет-сайти і форуми, присвяченіармії Бонапарта), його психологічний стан у різні періоди життя.Значно розширилося коло застосовуваних методів при проведенні дослідження зарахунок контактів російських і зарубіжних дослідників, після падіння В«залізноїзавіси В»з'явилася можливість роботи в європейських архівах.

Тема курсової охоплюєчас наполеонівських війн, а саме 1799-1814гг. Верхня межа визначаєтьсятим, що в 1799р. Наполеон прийшов до влади у Франції. У 1814г, Наполеонвідрікся від престолу, закінчилася епоха Наполеонівських воєн.

Географічні рамкиданої роботи охоплюють територію всієї Європи.

Мета даної роботи -піддати аналізу епоху наполеонівських воєн

Завдання:

- вивчити особистістьНаполеона як полководця

- охарактеризувати війнидругої, третьої, четвертої, п'ятої, шостої коаліцій

- виявити значенняНаполеонівських воєн для Франції, і для Європи взагалі.

Про зовнішню політикуНаполеона ми можемо судити за нормативними документами того часу, а також запроблемним роботам істориків. Тим самим передбачається можливим об'єднатиджерела по групах. До першої групи належать особисті роботи Наполеона, асаме - твори В«17 зауваженьВ» на роботу під назвою В«Міркування провійськове мистецтво В»(Наполеон. Вибрані твори) відображена особиста позиціяНаполеона на успіхи і не успіхи його зовнішньої політики.

До другої групи мивіднесемо, міжнародні договори епохи Наполеона. Згідно з угодою про створенняРейнського союзу Наполеон був проголошений королем Італії (В«протекторомВ»).В«ПротекторатВ» полягав у беззаперечному виконанні волі самодержавногоповелителя. Що стосується Амьенського світу, то він виявився лише короткимперемир'ям. У цілому цей договір не утискав інтересів Франції. Пресбургскій договіростаточно поховав франко-російські угоди, укріпив владу Наполеона надАвстрією і послужив для Наполеона першим кроком на шляху до світового панування. СтворенняРейнського союзу поставило в повну залежність від Франції шістнадцять німецькихдержав, таким чином розширилася сфера впливу Наполеона на німецькікнязівства.

З підписаннямТільзітського договору в 1807. Наполеон став повним володарем Німеччині, крімтого створювалася континентальна блокада, яка завдала чималих збитківекономіці Англії. Тобто в цілому договір носив пронаполеоновскій характер. ЗаШенбруннський мирним договором 1809г. Австрія фактично перетворилася взалежне від Франції держава. Крім того Пруссія зобов'язувалася закрити своїпорти для Англії, що є продовженням політики континентальної блокадиНаполеоном. Все це безсумнівно посилює позиції Франції.

Паризький світ 30 травня 1814 блискуче увінчавсобою зусилля Англії. Наполеон упав, Франція була принижена; всі моря, всі гавані іберега знову відкрилися. При написанні курсової роботи дані праці буливикористані повною мірою.

1.Стрімкезліт Наполеона обумовлений В«концентрацієюВ» в одній людині геніальності,амбіцій, правильного розуміння що складається навколо нього обстановки.

2.В результатібезперервних воєн і захоплень утворилася величезна наполеонівська імперія,доповнена системою прямо або побічно підвладних Франції держав.

3.Незважаючи на рядприватних перемог, здобутих на початку 1814 французькою армією над військамисоюзників, що вступили на територію Франції, вона зрештою буларозгромлена.

1. ОСОБИСТІСТЬНаполеон Бонапарт

Наполеон французькийдержавний діяч і полководець, перший консул Французької республіки(1799 - 1804), імператор французів (1804 - 14 і березень - червень 1815). Народився 15серпня 1769 в сім'ї небагатого корсиканського дворянина адвоката КарлоБуонапарте. Характер у Наполеона з ранньогодитинства виявився нетерплячим і неспокійним. "Ніщо мені не імпонувало, -згадував він згодом, - я був схильний до сварок і бійок, я нікого небоявся. Одного я бив, іншого дряпав, і всі мене боялися. Найбільшедоводилося від мене терпіти моєму братові Жозефу. Я його бив і кусав. І його ж заце сварили, так як бувало ще до того, як він прийде в себе від страху, я вжеНажаль матері. Моє підступність приносило мені користь, так як інакше мамаЛетиція покарала б мене за мою войовничість, вона ніколи не зазнала б моїхнападів! "[10: с.9]. Наполеон ріс дитиною похмурою і дратівливою.Мати любила його, але виховання і йому і іншим своїм дітям дала досить суворе.Жили економно, але потреби сім'я не випробову...