Зміст
Введення
Досягнення арабськихвчених
Висновок
Список літератури
Введення
Ввідміну від античності, середньовічна наука не запропонувала нових фундаментальнихпрограм, але в той же час вона не обмежувалася лише пасивним засвоєннямдосягнень античної науки. Її внесок у розвиток наукового знання полягав у тому,що був запропонований цілий ряд нових інтерпретацій і уточнень античної науки, ряднових понять і методів дослідження, які руйнували античні науковіпрограми, готуючи грунт для механіки Нового часу.
ЕпохаСередньовіччя в Європі супроводжувалася заходом класичної греко-римської культуриі значним посиленням впливу церкви на суспільство, особливо на культурну,наукове життя. Наслідком цього стало виникнення і посилення протирічміж наукою і схоластичним догматичним богослов'ям.
Зідругої половини VIII століттяприродознавство стало розвиватися в основному на Сході, а не в Європі. ДляСередньовічного Сходу - східної околиці Римської імперії - характерновідсутність релігійного тиску на науку, тут в X столітті виникають перші університети, спочатку - в Багдаді,потім в Каїрі. Відзначимо, що в Європі перші університети з'явилися набагатопізніше - лише в ХП-ХШ століттях. Завдяки зусиллям арабських вчених виникаєалгебра, розробляється вчення про дуже точному зважуванні - теорія ваг,з'являються прецизійні вимірювання, що дозволяє точно вимірювати щільність,обсяг. Арабська мова стала мовою науки, чому сприяло вчення продвоїстості істини - релігійна і науково-філософська, що дозволялоарабської цивілізації обходитися без інквізиції. До ХП-ХШ століть європейськеприродознавство переживало тривалий період занепаду, тоді як на Сході,навпаки, спостерігалося інтенсивний розвиток науки. Завдяки інтенсивнійперекладацької діяльності арабських вчених у IX столітті були видані всі основні твори великих мислителівантичності, зокрема, на арабську мову були переведені В«НачалаВ» Евкліда ітрактати Арістотеля. Так європейські - давньогрецькі - природничонауковідосягнення здобули популярність в арабському світі, сприяючи розвитку в країнахСходу астрономії, математики, механіки.
Середньовічноюарабським ученим належать і найбільші успіхи в становленні хімії. Арабськіхіміки досягли у своїх дослідженнях суттєвого прогресу, завдяки їхроботам алхімія поступово перетворювалася в хімію. Ці досягнення сприяливиникненню у часи пізнього Середньовіччя європейської хімії.
В XI столітті європейська цивілізація прийшлав зіткнення з культурними багатствами арабської цивілізації - науковітрактати, перекладені з арабської мови на європейські мови стали потужнимистимулами сприйняття, засвоєння знань Сходу представниками європейськихнародів.
Великуроль у піднесенні середньовічного європейського природознавства зіграли університети(Паризький, Болонський, Оксфордський, Празький, Кембріджський і ін), якістали утворюватися, починаючи з XIIстоліття. Спочатку університети призначалися для підготовки духовенства, алевже тоді в них викладалися математичні та природничі дисципліни.Разом з тим, процес пізнання в епоху Середньовіччя обмежувався в основномувивченням окремих явищ і легко укладався в умогляднінатурфілософські схеми світобудови, висунуті ще в період античності (головнимчином у вченні Аристотеля).
Досягненняарабських вчених
IX-XII ст. -розквіт науки в арабомовних країнах. Багдад, що став столицею халіфату,перетворився на великий науковий центр. Тут трудилася велика група вчених,перекладачів і переписувачів, переводячи і коментуючи твори Платона,Аристотеля, Евкліда, Архімеда, Птолемея. Робота не зводилася до простогокопіюванню чужих досліджень. Арабські вчені продовжували ці дослідження івиконували нові, будували обсерваторії, конструювали прилади, велисамостійні спостереження. Матеріал для математичних задач давала широкорозвинена торгівля східних купців. Далекі подорожі сприяли розвиткуастрономії та географії, розвитку ремесел, розвитку експериментальної науки.
З 786 по 809рр.. халіфатом правил Гарун аль-Рашид, відомий нам по казках В«Тисячі й однієїночі В». Цей халіф протегував розвитку природничих наук і математики.При ньому в Багдаді була відкрита велика бібліотека. Кожен знатний людина бажавмати в своєму почту якомога більше видатних поетів, учених, знавцівКорану. Чим більш відомі люди його оточували, тим вище були його престиж іслава. У великих містах при мечетях будувалися вищі мусульманські школи -медресе.
Син Гарунааль-Рашида, халіф аль-Мамун, об'єднав учених в свого роду академію, названуБудинком мудрості. При Будинку мудрості була добре обладнана обсерваторія.Цікаво, що в мирний договір з візантійським імператором на вимогуаль-Мамуна був внесений пункт про передачу йому численних грецьких рукописів.Серед них в руки арабів потрапило, і було переведено на арабську мову В«Великематематична побудова В»Птолемея. Саме в арабських перекладах прийшли накафедри середньовічної Європи В«МеханікаВ» Герона, В«ПневматикаВ» Філона, праціАристотеля, Птолемея, Архімеда.
Одним звчених, які працювали в Будинку мудрості в Багдаді був Мухаммед аль-Хорезмі (787-ок.850 рр..). Заслуги аль-Хорезмі в математиці і астрономії настільки великі, що навітьім'я його, яке в середньовічній Європі записували як Algoritmus, сталоматематичним терміном. У творі аль-Хорезмі вперше в літературі наарабською мовою була дана таблиця синусів і введений тангенс, зіджі (таблиці)аль-Хорезмі по астрономії використовували згодом астрономи, як Сходу, такі Європи. Найбільшу славу вченому принесли його математичні праці.Арифметичний трактат аль-Хорезмі познайомив Європу з індійською позиційноюсистемою чисел, нулем, арабськими цифрами, арифметичними діями з цілимичислами і дробами.
Валгебраїчному трактаті аль-Хорезмі В«Коротка книга поповнення іпротистояння В»введені два особливих дії. Перше - заповнення (аль-джебр) -полягає у перенесенні негативного числа з однієї частини рівняння в іншу.Від арабського аль-джебр і сталося сучасне слово алгебра. Якийсь математиктак висловив правило аль-джебр:
При вирішеннірівняння, Якщо в частині однієї, Байдуже який, Зустрінеться членнегативний, Ми до обох частин Рівний член додамо, Тільки з знаком іншим, Ізнайдемо результат позитивний.
Другедія - валь-мукабала (протиставлення) - скорочення рівних членів уобох частинах рівняння.
Трактатиаль-Хорезмі були в числі перших творів з математики, які виявилисяпереведеними в Європі з арабської на латину. До XVI в. алгебру в Європіназивали мистецтвом алгебри і мукабале. Успадковане від східних математиківвчення про лінійних і квадратних рівняннях стало основою розвитку алгебри уЄвропі.
Займавсяаль-Хорезмі і механікою. Цій науці присвячена одна з глав його В«Книги наукВ». Вцій книзі дано описи машин і керівництво по їх застосуванню, є розділ,присвячений військовим машинам і пневматичним пристроям.
Великимивченими середньовічного Сходу були Абу Алі ібн Сіна (бл. 980-1037), якого вЄвропі звали Авіценною, і аль-Біруні (973-ок. 1050). До нас дійшла листуванняцих вчених у зв'язку з коментуванням творів Аристотеля (трактати В«Про небоВ»,В«ФізикаВ»). Листування складається з питань аль-Біруні і відповідей Ібн-Сіни.Наприклад, Авіценна вважав, як і Аристотель, що важкі елементи прагнуть доцентру Землі, легені - віддаляються від нього. Аль-Біруні вважав, що всі безвиключення тіла прагнуть до центру Землі. Цікаво, що на момент листуванняаль-Біруні було 25 років, Ібн Синьо - 18.
Великийенциклопедист Авіценна був філософом, лікарем, поетом, астрономом. Йогознаменитий трактат по медицині В«Канон лікарської наукиВ», перекладений на латинь,а потім на європейські мови, був протягом ряду століть настільною книгою лікарівЗаходу і Сходу. Ця медична енциклопедія містить відомості з анатомії іфізіології людини, терапії, фармакології, відкриття Ібн-Сіни в областівнутрішніх і шкірних захворювань. По авторитету його В«КанонВ» можна порівняти лишез працею Арістоте...
