Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » История » Виникнення і розвиток феодальної держави в Індії

Реферат Виникнення і розвиток феодальної держави в Індії

Категория: История

Московська державнаюридична академія кафедраісторії держави і права зарубіжнихкраїн

Курсоваробота Тема:В« Виникненняі розвиток феодального державив Індії В» Виконала:студентка 1-ог курсу (11гр) Науковийкерівник.Кіров 2005

З редней століттяв історії Сходу були по відношенню до епохи стародавності часом подальшогопрогресу в різних сферах господарської, суспільного і культурного життя.Історія Сходу була тісно пов'язана Також з Європою. Більш систематичнимивідносини між європейськими і східними країнами стають з XVI в. Однактоді вони починають набувати характер відносин нерівноправних, відносинміж вирвалася вперед Європою і еволюціонували в руслі В«традиціоналізмуВ»Сходу.

Становленнясередньовічних товариств відбувалося в різних умовах. Однакообщей рисоюслід зростання продуктивних сил. Він знаходив вираження в широкомупоширенні та освоєнні залізних знарядь, диверсифікації знарядь праці, у томучислі с/г інвентарю, розширення штучного зрошення і вдосконаленнііригаційної техніки. Одночасно в багатьох регіонах Сходу відзначаєтьсязанепад стародавніх міст. На долю багатьох з них, зобов'язаних своїм процвітаннямсухопутної або морської торгівлі з Римом, важко позначилося крахмогутньої імперії Заходу. Генезис і розвиток феодальних відношенністановили на Сході, як і в Європі, суть історичного процесу в епохусередньовіччя. У цьому слід бачити єдність світового історичного процесу.Однак не однакові підсумки розвитку Сходу і Західної Європи до рубежу середньовіччяі нового часу (XVI-XVIII ст.), асаме розклад феодалізму і генезис капіталізму на Заході та продовженняповільної еволюції середньовічних форм і відносин на Сході, свідчать провеликому своєрідності історичної еволюції Західних і Східних суспільств. Врамках загальної моделі феодалізму проглядаються дві макрорегіональних моделі(Західна і східна). Ці варіанти розвитку формувалися в результатіпоєднання і взаємодії внутрішніх і зовнішніх історичних факторів. Важливимфактором розвитку Сходу була велика різноманітність природних умовсприятливих для розвитку аграрної економіки, скотарство та інших сфергосподарської діяльності людини. Цієї моделі (В«східний феодалізмВ») буливластиві відносно повільні темпи розвитку.

Елементифеодальних форм простежуються ще в давньосхідних структурах. Вельмипротяжним в часі був період становлення ранньофеодальних суспільств Сходу,де перехід до розвиненим феодальним відносинам одних народів ставсязначно пізніше ніж в Європі. Доречно зазначити насамперед, щогенетичної підсистемою феодалізму на Сході були первіснообщинні,патріархальні структури. В цілому переважання цих розпадаються структур вгенезисі феодалізму зраджувало цьому процесу затяжні форми. Особливістьсуспільного ладу Сходу - стійкість громади, переважаючим її типом буласільська громада з характерною для неї індивідуальною власністю (володінням)малої сім'ї на орний ділянку і колективної - на пустки і вигони. Стійкістьгромади пов'язана з трудомісткістю оброблюваних культур, залежністю відштучного зрошення, необхідністю будівництва захисних від повенейдамб, будівництвом, ремонтом, експлуатацією каналів та інших засобівіригації, розчищенням джунглів та інше. Це обмежувало індивідуалізаціюпраці, оскільки вимагало кооперативних зусиль хліборобів. Стійкість общиннихструктур та інституціоналізація общинних норм стримували процес майновоїі соціальної диференціації селянства, перешкоджали вивільненнюіндивідуальних прав із колективізму, що надавало застійності східномуфеодалізму. Автономність самоврядних сусідських громад перетворювала їх наінструмент соціального опору селян окремим, дрібним і середнімфеодалам. Держава було колективним власником - експлуататором:привласнюючи основну частину додаткового продукту, і розподіляло його середпредставників правлячого класу. Вважаючи державну власністьуніверсальним ознакою східної моделі суспільного устрою, історикирозходяться в думках про характер, її соціальній природі. Уявлення профеодалізмі як стосунках заснованих на приватновласницьких засадах,наводить ряд дослідників про нефеодального характері середньовічних товариств; дляїх визначення використовується поняття В«азіатського способу виробництваВ». Іншівчені вважають, що державна власність на середньовічному сході булафеодальної, за своєю суттю, оскільки реалізація через привласнення додатковогопродукту вилучається шляхом позаекономічного примусу у наділених засобамивиробництва і неповноправних в соціальному відношенні селян. Форма реалізаціїдержавної власності була рента - податок, яку розглядають якособливий варіант феодальної ренти в умовах переваги державноївласності. Таким чином, існує 2 типи феодальних відносин. ЧерепнінЛ.В. вважав, що перший тип відносин домінував у західній Європі, другийтип - на Сході, а поєднання їх було характерно для Русі. Становленнядержавної власності знаходило своє втілення в системі службовогоземлеволодіння. Це було в значній мірі пов'язано з розвитком феодалізмуВ«ЗнизуВ», тобто розвитком по початку приватної власності дрібних і середніхспадкових феодалів - вотчинників родової аристократії іфеодалізіровавшемся общинної верхівки. Частково інкорпоровані в системуфеодального серважа вотчинники використовувалися державою для збору ренти -податку. Як одержувачі частки в державній ренті-податку, виконуючіадміністративні та військові функції, вони розглядалися в якості посадовихосіб і одночасно спадкових тримачів своїх же вотчинних земель. Зпереважанням державної феодальної власності була пов'язана і структурапануючого класу. Верхні ланки його були представлені служилої знаттю -В«ЧиновництвомВ». Потомствена аристократія не володіла тією ж міроюсоціальної престижності, якщо не була переведена служилої знаті. Невід'ємноючастиною політики, спрямованої на створення сильних, централізованих деспотій,була політика зміцнення державної і органіченія приватної власності іприватних прав феодалів. Етнічно чужа місцевому населенню, кочова знатинаждалась в суто деспотичному характері влади та посиленні централізації.Східному феодалізму пріходіля В«тягнутиВ» величезний вантаж напівфеодальної інапівпатріархальним традиційності. Функціональнимелементом феодального суспільства Сходу був середньовічне місто, пов'язаний зпевним рівнем розвитку продуктивних сил і феодальних,соціально-економічних відносин. За ступенем концентрації населення містаСходу перевершували Західні, його відрізняли високий рівень розвитку ремесла,солідні накопичення купецького капіталу. Можна сказати, що східне містобув менш аграрії, ніж західний. Товарно-грошові відносини становилиекономічну базу міста, що був одночасно місцем концентрації таперерозподілу феодальної ренти. Східне місто не знав вольностей, свободкомун. Міські торгові і ремісничі корпорації-цехи і касти всередньовічному місті користувалися якимсь самоврядуванням. Безроздільна владафеодалів у місті перешкоджала консолідації стану городян. Городянин, які селянин, був безправний перед владою деспота. Крайнябідність селян при високому рівні с/г виробництва була основною причиноютого, що селяни на Сході в масі не входили в ринкові відносини, ввідміну від Заходу. Висока норма феодальної експлуатації була додатковимджерелом сили і влади феодалів над селянами, що ускладнювало перехід довідносинам капіталістичного ладу, це ускладнювало втягування селянськогогосподарства в сферу товарно-грошових відносин, село зберігалася в основному,як економічно замкнутий організм. Переважноюформою феодального землеволодіння була дрібна приватна феодальна власність,заснована на експлуатації безземельних працівників і частково общинногоселянства. Початкомперіоду розквіту феодалізму на Сході зазвичай вважається домонгольський період X (XI)-XII ст.Тут основним виробником феодальної ренти стають платять натуральнуренту общинні селяни і орендарі. Відробіткова рента, що малапоширення в попередній період зберігалася дуже обмежено; їїмодифікація ...


Страница 1 из 7Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок