Відновленнянародного господарства після Другої світової війни
Введення
Перемога у війні, здобута ціною величезних жертв і страждань,народжувала в народі надії на світле майбутнє. Заходи радянського керівництващодо розвитку економіки були визначені законом про п'ятирічний планвідновлення СРСР, прийнятим Верховною Радою в березні 1946р. Незважаючи навеличезні людські жертви і матеріальні втрати, весь радянський народ буввпевнений у можливості подолання труднощів післявоєнного часу.Першочергове завдання полягало в тому, щоб перевести економіку на мирнірейки. При вирішенні цього завдання використовувалася допомогу братніх народів.
Широка програма розвитку народного господарства УкраїнськоїРСР була викладена в В«Законі про п'ятирічний план відновлення і розвиткународного господарства Української РСР на 1946-1950гг. В», прийнятому в серпні 1946року восьмий сесією Верховної Ради УРСР. Обсяг капіталовкладень у четвертійп'ятирічці становив по республіці 65,1 млрд.руб., що перевищувало рівенькапіталовкладень у всі народне господарство Радянського Союзу в першій п'ятирічці.Це свідчило про велику увагу, яку приділяють відновленню народногогосподарства Радянської України як складової частини СРСР. Ставиться завдання довестиобсяг промислового виробництва УРСР в кінці п'ятирічки до 103% у порівнянні з1940 роком. До 1950 р планувалося виробляти 9,7 млн.т чавуну, 8,8 млн.т.сталі, 86,1 млн.т вугілля. Передбачалося відродити металургійні заводиДонбасу і Придніпров'я, увести до ладу 30 доменних печей потужністю 9 млн.тчавуну на рік, сталеплавильні агрегати потужністю 8,4 млн.т сталі, 58 прокатнихстанів потужністю 6,5 млн.т прокату. За п'ятирічку намічалося на 2,574 тис.кВтпідвищити потужність електростанцій, на 1 млн кВт перевершивши довоєнну. Ще доприйняття четвертого п'ятирічного плану по всій країні, і зокрема по Україні,широкою хвилею розгорнулися відновні роботи. Труднощі при цьому булизначні: не вистачало кадрів, значна частина яких перебувала ще влавах Червоної Армії, не вистачало будівельних матеріалів. Відроджувати народнегосподарство Радянський Союз повинен був тільки за рахунок внутрішніх ресурсів. Наміжнародній арені також не все сприяло переходу нашої державидо мирного життя. Імперіалістичний табір повів В«холодну війнуВ» протиРадянського Союзу. У битві за відродження народного господарства перемоглиінтернаціоналізм, дружба народів СРСР. Вся країна допомагала піднімати з руїнзаводи, фабрики, відновлювати господарство. Прикладом такої взаємодопомогиможе служити будмайданчик В«ЗапоріжсталіВ», поряд з якою стояли намети знаписами В«ГорькийВ», В«РигаВ», В«ТашкентВ», В«БакуВ», В«Далекий СхідВ», в якихжили прибулі з цих місць робітники. Більше двохсот заводів виконували замовленняВ«ЗапоріжсталіВ», багато проектні організації Москви, Ленінграда, Києва,Харкова, Дніпропетровська, Ростова-на-Дону готували документацію длявідновлення цехів. Неоціненну допомогу Україні надавала потужну промисловістьсхідних і центральних районів країни. Широкі маси трудящих з найбільшиментузіазмом включалися у всенародну боротьбу. Серед відновлюванихпідприємств республіки особливе місце відводилося Дніпровської гідроелектростанціїім. В.І. Леніна - гордості нашої країни. На Дніпрогесі гітлерівці підірвали машиннийзал, шлюзи, значну частину биків греблі, в тіло греблі заклали 360 твибухівки. Перед країною ставилося завдання в найкоротший термін не тількивідродити станцію, але і збільшити її потужність в порівнянні з довоєнної.Відновленням Дніпрогесу керував один з найбільших організаторівпромислового виробництва країни ф.Г.Логінов. Волею і працею робітників таінженерно-технічних працівників Дніпрогес вже в червні 1950 р був відроджений. План передбачав в найкоротші терміни відновити вугільну промисловість і в1946-1950гг ввести в дію шахти потужністю 17,5 млн т в Сталінській іВорошиловградської областях. Одночасно намічалася розробка вугільних запасівв правобережних і західних областях України. Були заплановані розвідувальніроботи з вишукування газу і нафти, будівництво газопроводу Дашава-Київ. До1950 намічалося довести загальний видобуток вугілля по республіці до 86,1 млн т Дляцього випливало закінчити відбудову вугільних шахт Донбасу в 1949р,повністю завершивши роботи на 182 основних шахтах т додатково побудувавши 60нових шахт. У галузі машинобудування планувалося знову ввести в дію заводивугільного, металургійного та енергетичного обладнання,електромашинобудування, сільськогосподарського машинобудування. Створювалися новігалузі машинобудування. Враховуючи гостру нестачу транспорту, передбачалосябудівництво автомобільного заводу вантажних автомобілів в г Дніпропетровськупотужністю 60 тис. автомобілів на рік, а також двох автоскладальних заводів вОдесі та Львові. Для республіки це мало велике значення, оскільки до війнина Україні взагалі не було автомобільної промисловості. Одночасно ставилосязавдання поліпшення існуючих і будівництва нових магістралей, таких якМосква-Харків, міста України-міста Кавказу і Криму. Передбачалосябудівництво магістралей Київ-Одеса, Київ-Дніпропетровськ-Сталіно, Київ-Суми-Харківі Кременчук-Кіровоград-Первомайськ-Балта-Котовськ, організація регулярногоавтобусного руху в 80 містах республіки. Йшло відновлення зруйнованогогітлерівцями Києва. Київ-гордість російського, українського, білоруського народів,почав відроджуватися відразу після його звільнення, в листопаді 1943р. Для йоговідновлення знадобилася допомога всієї країни. Планувалося забезпечити подальшерозвиток засобів зв'язку, спорудити в Києві телевізійний центр. Почалисявишукувальні роботи з будівництва метрополітену. Значна увагаприділялася розвитку харчової та легкої промисловості, будівництву житла,розвитку місцевої промисловості, яка в умовах відновлення народногогосподарства мала важливе значення. План виробництва валової продукціїреспубліканської і місцевої промисловості УРСР на 1950 р був встановлений в сумі 9,2 млрд.руб. (в цінах 1926/1927гг.), що перевищувало довоєнний рівень на8,6%. Восьма сесія Верховної Ради УРСР затвердила плани виробництваосновних видів продукції республіканської і місцевої промисловості всіхміністерств і відомств республіки на 1950р. в таких розмірах: вугілля -4,400 тис.т, торфу - 3,605 тис.т., цегли - 1,4 млрд.шт., вапна - 530 тис.т..скла листового - 1,730 тис.м, пиломатеріалів -2,475 тис м, дерев'янихбудівельних деталей - 1,230 тис.м. Все це було необхідно було длязабезпечення житлом, паливом, одягом, харчами народу. [1, с 36-38]Перебудова економіки на мирний лад закінчилася в основному в кінці 1946р.Однак навесні 1945р промисловість поступово почала переходити до випускупродукції мирного часу. У грудні 1945р Наркомату сільськогосподарськогомашинобудування було передано кілька великих підприємств республіки, в томучислі заводи: Одеський ім. Жовтневої революції, Осиповського В«ПершотравневийВ»,кіровоградський В«Червона зіркаВ», запорізький В«КомунарВ», харківський ім.М.В.Фрунзе, В«Серп і МолотВ» і Львівський завод сільськогосподарських машин. Набазі Київського танкоремонтного заводу виник мотоциклетний, Дніпропетровськогоавіаційного - завод по виготовленню інструментів і нестандартного обладнаннядля автомобільної промисловості та ін За рішенням уряду військовіустанови не лише передавали цивільним відомствам, але й допомагали їмналагодити виробництво мирної продукції. Враховуючи особливу важливість відродженняі подальшого розвитку транспортного машинобудування в країні, в тому числі і вУкраїнської РСР, насамперед забезпечувалися Ворошиловградськийвагонобудівний завод, Маріупольський завод транспортного машинобудуванняметалом, трубами, обладнанням, інструментом та іншими матеріалами.Переважна більшість підприємств легкої промисловості УРСР вже з третьогокварталу 1946 р перейшло на випуск товарів широкого вжитку. В ходіперебудови народного господарства вирішувалася складна проблема кадрів дляпромислових підприємств, сільського господарства, будівництва, які могли бвикористовувати нові ма...
