Зміст
Введення
Розділ 1. Особливостівнутрішньої економічної політики Туреччини
1.1 Турецька модельетатизму
1.2 Основні крокилібералізації турецької економіки 80-90-х років
1.3 Стабілізаційнітенденції розвитку турецької економіки
Розділ 2. Роль ісламу ввнутрішній політиці Туреччини
2.1 Місце ісламу всуспільно-політичному житті Туреччини
2.2 Діяльність турецькихпартій, які використовують іслам у політичних цілях
Розділ 3. Аспекти рішенняТуреччиною курдського питання
3.1 Проблема курдськоготероризму
3.2 Характеристикаположення курдів у Туреччині
Висновок
Список використаноїлітератури
Введення
Актуальністьтеми курсової роботи пов'язана з пошуком сучасними урядами шляхіввирішення низки внутрішніх економічних проблем держав, які раніше входилив СРСР. І оскільки вони були аж ніяк не першими, хто обрав цю дорогу розвитку,цікавим видається досвід тих країн, чий шлях у якихось моментах збігавсяз радянським. Аналіз цього досвіду може дати матеріал для прогнозу подальшогорозвитку подій як в Україні, так і в країнах "ближнього зарубіжжя". Чим більшеблизьке знайомство з історією національної господарської моделі, тим вірнішеможна зробити вибір. А що можна сказати про вже зробленому виборі? ПрезидентиКиргизстану та Казахстану А. Акаєв і Назарбаєв свій вибір зробили: для нихдороговказною зіркою служить Туреччина, яка в останнє десятиліття здійснилавеличезний ривок до процвітання на шляху лібералізації економічного механізму.
Подивимося натурецьку історію минулого століття. Створення Турецької Республіки на початку 20 - хроків означало видимий розрив із соціальними, економічними, політичнимитрадиціями: Туреччина стала світською державою, парламентським республікою,відбувся поворот до самостійного розвитку національного господарства, була створенасамобутня економічна модель, в якій ключову роль почало відіграватидержавне підприємництво. Не менший за масштабами розрив традиціїпережили народи, які входили в Російську імперію. Якщо ж звернутися доглобальним історичних паралелей, то Туреччина, як і Україна, будучи в складіРосії століттями балансувала між Заходом і Сходом, не будучи ні тим, нііншим. Зрештою, останні десятиліття ознаменувалися успіхом впроведенні економічних реформ "по рецептах" Міжнародного валютного фонду.Все це досить важливе для визначення факторів нинішнього положення ТурецькоїРеспубліки в світовій економіці і цивілізації.
Об'єктомкурсової роботи є широкий спектр заходів турецького уряду,який використовувався для вирішення важливих внутрішньодержавних проблем.
Предметомдослідження визначено розгляд і вивчення питань, пов'язаних з рішеннявнутрішньоекономічних і внутрішньополітичних питань турецької держави.
Основнийметою курсової роботи є дослідження особливостей внутрішньої політикитурецького уряду у вирішенні питань економічного розвитку країни,проблеми курдського тероризму, а також ролі ісламу в політичному житті Туреччини,методи реалізації його впливу на внутрішню політику.
Для досягненняцієї мети поставлені і вирішуються наступні завдання:
-проаналізувати основні принципи проведення економічних перетворень;
- розглянутимеханізм впливу ісламу на турецьке суспільство;
- дати загальнуісторичну картину зародження та діяльності партій, що використовують іслам;
- простежитирішення курдської проблеми.
Хронологічнірамки дослідження охоплюють період з 40-х років ХХ століття по теперішній час.
Територіальнірамки визначаються кордонами турецької держави.
Мета, предметі завдання курсової роботи визначили структуру курсової роботи, яка складаєтьсяз вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Прирозробці даної проблеми в основному використовувалися роботи турецьких, західних(В основному американських), радянських, російських та українських авторів.
Дослідженнямекономічних перетворень Туреччини займалися такі дослідники як АвдашеваС. (Туреччина: національна модель лібералізації економіки// Суспільні науки ісучасність. - 1993. - № 3. - С. 15 - 58), Розаліева Ю. (економічна історіяТуреччини. - М., 1980.), Старченко Г. (Двісті років вестернізації Туреччини// Азія іАфрика сьогодні. - 2000. - № 19-20. - С.25 - 31) та інші. У цих роботах данахарактеристика політики турецького уряду в сфері економічнихперетворень.
Проблемамвпливу ісламського чинника на суспільне і політичне життя присвяченістатті Кірєєва Н. (Метаморфози політичного ісламу// Азія і Африка сьогодні. -2003. - № 6. - С. 17 - 23), інтернетсайти московського державногоуніверситету імені Ломоносова (Алекперов Р. Роль ісламу у внутрішній і зовнішнійполітиці Туреччини після другої світової війни// www Moscow Lomonosov University.Com), Вербанца П. (Іслам в турецькій політіці// Політика і час. - 2002. - № 10. -С. 44 - 49.) Автори цих досліджень переважно займалися внутрішньоюполітикою Туреччини і розглядали політику держави та військових по відношенню доісламським партіям, а також досліджували роль ісламу в політичному житті країни.
Питаннямрішення курдського питання присвячено ряд статей Уоркінга Р. (Не хоче Туреччинавійни// Ехо планети. - 2002. - № 19-20. - С. 50 - 53), а також інтернетсайтиАлматинське державного університету (Казахстан) (Сагнаев Д. Туреччина іпроблеми курдського тероризму// www AGV com). Автори цих дослідженьрозглядали причини виникнення курдської проблеми та шляхи її вирішення.
Таким чиномвикористання системного аналізу існуючої літератури в комплексі зоб'єктивною оцінкою подій із зазначеної проблематики надасть можливістьдосягнення поставленої мети даного дослідження.
Розділ 1.Особливості внутрішньої економічної політики Туреччини
1.1Турецька модель етатизму
Перетворення20-х років мали вирішальне значення для майбутнього розвитку Туреччини, у тому числістворення її економічної системи. У перші ж роки існування республікистало ясно, що господарський прогрес може бути досягнутий лише у разі, якщойого локомотивом стане держава. До 20-м рокам в Туреччині не просто не булирозвинені традиції приватного підприємництва, але не існувало національноготурецького підприємництва як такого. Переважна більшість купецтва вкраїні представляли греки, вірмени, євреї. [1] Областіпромисловості були розділені між іноземним капіталом, частка якогопредставляла: 67,5% капіталів у добувній промисловості (французькікомпанії), 75% капіталів в обробній промисловості (англійські компанії),67,5% капіталів в залізничному будівництві (німецькі компанії). Капітал,зосереджений у національних банках, представляв близько однієї п'ятої капіталубанків іноземних. Кемалистская революція, яка відбувалася в ці роки увібралав себе прагнення всіх верств суспільства, в тому числі буржуазії, яказароджується, до національної самостійності. Це яскраво продемонструвавперший Ізмірський економічний конгрес (1924), що зажадав від державипроведення політики, яка найбільше повно відповідає інтересам розвиткуприватного турецького підприємництва.
Багатозахідних економістів вважають 20 - е роки періодом "першої спробилібералізації ", але це не зовсім так. У той час підтримка національногокапіталу, який зароджується, допускається не лібералізацію, здатну зновупривести країну до підпорядкування Заходу (що суперечило духу кемалістськоюреволюції), а посилення економічного патерналізму з боку держави.
Крімгосподарських проблем, ключова роль держави у створенні турецькоїекономічної системи визначалася традиціями мусульманського суспільства.Стійкість соціальних і господарських форм робить необхідною умовоюкардинальних перетворень суспільства наявність харизми лідера, який в силусвого авторитету може дозволити ігнорувати традиційні цінності ізатверджувати нові. Таким лідером в 20-30 - е роки був Мустафа Кемаль Ататюрк,перший президент Турецької Респу...
