ЧЕХІЯІ СЛОВАЧЧИНА ВІД ПОЧАТКУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ДО КІНЦЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
План
1.Чеськийі словацький національні питання в роки першої світової війни
2.Передумовиосвіти Чехо-Словацької республіки
3.СтворенняЧехословацької Республіки
4.Політичнерозвиток Чехословаччини в міжвоєнний період
5.Чехословаччинанапередодні і в період Мюнхенської змови
6.Чехиі словаки в 1939-1945 рр.. Рух Опору
1. Чеський і словацький національні питання в рокипершої світової війни
Аж до першоїсвітової війни основною лінією в чеській політиці було збереження, з подальшимперетворенням, Австро-Угорщини. Лише в самий переддень війни виникають різніпроекти рішення чеського і словацького питань поза рамками імперії. Будучинайбільш розвинутими в економічному і політичному відношенні, чехи прагнулистати політичним лідером нерівноправного слов'янської більшості в монархії.Чеська буржуазія претендувала на рівні з німецької й угорської буржуазієюумови і можливості. Чеським лідерам в цілому була властива достатнятверезість у виборі тактики політичної боротьби, прагнення діяти з урахуваннямпоточної обстановки, з оглядкою на Відень.
Але з початком війни вониопинилися перед необхідністю зробити вибір між двома можливими рішеннямичеського питання - у складі монархії чи поза нею, шляхом створення незалежногодержави. До першого рішенню, поряд з аграрною партією, лідером яких бувА.Швегла (1873-1933), і партіями католицької орієнтації, схилялися спочатку ісоціал-демократи на чолі з Б.Шмераль, що розраховували на демократичнуеволюцію Австро-Угорщини.
Що стосується другогорішення, то серед його прихильників не було єдності. Младочех під керівництвомК.Крамарж (1860-1937), розраховуючи на перемогу держав Антанти і посилення роліРосії в Центральній Європі, висували програму створення союзу слов'янських державпід скіпетром династії Романових.
По-іншому уявлявмайбутнє чеських земель лідер невеликої партії реалістів Томаш Гарріг Масарик(1850-1937). Він виходив з неминучості поразки і розпаду Австро-Угорщини істворення на її основі ряду незалежних демократичних держав. Масарик вбільшою мірою орієнтувався на підтримку західних держав Антанти - Англії таФранції, а не на Росію. Його однодумцем і учнем був Едуард Бенеш(1884-1948). До цього перебігу примикали і національні соціалісти на чолі зВ.Клофачем.
Словацька національнапартія як одна з політичних напрямків в Словаччині орієнтувалася назбереження монархії. Аж до весни 1918 р. керівництво партії було пасивно.Соціал-демократична та аграрне течії також дотримувалися прогабсбургскойорієнтації. Лише Словацька народна партія (католицька за характером),виділилася з Словацької національної партії, займала більш активну позицію,однак навіть найрадикальніші проекти не йшли далі словацької автономії врамках Угорщини.
Розвитоквизвольної боротьби чехів і словаків обумовлювалося насамперед ходомвоєнних дій, міжнародним становищем і загальним станом справ в імперіїГабсбургів.
Першими прояваминаціонально-визвольної боротьби чехів стали стихійні демонстрації у зв'язку знестачею продовольства, а також хвилювання при відправці на фронт. Чехивисміювали австрійські порядки, а повідомлення у пресі про успіхи австрійськоїармії давалися як правило з великим запізненням. У народі виспівували пісню "Гей,слов'яни ", перемоги російської армії на південно-західному фронті на початку війнипосилювали проросійські симпатії, популярний був девіз: "Росіяни близько,запікайте гусей! ". Орієнтація на Захід не була ще такою широкою, як уНаприкінці війни. В основному чеські політики бачили у війні лише конфлікт німців іслов'ян і ігнорували її імперіалістичний характер. Т.Масарик відстоював тезупро боротьбу мілітаризму і теократії з демократією і гуманізмом. Ці настроїсприяли наростанню неприязні і навіть антагонізму між чехами і словаками,з одного боку, і німцями й угорцями - з іншого, і в тилу, і на фронті.
З початком військовихдій у Австро-Угорщині був встановлений військово-бюрократичний режим. Віденськийрейхсрат не скликався аж до весни 1917 р. У період наступу російськоїармії в Галичині в 1914 р. посилилися репресії в Чехії та Моравії, арештупіддався ряд чеських політичних діячів. У травні 1915 р. лідери младочех К.Крамарж,А.Рашін та ін за свою проросійські орієнтацію були звинувачені в зраді ізасуджені до смерті. І лише смерть імператора Франца Йосифа I у листопаді 1916м. перешкодила привести вирок у виконання.
У цих умовах Т.Масарик прийшов до рішення про перенесення центру національно-визвольної боротьбиза кордон. У листопаді 1915 р. в Парижі був створений Чеський закордонний комітет,незабаром за участю Е.Бенеша і словацького діяча Мілан Штефаникперетворений в Чехословацька національна рада. У Парижі став видаватисяряд друкованих органів антиавстрийского руху опору.
Опозиційноналаштовані по відношенню до Австро-Угорщини чеські угруповання поступовоконсолідувалися не тільки в еміграції, але і в самій Чехії. З 1915 р.функціонувала Чеська Маффі - досить розгалужена, але недостатньоміцна підпільна організація. Вона поширювала антидержавнінастрою і займалася збором розвідданих для держав Антанти. Почаласякоординація діяли в еміграції чеських і словацьких угруповань. Важливимкроком на цьому шляху стала угода Словацької Ліги та Чеського національногооб'єднання в Клівленді (США) в жовтні 1915 р., в якому було зафіксованопрагнення чехів і словаків до створення федерації.
Восени 1916 р. заініціативи младочех і аграріїв між найбільшими чеськими політичнимипартіями було досягнуто угоду про координацію їх діяльності. Близькодесятка чеських політичних партій створили центри: Чеський союз (об'єднанняпарламентських фракцій у Відні) і Національний комітет в Празі як провіднийполітичний орган. Його головою став відомий політик і великийпідприємець, фінансист К.Маттуш, а секретарем - аграрій Швегла. В кінці1916 - початку 1917 р. вони почали переговори з віденським урядом в дусіколишньої лояльності.
Слід все ж сказати,що умови війни заважали встановленню тісного зв'язку між внутрішнім і закордоннимантиавстрийского руху чехів, так само як і між чеською та словацькою гілкаминаціонально-визвольної боротьби. Національний рух у Словаччині відставалоза своїм масштабом від чеського: словацька буржуазія та інтелігенція булинечисленні і частково мадьярізіровани, словацький політичний табірпіддавався більш жорстким переслідуванням, сильним був вплив католицькогодуховенства, лояльного по відношенню до Габсбургів.
2. Передумови утворення Чехо-Словацької республіки
Активізації визвольноїборотьби чехів і словаків сприяла Лютнева революція в Росії.Обстановка в Австро-Угорщині до цього часу помітно загострилася. Посилиласядезорганізація економіки, в першій половині 1917 пожвавилося страйковийрух. Зовнішньополітичний і внутрішня криза монархії поглибився. Підвпливом революції в Росії ширився рух за відновлення демократичнихправ і свобод. В результаті вступив на престол в листопаді 1916 р. імператорКарл I змушений був відновити діяльність рейхсрату. Робилися спробидосягти компромісу з лояльними політиками слов'янських народів. Але до цьогомоменту їх ставлення до монархії змінилося: прозвучала вимога створеннянезалежної держави. Це було зроблено, зокрема, у зверненні чеських діячівкультури і науки з трибуни парламенту в кінці травня 1917
Особливо радикальнимигасла, форми і методи боротьби чеського табору стали з осені 1917 р., післяЖовтневої революції в Росії. Головною тенденцією визвольного рухустає боротьба за створення незалежної держави під егідою західнихдержав, вихід з Австро-Угорщини. Помітно усталилася зв'язок чехів і словаків ззарубіжними центрами еміграції в Парижі і в Росії. Ці центри багато зробилидля пропаганди чеського і словацького питань. Чеські лідери встановили тісніконтакти з правлячими ...
