Аналітичнадовідка за етнополітичної історії Росії
Боротьба з космополітизмом в СРСР
Виконала: Тяпкіна Катерина
Москва,2009
Введення
Повоєнні ідеологічні кампанії отримали досить широке висвітленняв сучасній науковій літературі, а також значний суспільний резонанс. Останнідесятиліття питання боротьби з космополітизмом в СРСР в 1945 - 1953 роки досить частообговорювалося, отримуючи, неоднозначні, іноді дуже радикальні оцінки. Безсумнівно,що кампанія проти космополітизму є однією з найважливіших ланок у серії тихполітико-ідеологічних кампаній, які були розгорнуті вищим керівництвом КраїниРад в післявоєнні роки. Сьогодні багато таврують кампанію по В«боротьбі з безріднимкосмополітизмом В»(вираз Андрія Жданова, одного з головних ідеологів та авторівпрограми) як одне з найяскравіших проявів антисемітизму радянської влади, додаючи,що однією з найважливіших її завдань було також придушення всякої творчої самостійностірадянської інтелігенції. Очевидно, кампанія мала на меті взяти під контроль почавсяв кінці 30-х рр.. процес В«ідейного роззброєнняВ» в суспільстві і запобігти зростаннюпрозахідних настроїв, особливо в умовах розгорнулася відразу після війни В«холодноївійни В». Однак чи був дійсно антисемітизм основою нової ідеологічної кампанії?Або репресії проти євреїв з'явилися загальним наслідком боротьби з антипатріотизму,просто наслідком, більш широко освітленим в пресі? Це питання залишається спірним.До того ж, космополітами визнавалися не тільки євреї, але й росіяни, наприклад. Великекількість представників єврейського населення дійсно постраждало від розгорнуласякампанії, однак не варто забувати, що вони становили дуже значну прошарокрадянської інтелігенції.
На жаль, в кампанії по боротьбі з космополітизмом було безлічперегинів, які надавали їй іноді кілька збочені форми, які моглиб здатися досить абсурдними, якби не мали настільки сумних наслідків.Тим не менш, як би не лаяли сьогодні сталінську кампанію проти космополітів,потрібно враховувати, що з точки зору правлячого в ті роки режиму і при що існувалатоді ідеологічній системі боротьба з В«антипатріотичніВ» проявами мала своїоб'єктивні передумови і крім В«антисемітизмуВ». Вона входила в загальний комплекс заходів,які були зроблені після війни для загального зміцнення комуністичного ладу,а також для контролю над проявами національних почуттів, дозволеними під часвійни в пропагандистських цілях.
Переможне завершення Великої Вітчизняної війни породило в радянськомусуспільстві надії на лібералізацію суспільного життя, розширення свободи творчостіі ослаблення жорсткого державного контролю в галузі мистецтва, літератури.Однак почалася незабаром В«холодна війнаВ» перекреслила всі подібні сподівання. Першіознаки похолодання відносин із Заходом характеризувалися новим В«загвинчуваннямгайок "у відношенні інтелігенції. Так, в 1946 р. вже з'являються перші постановиЦК партії з питань культури (наприклад, В«Про журналиВ« Звезда В»іВ« Ленинград »», В«Прорепертуар драматичних театрів і заходи щодо його покращання В»і т.д.). В цей же часнещадно критикується ряд відомих радянських письменників: М. Зощенко охарактеризованийяк В«пошляк і покидьок літературиВ», Анна Ахматова названа В«типовою представницеючужої нашому народові пустої безідейної поезії В». А головний ідеолог партії А.А. Ждановведе кампанію, яка викриває В«дух низькопоклонства перед сучасною буржуазною культуроюЗаходу В». Природним продовженням В«боротьби з низькопоклонствомВ» стає боротьбаз В«космополітизмомВ», спрямована в першу чергу проти частини інтелігенції, якійприписували прозахідні ідеї. Фактично, на В«ідеологічному фронтіВ» бій ведетьсявідразу за багатьма напрямками: проти некритичної оцінки західної культури, протизалишків буржуазних поглядів, проти проявів В«низькопоклонстваВ», а також відступіввід марксизму-ленінізму в науці, мистецтві, літературі.
Сьогодні деякі історики вбачають ідеологічні зачатки майбутньоїВ«Боротьби з космополітизмомВ» вже в знаменитому тості Сталіна В«за здоров'я російськогонароду В»(деякі вбачають в ньому також прояв націоналізму і великодержавництва) і пішла за ним періодом культивування патріотичних, а за заявами ряду дослідників, навіть, нібито, націоналістичнихнастроїв. Вперше теоретичне обгрунтування космополітизму в порівнянні з патріотизмомі націоналізмом було дано в статті О.В. Куусинена В«Про патріотизмВ», де космополітизмтрактувався як В«байдуже і зневажливе ставлення до ВітчизниВ». Фактично,зі статті можна було зробити висновок, що космополітами могли бути тільки В«вороги народуВ»,прихильники буржуазного космополітизму й націоналізму. Чергову спробу підвеститеоретичну базу під космополітизм і антипатріотизм ми бачимо в статті Г.Ф.АлександроваВ«Космополітизм - ідеологія імперіалістичної буржуазіїВ», опублікованійв 1948 р. в В«Питаннях філософіїВ». У ній космополітамиоголошувалися кадет П.Н.Милюков та ін, В«запеклими космополітамиВ» - такі колишніопоненти Сталіна, як Н.И.Бухарин і Л.Д.Троцкий, Пятаков і ін Таким чином, терміннабував досить зловісний відтінок.
Зауважимо, що І.В. Сталін завжди надавав проблемі космополітизму великезначення, розуміючи її важливість в ідеологічному плані. Тому фактично самевін був ініціатором усієї масштабної кампанії, і навіть нерідко особисто редагував важливіпропагандистські статті (хоча його пряма участь далеко не завжди афішувалося).Сама ж організаційна частина кампанії з виховання В«радянського патріотизмуВ» прямувалаВ«АгітпропомВ». Її очолювали Андрій Жданов, А. Суслов, а також Шепілов, редакторВ«ПравдиВ» по відділу пропаганди, пізніше заступник Суслова.
Як уже згадувалося вище, вітчизняна та зарубіжна історіографіячасто прирівнює В«боротьбу з безрідним космополітизмомВ» до явного прояву антисемітизму.Тут, як один з найбільш яскравих прикладів, призводять, зокрема, В«справа ЄАКВ». Однаквідзначимо, що однозначно судити про дану проблему не можна. Навряд чи можна стверджувати, навіть незважаючи на те, що антисемітські проявисправді мали місце, ніби вся ця масштабна ідеологічна кампанія булазатіяна виключно проти євреїв. Так, наприклад,не менш широку популярність має В«Ленінградське справуВ», також проходило в рамкахборотьби з космополітизмом, в якому фігурувало в т.ч. і безліч російських прізвищ.У загальній масі жертв кампанії євреї являли не настільки вже значну меншість.До прикладу, по знаменитому В«справі лікарівВ» заарештованих осіб не єврейськоїнаціональності проходило майже в три рази більше, ніж євреїв. Це ще раз доводить некоректність пояснення Антикосмополітизмі нібито антиєврейських кампаній виключно з позицій антисемітизму Сталінаі його оточення. Очевидно, головним двигуномкампанії було прагнення знову контролювати ті національні імпульси, якіотримали розвиток під час війни.
Тим не менше, не можна заперечувати, що окремі прояви антисемітизмудійсно були одним із наслідків кампанії по боротьбі з антипатріотизму і підлабузництвомперед Заходом. У лавах космополітів частіше починаютьзгадуватися представники єврейської інтелігенції. По-перше, тому, що євреї, за статистикою, мали вельми велика питома вагав прошарку російської інтелігенції, набагато більший, ніж у населенні країни вцілому. Так, складаючи після ВВВ трохи більше 1% населення СРСР, у різних областяхкультури, мистецтва і науки частка євреїв могла складати приблизно від 20 до 60%!Тому будь-який тиск на В«інтелігентикаВ» неминуче зачіпало і євреїв, навітьякщо і не було прямо спрямоване проти них. Ймовірно, загострення В«єврейськогопитання В»було викликано і проголошенням в 1948р. державиІзраїль, який установив явну проамериканську орієнтацію. А тому в радянських євреїв,традиційно підтримували зв'язки з родичами,часто стали бачити потенційних зрадників.
Свого піку кампанія проти В«безрідних космополітівВ» досягла в січні1949 р., після виходу у В«ПравдіВ» редакційній статті В«Про одну антипатріотичну групу театральних критиківВ», в якій критику...
