Зміст
Коротка біографія Л.Д. Троцького
Головні досягнення Л.Д. Троцького вполітичної діяльності
Висновок
Список літератури
Коротка біографія Л.Д. Троцького
Народився Лев ДавидовичБронштейн 26 жовтня 1879 на хуторі Янівка Єлизаветградську повітуХерсонської губернії в сім'ї заможного єврейського землевласника, що мав дотого часу 100 десятин купленої та понад 200 орендованої землі. У 1888 роцівступив до лютеранське реальне училище святого Павла в Одесі; перший учень,однак неодноразово вступав в конфлікти з вчителями; спілкувався з місцевоюліберальною інтелігенцією, долучився до російській класичній літературі ієвропейській культурі. У 1896 році закінчив реальне училище в Миколаєві іпоступив вільним слухачем на фізико-математичний факультет Новоросійськогоуніверситету, але незабаром його залишив. Набув народницький гурток уМиколаєві, від учасниці гуртка Олександри Соколовської дізнався вперше промарксизмі. У 1897 році разом з нею і її братами утворивсоціал-демократичний В«Південно-російський робітничий союзВ», який почав революційнупропаганду серед робітників. У січні 1898 року заарештований, після 2-річноготюремного ув'язнення в Миколаєві, Херсоні, Одесі та Москві засланий доадміністративному порядку на 4 роки до Східного Сибіру (в Усть-Кут, потімНіжнеілімск і Верхоленск Іркутської губернії). У 1899 в Бутирській в'язниці одруживсяна Соколовської Олександрі. [1]
У серпні 1902 року, ззгоди дружини, що залишилася з двома малолітніми доньками на руках, біг зпосилання, використавши для цього фальшивий паспорт на прізвище наглядача одеськоїв'язниці Троцького. Прибувши до Самари, де знаходилося бюро Російської організаціїВ«ІскриВ», виконавши низку доручень бюро в Харкові, Полтаві та Києві, нелегальноперетнув кордон і в кінці жовтня 1902 приїхав в Лондон, де познайомивсяз В.І. Леніним. За його рекомендацією Троцький працював в В«ІскріВ», виступав зрефератами для російських емігрантів і студентів.
У 1903 році в Парижіодружився на Наталії Іванівні Сєдової. Брав участь у 2-му з'їзді Російськоїсоціал-демократичної робітничої партії з мандатом від Сибірського союзу РСДРП.
В кінці 1904 рокувідійшов від меншовиків, але і не приєднався до більшовиків, виступав за об'єднанняобох соціал-демократичних фракцій. Після подій 9 січня 1905 однимз перших повернувся в Росію (Київ, потім Петербург), співпрацював з членом ЦКРСДРП Леонідом Борисовичем Красіна, що стояв на позиціїбільшовиків-примиренців, а також з меншовиками, розходячись, однак з ними воцінці ролі ліберальної буржуазії в революції. Разом з Парвусом (А.Л. Гельфандом)Троцький розробляв теорію В«перманентної революціїВ».
В ході революції1905-1907 роках від заперечення революційних потенцій селянства Троцькийпоступово прийшов до висновку про важливість участі селянства в революції приобов'язковому керівництві з боку пролетаріату.
У 1905 роцібезпосередньо розкрилися якості Троцького як політичного діяча,організатора мас, оратора, публіциста. Восени 1905 року Троцький був одним із лідерівПетербурзька Рада робітничих депутатів, доповідач і автор резолюцій понайважливішим питанням. У грудні 1905 року заарештований, в кінці 1906 року засудженийдо В«вічного поселеннюВ» в Сибіру, ​​але по дорозі втік. У 1907 році на 5-му з'їздіРСДРП очолював групу центру, не приєднуючись ні до більшовиків, ні до меншовиків. [2]
Починаючи з 1908 року,Троцький співпрацював у багатьох російських і зарубіжних газетах і журналах. У 1908році разом з А.А. Іоффе і М.І. Скобелєвим налагодив видання у Відні російськоюмові газети для робітників В«ПравдаВ». Не визнавши правочинності організованою большева-камиу 1912 році Празькій партійній конференції, Троцький разом з Мартовим, Ф.І. Даномскликав у Відні в серпні 1912 року загальнопартійну конференцію, створений на нійантибільшовицький блок (В«СерпневийВ») в 1914 році розпався, з нього вийшов ісам Троцький. У 1914 році випустив брошуру на німецькій моⳠ«³йна іІнтенаціонал В». У вересні 1916 року за антивоєнну пропаганду Троцький буввисланий з Франції до Іспанії, де незабаром був арештований і разом з сім'єювідправлений в США. З січня 1917 року Троцький був співробітником російськоїінтернаціональної газети В«Новий світВ». У березні 1917 року при поверненні вРосію Троцький разом з родиною піддався в Галіфаксі (Канада) арешту ітимчасовому ув'язнення в табір для інтернованих моряків німецького торговогофлоту. 4 травня 1917 приїхав до Петрограда, очолив організаціюВ«МежрайонцевВ», з якими був прийнятий в РСДРП (б) і обраний до ЦК партії, членомякого був до 1927 року. 4 березня 1918 Троцький був призначенийголовою Вищого Військового Ради, 13 березня - народним комісаром з військовихсправах, а зі створенням 2 вересня Революційного Військової Ради Республіки - йогоголовою. У 1920-21 роках, залишаючись на військових посадах, був тимчасовопризначений наркомом шляхів сполучення, був одним з керівників відновленнязалізничного транспорту та інших галузей народного господарства. На грунтінеприязних відносин між Сталіним і Троцьким, утворився розкол всерединіПолітбюро і ЦК, який вилився в найгострішу внутрішньопартійну боротьбу, де Сталіні його прихильники взяли верх. У січні 1925 року Троцький був звільнений відроботи в Реввійськраді, в жовтні 1926 року виведений з Політбюро, в жовтні1927 року - з ЦК. У листопаді 1927 року Троцький був виключений з партії, післячого висланий з Москви в Алма-Ату, потім до Туреччини. [3]
Після висилкиз СРСР Троцький розгорнув літературно-публіцистичну діяльність. Вів боротьбузі Сталіним, якого вважав зрадником ідеалів Жовтня. Останні роки життяТроцький знаходився в Мексиці. Сталін поставив перед своїми спецслужбами завданнязнищити ненависного супротивника. Вбивство Троцького НКВД вирішило здійснитируками свого агента Рамона Меркадора. 26-річний син впливової іспанськоїкомуністки був учасником громадянської війни в Іспанії, закінчилася поразкоюреспубліканських сил. Жак Морнар (за документами), миттєво перетворився уФренка Джексона, на перших порах безуспішно намагався упровадитися в середу місцевихтроцькістів. Тим часом Мексиканська комуністична партія, очевидно позавданням Москви, вирішила "продублювати" дії спеціального агентаі організувала власний змову з метою вбивства Троцького. 24 травня 1940його вілла піддалася озброєному нападу. Більше двадцяти бойовиків в маскахбуквально перевернули догори дном весь будинок, але господарі встигли сховатися. Чи неінакше як сама доля зберігала кремлівського вигнанця: Троцький, його дружина і внукне постраждали. Після цього скандального інциденту, який став надбанням світовоїпреси, Троцький перетворив свій будинок у справжню фортецю, куди допускалися лишеособливо віддані йому люди. Серед них виявилися Сільвія (кур'єр Троцького) та їїчоловік Френк Джексон, яким вдалося увійти в довіру до "вчителю". Спочаткумолода людина, який виявляв підвищений інтерес до марксизму, здався Троцькомунадто настирливим. Але врешті-решт старий підпільник, що вважав своїмсвятим обов'язком ростити молоду зміну борців за "світову революцію",проникся довірою до привабливого американцеві. Незважаючи на спекотний день, 20Серпень 1940 Френк Джексон з'явився на віллу Троцького в наглухо застебнутомуплащі і капелюсі. Під плащем "друга сім'ї" вмістився цілий арсенал:альпіністський льодоруб, молоток і автоматичний пістолет великого калібру.Охоронці, які часто бачили цю людину в будинку і звично вважали його"Своїм", провели гостя до господаря, корму в саду кроликів.Наталі, дружині Троцького, здалося дивним, що чоловік Сільвії приїхав безпопередження, однак гостю запропонували залишитися на обід. Відмовившись відзапрошення, Меркадор-Джексон попросив переглянути статтю, яку він тількищо написав. Чоловіки пройшли в кабінет. Ледве Троцький заглибився в читання, Джексонвитягнув з-під плаща льодоруб і всадив його в потилицю жертви. Порахувавши удар недоста...
