ПОЛЬЩАВ РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
План
1.Обороннавійна 1939 р.
2.РухОпору польського народу
3.Польсько-радянськівідносини в роки війни
4.Встановленнядвовладдя
1. Оборонна війна 1939 р.
1 вересня 1939Німеччина без попередження напала на Польщу. Цю дату прийнято вважати початкомдругої світової війни. 3 вересня війну Німеччині оголосили Англія і Франція.Співвідношення сил у польській кампанії було явно на користь Німеччини: більш ніжподвійну перевагу за чисельністю населення, розвинутий економічний івійськовий потенціал, завчасно отмобилизованная і добре навчена армія.Проти Польщі було сконцентровано 1800000 солдатів, 11 тис. гармат, 2,8 тис.танків, 2,6 тис. літаків.
В ході прихованоїмобілізації, проведеної в Польщі до оголошення загальна мобілізація 30серпня, було призвано на службу близько 70% передбачених планом резервістів.Польська армія налічувала 1200000 військовослужбовців і мала на озброєнні більше 3тис. гармат, близько 600 танків і 400 літаків. Здавалося, що цих силдостатньо для оборонних дій польської армії до початку активнихоперацій Франції та Англії. Прийнятий польським генштабом план війни виходив зтого, що основні бої розвернуться на заході, у Великій Польщі. Польськівійська, чинячи опір, повинні були з боями поступово відходити на схід,на лінію Вісли, щоб зайняти тут довготривалу оборону і чекати набраннявійну Франції та Англії. Відповідно до польсько-французькими домовленостями1939 р. Франція повинна була почати головними силами наступальні дії нап'ятнадцятий день після нападу Німеччини на Польщу. Іншого плану війни зНімеччиною у Польщі не було.
Однак подіїрозвивалися за іншим сценарієм. Головний удар в перші дні війни було завданонімецькими військами не з заходу, а з Померанії, Східної Пруссії, Сілезії, Чехіїі Словаччини. Потужними бронетанковими і авіаційними ударами вже на третій деньвійни були розгромлені польські війська, що обороняли кордон. 8 вересня німцівийшли до Варшави, поспішно залишеної президентом, урядом і головнимкомандуванням.
Оборона столицівійськами та цивільним населенням тривала до 27 вересня. Зразок мужностіпродемонстрував невеликий гарнізон польської військової бази Вестерплатте уоколицях Данцига, більше тижня відображав атаки переважаючих сил німців зсуші і моря. Тільки 29 вересня склалася зброю захисники Модліна, 2 жовтня -частини на півострові Хель, а оперативна група В«ПоліссяВ» провела успішнебій з німцями 2-4 жовтня, але через відсутність боєприпасів змушена була5 жовтня капітулювати.
Але все це булиодиночні прояви героїзму. Основні сили Війська Польського зазнавали поразкиза поразкою і безладно відступали на схід. Вже до середини вересня сталоочевидним, що Польща в поодинці не зможе протистояти Німеччині. Англія іФранція ще напередодні війни зійшлися на думці, що немає сенсу допомагати Польщі.Тому вони не почали в обіцяні терміни бойових дій на Західному фронті,віддавши перевагу над ними так звану В«дивну війнуВ».
У цих умовах СРСР,зберігав у перші тижні нейтралітет, визнав, що настав час длявідновлення історичної справедливості і повернення захоплених Польщею в1919-1920 рр.. Західної Білорусії та Західної України. 17 вересня до відомостіпольського посла в Москві була доведена нота радянського уряду, в якійговорилося, що оскільки Польська держава та її уряд практичноперестали існувати, остільки припинили свою дію всі договори,укладені між Радянським Союзом і Польщею. Тому СРСР не буде більшезалишатися нейтральним. Використовувався також аргумент, яким поляки і німцівиправдовували свої агресивні дії проти Чехословаччини в 1938 р.: радянськеуряд не може байдуже ставитися до того, що українці і білоруси,проживають у Польщі, кидаються напризволяще. Тому Червоної Армії даннаказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно братньогонаселення Західної України і Західної Білорусії.
У той же день почалосявторгнення радянських військ до Польщі. Головнокомандувач польською армією віддав військамнаказ не чинити опору Червоній Армії, тому бої на сході малилокальний характер. Гарнізон Львова, завзято обороняв місто від німців, безбою здав його подошедшим частинам Червоної Армії.
У другій половиніВересень результат війни не викликав ні у кого сумнівів. У ніч з 17 на 18 вереснякраїну покинуло цивільне і військове керівництво. Президент, уряд,головнокомандувач виїхали до Румунії і були там інтерновані. У бойовихдіях польська армія втратила понад 65 тис. убитими, близько 400 тис.виявилися в німецькому полоні, 240 тис. були інтерновані Червоною Армією. Близько90 тис. військовослужбовців зуміли піти у нейтральні країни.
28 вересня 1939 вМоскві було підписано радянсько-німецький договір про дружбу і кордон, який вносивкорективи в серпневі домовленості про територіальний поділ Польщі.Взамін за включення в сферу своїх інтересів Литви СРСР відмовлявся відЛюблінського і частини Варшавського воєводств. З територій, які в 1944 р.увійшли до складу Польщі, СРСР в 1939 р. встановив свою адміністрацію тільки взахідній частині Східної Галичини і в Белостокском окрузі. Сталін не погодивсяз пропозицією Гітлера створити на частині окупованих німцями польських земельмаріонеткову державу, заявивши, що доля Польщі може бути остаточновирішена тільки після війни, яка ще тільки почалася.
Гітлер пішов шляхомрозчленування окупованих польських земель. Західні, частина центральних іпівнічні райони Польщі були включені до складу Німеччини (територія в 92 тис.кв. км з населенням понад 10 млн осіб, в переважній більшості поляки).Тут відразу ж почався терор відносно частини польських громадян. У першучергу репресіям піддалися інтелігенція, учасникинаціонально-визвольних повстань 1918-1921 рр.., активісти політичнихпартій. Поляков позбавляли власності, виселяли з хат, відправляли вконцентраційні табори, на примусові роботи до Німеччини, депортували дорайони, не включені в рейх. На їх місце селили німців з Німеччини тарепатріантів з Прибалтики та України. Ті ж поляки, які погодилися навключення в різні фольксспіскі, отримували німецьке громадянство з усімавитікаючими для них наслідками (служба в армії і т.д.).
З інших районів,окупованих Німеччиною, було створено генерал-губернаторство з центром вКракові. У 1941 р., після початку Великої Вітчизняної війни, до нього булаприєднана Східна Галичина. Генерал-губернаторство розглядалося Берліномяк резервуар дешевої робочої сили і місце розселення поляків, депортованих зтериторій, включених до складу рейху. Поляки могли тут зберігатиобмежені і контрольовані німцями засоби виробництва, початкові іпрофесійні школи. У 1941 р. були засновані органи польського місцевогогосподарського самоврядування. Продовжувала діяти польська кримінальнаполіція. Але на створення інших органів влади німці в генерал-губернаторстві НЕпішли. Населення піддавалося жорстоким репресіям і переслідуванням. Особливонещадним було ставлення гітлерівців до євреїв і циганів, зігнані в гетто ів основній своїй масі знищеним. Поляков брали в заручники, відправляли напримусові роботи до Німеччини, укладали в концтабори, найбільшими зяких на території Польщі були Освенцім, Треблінка і Майданек,розстрілювали.
Важким було становищезначної частини польського населення Західної України і Західної Білорусії,формально увійшли в листопаді 1939 р. до складу СРСР. Вільно і прилеглаобласть, всупереч бажанню білоруського керівництва, в жовтні 1939 р. булипередані Литві і увійшли до складу Радянського Союзу разом з останньою в 1940 р. Ущодо поляків, як і інших проживали в колишніх східних районах Польщі національнихгруп, був застосований так званий класовий підхід. Депортації у віддаленірайони СРСР, ув'язненню в тюрми і концтабори піддавалися буржуазія, поміщики,заможні селяни, дрібні підприємці і торговці, державніслужбовці, колоністи з числа учасників польсько-радянської війни 1920 р.(Осад...
