Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
Вищої професійної освіти
Тверський державний університет
Кафедра теорії права
Контрольна робота
За історії держави і права зарубіжних країн
Встановлення фашистської диктатури в Німеччині
Виконала
студентка 1 курсу
Озолітвінюк Ганна Ігорівна
Перевірив
Доцент, Кюнсмірнов СергійМиколайович
Твер 2009
Зміст
Введення
Прихід фашистів до влади
Механізм фашистської диктатури
Висновок
Бібліографія
Введення
Нацистський режим у Німеччині проіснував 12 років, половиназ них припала на участь у Другій світовій війні (1939 - 1945 рр..), розв'язаноїне без допомоги і діяльної участі нацистів. Іноді цей політичний режим іменуютьфашистським (від лат. та італ. В«пучокВ», В«зв'язкаВ», В«об'єднанняВ»). Фашизм і нацизм об'єднуєповне заперечення прав людини в їх зіставленні з повноваженнями і функціями державиі стратегічними цілями політичної партії.
Тоталітаризм (від пізньолат. В«повнийВ», В«цілийВ», В«весьВ»)є одна з форм сучасного авторитарного (особисто-владного) правління, якехарактеризується постійним всепроникаючим і дріб'язковим контролем над різними областямижиття і діяльності співгромадян. Цей спосіб здійснення політичної влади відрізняєтьсяпереважанням насильницьких і надзвичайних прийомів влади, застосовуваних при допомозівоєнізованої партії та неконтрольованих каральних установ при опорі на харизматичноголідера (культ особи вождя), сверхідеологізірованную активність правлячої партіїі держави і маніпульованим громадську думку. Таким державою була державанацистів. </p>
Як же відбулося становлення цього страшного, антилюдськогорежиму в Німеччині, постараємося простежити в цій роботі.
Прихід фашистів до влади
Фашизм у Німеччині з'явився відразу ж після закінчення першоїсвітової війни в якості одного з різновидів реакційних мілітаристських націоналістичнихтечій, коли антиліберальні, антидемократичні рухи здобули загальноєвропейськийхарактер.
Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини виниклана базі Німецької робітничої партії, яка спочатку (з 5 січня 1919 р.) була політичнимгуртком робітників під керівництвом журналіста Сарла Харрера і близького до нього Вільногоробочого комітету боротьби за хороший світ під керівництвом слюсаря ремонтних майстереньАнтона Декслер, що об'єднали у своїх рядах декілька десятків чоловік.
У вересні 1919 р. в партію під номером 55 був зарахованийАдольф Гітлер (наст, прізвище Шикльгрубер), якому шляхом інтриг вдалося відтіснитивід керівництва колишніх лідерів і очолити партію з розширеним назвою Націонал-соціалістичнапартія. Орієнтація партії була націонал-патріотична і військово-реваншистська зелементами соціальної демагогії: робочим була обіцяна хороша зарплата, селянам- Земля, дрібним торговцям - закриття універмагів, військовим - відмова від принизливихумов Версальського мирного договору і сильна армія. Партійна програма, пронизананаціоналістичними, шовіністичними ідеями, була викладена в 25 пунктах і оприлюдненаА. Гітлером на мітингу 24 лютого 1920 в Мюнхені.
Головною метою створення партії стає поширенняфашистської ідеології, підготовка спеціального терористичного апарату для придушеннядемократичних, антифашистських сил і, в кінцевому рахунку, для захоплення влади. Новапартія відразу ж взяла курс на перетворення в могутню масову організацію з широкимохопленням і впливом на масові аудиторії. Але прийом в партію обмежений і доступнийтільки В«расово повноцінним німцямВ». Всі партійні чиновники знизу доверху призначаютьсялідером партії (вождь, фюрер). У 1923 році слідом за загальним страйком німецькогопролетаріату фашисти роблять пряму спробу захопити державну владу(В«Пивний путчВ»). Провал путчу змушує фашистських ватажків змінити тактику боротьбиза владу. З 1925 р. починається "битва за рейхстаг" шляхом створення масової базифашистської партії. У партії створюються два відділи - політична організація 1 іполітична організація 2. Перша з них орієнтується на підрив веймарського республіканськогорежиму, оскільки партія в принципі проти демократії в цілому і парламентарної демократіїв особливості. Друга організація націлена на формування готового апарату дляздійснення партійно-державної диктатури. Управління партії будується затериторіальним принципом (34 гау, які приблизно відповідали виборчимокругах республіки). Гітлер сам призначав гаулейтеров і крейслейтеров (начальниківобластей і округів). В цілях завоювання підтримки виборців партія особливим чиномкоординувала і контролювала діяльність масових громадських організацій -профспілкових, молодіжних, жіночих.
В цілому нацистська партія виглядала жорсткій ієрархічнійорганізацією, що нагадує скоріше військову організацію. Типовими прийомами контролюнад громадською думкою стали партійні мітинги і збори, факельні ходи,спортивні змагання і т.д.
Вже в 1928 р. ця тактика дає свої перші плоди, фашистиотримують 12 місць у рейхстазі. У вересні 1930 р. нацисти збирають на свою підтримку6500000 голосів і стають другою за чисельністю фракцією парламенту. На виборахв президенти 1932 Гітлер збирає 13500000 голосів, і це число виглядає вельмизначним у порівнянні з 5 млн голосів вождя комуністів Е. Тельмана і 19400000голосів фельдмаршала Гінденбурга, який став президентом на другий термін.
У листопаді 1932 р. відбулася секретна нарада промисловціві банкірів, які звернулися до Гінденбургу зі зверненням, де містився закликпередати вождю нацистів посаду канцлера імперії. Гінденбургу довелося поступитися.30 січня 1933 Гітлер стає канцлером і незабаром, після кончиниГінденбурга, правителем, поєднати в одній особі владу партійну і державну.На спеціальному референдумі було схвалено рішення уряду про об'єднання постіврейхсканцлера і президента. Потім рішення уряду отримало силу конституційногозакону, а Гітлер став довічним верховним правителем.
За Гітлера голосували найрізноманітніші соціальні верстви і групинаселення. Однак пряма підтримка офіційних і неофіційних правлячих кіл зігралаважливу роль в настільки швидкому здобутті Гітлером статусу правителя - вождя нації.Прихід до влади фашистів не був звичайною зміною кабінету. Він ознаменував початок планомірногоруйнування всіх інститутів буржуазно-демократичної парламентської держави,усіх демократичних завоювань німецького народу, створення В«нового порядкуВ» - терористичногоантинародного режиму.
Механізм фашистської диктатури
З приходом до влади нацистська партія змінює тактику іпретендує на роль партії Порядку та созідательніца нового тисячолітнього рейху, третьогоза рахунком в історії.
Спочатку, коли відкритий опір фашизму не було остаточнопридушене (ще в лютому 1933 р. в багатьох місцях Німеччини проходили антифашистськідемонстрації), Гітлер вдавався до В«надзвичайних заходівВ». Перший репресивний декретВ«Про захист німецького народуВ», підписаний президентом Гінденбургом, був прийнятий наоснові ст. 48 Веймарської конституції і мотивувався захистом "громадського спокоюВ».
Важливою стратегічною метою стало згортання парламентськоїдемократії та громадянських свобод, розпуск основних партій і зрощування партапаратунацистів з державним апаратом. У провокаційних цілях 27 лютого 1933нацистами було підпалено будівлю рейхстагу, в чому звинуватили комуністів. Слідом зацим пішли два нових надзвичайних постанови, відкрили шлях масових репресій:В«Проти зради німецькому народу і проти зрадницькі діїВ» (з покараннямсмертю за В«зраду німецькому народуВ» і каторжними роботами за В«підступи ворогівнароду В») іВ« про захист народу і держави В». Уряду надавалося правобрати на себе повноваження будь-якої землі, видавати укази, пов'язані з порушенням таємницілистування, телефонних розмов, недоторканності власності, прав профспілок.Декрет...
