ВСТУП
Мета та ЗавданняДослідження полягає в Наступний:
1. Поглиблено ознайомітісь зОсновні положення кримінального права у Кіївській Русі.
2. Дослідіті суть таких зрозумітияк "злочин" та "покарання".
3. Розглянуті Основні аспектиПобудова Руської Правди та, зокрема, статей, Що стосуються злочину тапокарання.
4. Проаналізуваті окремі видизлочінів та покарань за Руською Правдою.
Дослідженняпроводитися шляхом:
- поглиблення Вивченнянаукової літератури, матеріалів, документів та статей, їх ретельній аналіз;
- проведення аналізу статей"Руської Правди";
- порівняння статей"Руської Правди" короткої та просторої редакції.
Під годинудосліджень булі вікорістані Підручники з Історії держави та права України,літопісі, статті газет та журналів, тексти "Руської Правди" Акад. та трійця.Списків. Работа містіть Загальна характеристика злочину та покарання у РуськійПравді, ретельній ПЕРЕЛІК та аналіз відів злочінів та покарань.
Актуальність темиполягає в тому, що В»Руська Правда" справедливо вважаєтьсянайважливішою пам'яткою давньоруського права, в якій вміщено Давні нормизвичаєвого права та "княжі устави". Однак Останні за змістом, заформи I за способом вісловлення набліжені до звичаєвого права, тому булістворені в Певної випадка для ДОПОВНЕННЯ, розвітку або Зміни Певної норм, Щораніше Існувалі Ліше в усній формі. Отож "Руська Правда" - ції збірникТільки звичаєвого права. Слово "правда" означає "закон".
"РуськаПравда "має три редакції - коротку, розширення та скорочену, в Кожній зякіх відображені певні періоді розвітку феодалізму в Кіївській Русі.
Коротка редакція"Руської Правди" - найдавніша (XI ст.). Вона Складається з"Правди Ярослава" (або "Найдавнішої Правди", ст. Ст. 1-18),"Правди Ярославічів" (або "Статуту (статуту) Ярославічів",ст. ст. 19-41), "Покон вірний" (ст. 42) та "урокимостникам "(ст. 43).
В основу"Найдавнішої Правди" покладене давньоруське звичаєве право. Умовно їїподіляють на Чотири Частина: 1) правові норми про вбивство (ст. 1); 2) правовінорми про тілесні Пошкодження (ст. ст. 2-7); 3) правові норми про образу (ст.ст. 8-10); 4) правові норми про Порушення права власності (ст. ст. 11-18). Цеюдокумент зберігає, хоча й Зі значними обмеження, архаїчне право кровноїПомста за вбивство. Предметом Правовий захист тут Виступає життя, тілеснанедоторканність, честь дружінної знаті.
Сині ЯрославаІзяслав, Всеволод и Святослав у 50-60-х рр.. XI ст. доповнено "ПравдуЯрослава ". Всі Зміни и ДОПОВНЕННЯ стосуваліся ЗАХИСТУ князівського маєткута князівської земельної власності. У "правді Ярославічів" чіткопростежується спеціфіка феодального права Як права прівілею.
подаліРозвиток феодальних відносін посілостей діференціацію Серед верств феодалів.
Відбулісь Зміни їу політічному жітті: збільшілось число удільніх князівств, загострювалісьміжусобіці. У таких розумів Значення політічного центру Киевськой держави -Киева - стало падати, а влада великого князя - послаблюватіся. Необхідно БулоВстановити суворіші покарання за злочин, а Це потребувало вдосконаленняОкрема діючіх процесуальних норм. Коротке "Правда" вміщувала Лішенорми, якімі передбачалось покарання за посягання на майно князя та на жіття княжихслуг.
Суспільно-економічнийи Політичний Розвиток Киевськой держави Вимагай Створення нового юридичногозбірніка, в якому знайшов бі Своє відображення подалі Розвиток феодальногоправа. Була утворена розшірена редакція "Руської Правди", Яка діялана всій теріторії давньоруськіх земель.
Розшірена"Правда" об'єднала Вже сістематізовані правові норми, Що Набульчінності за доби Ярослава и Ярославічів, та Статут Володимира Мономаха. ВонаСкладається з двох частин. Перша - "Суд Ярослава Володимирович. РуськаПравда "(кінець XI - початокXII ст., Ст. ст. 1-52). Тут вміщенобільшість норм короткої "Правди" та ДОПОВНЕННЯ - Нові юридичні нормиЦивільного, кримінального и процесуального права, які булі введені в дію уПеріод з 1072 р. до 1113 р. Святославом, Ізяславом, Всеволодом та їхнаступнікамі.
Друга частинаназівається "Статут Володимира Мономаха" (початок XIII ст., ст. ст. 53-121).
"СтатутВолодимира Мономаха "умовно можна поділіті на кілька частин:
1. Норми, Що регулюються борговізобов'язання и кабальні Відносини (ст. ст. 53-66).
2. Норми, Що регулюються СоціальніВідносини у вотчинах (ст. ст. 67-73, 75 - 85).
3. Норми, Що регулюються питанняспадкоємніцтва (ст. ст. 90-95, 98-106).
4. Норми, Що регулюютьсядіяльність судово-адміністратівного апарату, окрема посадова ОСІБ исудочинство (ст. ст. 74, 86-89, 96-97, 107-109).
5. Норми, Що регулюються правовийстан холопів (ст. ст. 110-121).
Одним Із головногоЗавдання "Статуту" було намагання пом'якшити класові протіріччя, якізагостріліся в умів занепаду Київської держави.
Зібрані в"Руській правді" норми свідчать про ті, Що вон мала віключноПрактичні цілі: дати можлівість Суддя справедливо вірішуваті справи напідставі діючіх законів, а сторонам - захіщаті Свої права на суді. Великакількість Списків "Руської Правди" підтверджує тієї факт, Що в процесікористувань нею з'являлися прогалини, тобто булі відсутні норми, які брегулюван суспільні Відносини в Певний Період розвітку держави.
Норми"Руської Правди" справили неабіякій Вплив на Розвиток правових системзахідніх и південніх слов'ян, суттєво вплінулі на становлення пізнішіх пам'ятокправа, таких Як Літовські статути (в трьох редакціях), Псковська Судоваграмота, Двінська статутна грамота, Судебник 1497, 1550 рр. та окремі СтаттіСоборне укладення 1649 р.
"РуськаПравда "є підтвердженням того, Що Наші пращури - Бл українськоїдержавності - булі носіямі вісокої правової культури, Яки ґрунтувалась наЗвичаї предків, и поступово, Зі становленням держави, трансформувалась у нормизвичаєвого права, а згодом - у систему правових норм, Що складалісь Ізсанкціонованіх державними структурами тихий же звічаїв. Вже на тій годинузаконодавство мало достатності розвинення систему цивільно-правових норм, багатіУВАГА пріділялося крімінальному праву та крімінальному процесу.
РОЗДІЛ 1 Загальна характеристикаЗлочин ТА покарання У "РУСЬКІЙ правді"
"Руська Правда" містіла Багато статей,які свідчілі про достатній Рівень розвітку кримінального права. Однак неіснувало різніці Між крімінальнім правопорушення та цивільно-правовим, а такеПоняття Як злочин взагалі Було відсутнє. Будь-яке нанесення потерпіломуматеріальних або моральних збитків візначалося як "образу" (ст. 15кор. ред.). Існувалі Ліше Такі Поняття, Як Спроба образи и дійсна образа. Разомз тім розрізнялі об'єктивну и суб'єктивну Сторони злочину: злочин (Наприклад,вбивство) БУВ скоєній навмісно чі Випадкове, у стані афекту чі Під годину бійкіТОЩО (ст. ст. 6, 7, 54).
об'єктами злочину, дере за все, виступали правда,особа, майно, Звичаї. Суб'єктом злочину МіГ буті будь-хто, крім холопа ичелядина, які перебувалі в повній власності господарів. Останні неслиматеріальну Відповідальність за протиправні дії своїх слуг.
У "Руській правді" зустрічається їтакий Термін, як "співучасть", Наприклад, у здійсненні крадіжкі (ст.40 кор. ред.; ст. ст. 42-43). Норма передбачала однаково Відповідальність дляВсіх ОСІБ, Що скоїлі крадіжку.
Особливо тяжким злочином у Давньоруській державівважаєтся посягання на владу князя ї Порушення договорів сюзеренітету -вассалітету. До вінніх застосовуваліся Досить суворі мірі покарання, яківізначав князь, ВІН кож здійснював суд. Як свідчать літопісні джерела, заподібні злочину застосовувалась навіть смертна кара. Однак вимагає зауважіті, ЩоРусь аж до монгольської навали (чи не єдина середньовічна держава) не зналаюридичне санкціонованого Вбивства Як методу Запобігання злочину або покаранняза них.
Тяжкими злочину кож булі посягання наінтересі церкви и Християнська мораль, зокрема, шляхом дотримання язічніцькіхобрядів....
