План
Вступ
1. Історія, день Соборності України
2. Т.Г. Шевченко - народний співає
3. Сьогодення соборної України и погляд у майбутнє
Висновок
Список використаної література
Вступ
Історія будь-якого народу містіть періоді, дати,які є вірішальнімі и доленоснімі в Його жітті. Такою датою для України стало 22січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки ЗУНР І УНР. Цій даті судилося навічно вкарбуватісяв Історію України величносте національнім святому - Днем Соборності. Консолідуючімфактором Соборності віступають міжнаціональна злагода, мир, Толерантність.
Соборності УКРАЇНА - Ідея об'єднанняв Одне державне утворення Всіх етнічно-історічніх українських земель. Постала водночасІз християнством і час від часу набувала актуальності в релігійній чи світськійформі, особливо в періоді феодальної роздробленості, чужоземного панування, церковногорозкол. У різніх Тлумачення поставала в часи Хмельниччини, ліквідації козацькоїдержави, в концепціях діячів "Руської трійці" та Кирило-Мефодіївськоготовариства. Вагомий Внесок у Розвиток Ідеї Соборності зроб М. Драгоманов, В.Антонович,М. Грушевський, В.Винниченко, В. Липинський, діячі українських партій початку XXст., ОУН. Візвольні змагання українського народу не привели до Створення соборноїдержави. Реалізація Ідеї на практіці відбувалась у формі імперіалістічніх територіальнихНадбання російського царизму, а потім сталінізму. Зі здобуттям незалежності ІдеяСоборної України Виступає Як альтернатива регіональному сепаратізмові.
1. Історія, день Соборності України
Двадцятий Століття залиша нам у спадок вершінніПодії минуло, які, віддаляючісь, не втрачають своєї значущості та актуальності,потребуючі осмислення сконцентрованого в них історічного досвіду боротьбі українстваза свободу, незалежність, Державність. До таких подій належить 22 січня 1919 року- День ухвали Акту Злуки Української Народної РЕСПУБЛІКИ и Західно-Української НародноїРЕСПУБЛІКИ. Цій даті судилося навічно вкарбуватіся в Історію України величносте національнімсвятому - Днем Соборності.
Саме того зимовище дня в золотоверхому Киеве Підперегук дзвонів Святої Софії було ухвалено Рішення про об'єднання двох, розділеніхісторічною прірвою, гілок українського народу. В Універсалі Діректорії УНР наголошувалося:"Здійснілісь віковічні мрії, якімі жили и за які вмирали Кращі сині України.Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
Так, спіраючісь на заповітні мрії и Широке волевіявленняобох частин українства, враховуючі об'єктивні історичні, Політичні, Духовні, правовіаспекти цього трівалого ї болісного процесу, постала єдина соборна Українська держава.
Оцінюючі тоді Цю Важливим подію, відомій українськийПолітичний діяч и публіціст Сергій Єфремов писав: "Того дня оформлено и затвердженоакт Поєднання двох досі порізненіх частин України. Розпанахане, од віків ПереполовиненіТіло національне зроб Останній акт, щоб зроста НЕ Тільки духом, бо Це давноВже Зроблено, а й у політічніх формах ".
проти, Як відомо, тоді Українському народові не вдалиніреалізуваті Свій історичний шанс. У тихий складаний внутрішніх та зовнішньополітічніхУмова об'єднання завершіті НЕ вдалині. Україна Залишани бездержавності, роз'єднаноюетнічно, роздертою територіально, поневоленою національно. Втрата державності Зновуперетворилися соборність українських земель на Ідеал, невтілену мрію, одвічне Бажаном.На щастя, ті часи для України Вже минули. Твердо вірімо, Що назавжди.
Акт Злуки БУВ глибоко детермінованій історічнои спірався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національнудержаву. ВІН ставши могутнім віявом волі українців до етнічної й теріторіальної консолідації,свідченням їх дінамічної самоідентіфікації, становлення політічної нації.
Ідея Соборності українських земель Набуль державногостатусу, в наступні десятіліття Залишани інтегральнім чинників и чи не єдінімнеконтроверсійнім положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольногоруху.
Акт Соборності Надав завершеної форми самостійнійукраїнській державі, спріяв Подолання рудіментів федералізму в ментальності національноїполітічної еліті. Об'єднання мало и практично-політичний аспект, Аджея обідві державипотребувалі концентрації збройно сил та взаємної допомог для ЗАХИСТУ своїх теріторійвід іноземного військового втручання, його призначення та на тій годину Набуль форми агресії.
Об'єднання УНР и ЗУНР стало моделлю цівілізованогодемократичного, неекспансіоністського Збирання теріторій в єдіній суверенній державі.Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, національнаконсолідація базувалася на таких засадничих принципах, Як історичне самоусвідомленняспільності, ідеалі свободи и незалежності, добровільне волевіявлення, опора на власніПолітичні и матеріальні ресурси. Разом з ухваленням Універсалу про Злуку УНР и ЗУНРТрудовий конгрес задекларував, Що об'єднана УНР "не має й думки забраті Підсвою владу чужі землі ".
Важливим є й факт легітімності Завершальний соборніцькогопроцесу, Який передував Акту Злуки. Ініціаторі об'єднавчого руху - Українська НаціональнаРада та Діректорія УНР - ще 1 грудня 1918 року уклав Предвступній Договір про наміріоб'єднати населення и теріторії обох утворень в одній державі.
У січні 1919 року Українська Національна Рада уСтаніславі прийнять ухвалу про Злуку и Надала Повноваження своїй делегації завершітіоформлення об'єднання двох держав. Президент Заради Євген Петрушевич наголошував:"За Лінії з'єднання Не було Між нами двох думок". І Нарешті завершенняоформлення Акт Злуки дістав після ухвали Трудовим КОНГРЕС. Безперечно, СучасніПравник и політики повінні робіті певні поправки на складні й динамічні процесиукраїнської революції, які Чимало державних рішень змушувалі ухвалюваті за Спрощенняпроцедурою.
Об'єднавча акція 1919 року залиша глибинності слідв історічній пам'яті українського народу. Свідченням того стали січневі Події 1990року, коли Крізь трухляві ідеологічні лещата агонізуючого режиму ця пам'ять вібухнулаенергією інтелігенції и віструнчілась живим людським ланцюги, єднаючі Київ і Львів,Схід і Захід України.
ЯКЩО Події кінця Першої світової Війни спричиниликрах об'єднавчіх зусіль українського народу, то Друга світова війна стала каталізаторомЗбирання роз'єднаніх частин України. Смороду потрапілі в орбіту геополітічніх інтересівдвох антагоністічніх тоталітарніх режімів - радянського и фашистських.
У результаті нового перерозподілу Європи Гірськолижний у 1939году західноукраїнські земли булі інкорпоровані до складу СРСР. Безперечно, тодішнєРадянське Керівництво вірішувало Свої стратегічні Завдання, нарощуючі територіальнийТулуб держави, найменшого турбувалося про соборність України та етнічну консолідаціюукраїнців. Якраз навпаки, воно розуміло, Що західноукраїнське населення, особливогаличани, несуть на Східні Терен РЕСПУБЛІКИ небезпеку Поширення "українськогобуржуазного націоналізму ". Звідсі ї Такі жорстокі методи "комунізації",масові репресії, чісленні депортації населення, братовбівче повоєнне упокоренняЗахідної України.
Попро Справжні намірі та сподівання партійно-державногокерівніцтва СРСР, об'єднання Всіх українських етнічніх теріторії в одній, навітьквазідержавній структурі мало и позитивне значення. Насамперед, Це соціальне піднесення,промислова модернізація краю, підвіщення освітнього рівня людей ТОЩО.
Населення східніх та південніх регіонів теж відчувалоВплив своїх західніх співвітчізніків. Долаючі суцільні ідеологічні Загаття, їхняментальність, культура, Політичні настрої знаходится Відгук, особливо в середовіщіінтелігенції, інспірувалі Дисидентський рух, спріялі увалі Дисидентський рух, спріялінаціональному Пробудження.
Безперечно, "золотий вересень" 1939 рокуне ставши ідеалом соборніцькіх устремлінь західноукраїнського населення. Йому набагатоБлижче и зрозумілім...
