МІНІСТЕРСТВООСВІТИ УКРАЇНИ
БІЛОРУСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРІЧЕСІКЙФАКУЛЬТЕТ
РЕФЕРАТ
В«ЗОВНІШНЯПОЛІТИКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ В IX-XII ВВ.: ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СВЯТОСЛАВАІгоревич В»
МІНСЬК, 2005м.
ВСТУП
У IX-XI ст. Русь являла собою ранньофеодальна монархію звеликим київським князем на чолі. При ньому склався рада з найбільш знатних імогутніх феодалів, а також діяв апарат з дружинників. У містапризначалися князівські представники (посадники і воєводи). У васальнійЗалежно від великого князя знаходилися його родичі - удільні князі -,бояри - володарі великих земельних масивів - і більш дрібні феодали.
Зовнішня політика великихкиївських князів цілком була підпорядкована завданню зміцнення Русі і об'єднаннюплемен східних слов'ян під егідою Києва. У X в. Київська Русь ще тільки складалася як держава. Внеї вливалися все нові і нові племена східних слов'ян: древляни, радимичі,в'ятичі та ін. Київські князі Олег, Ігор, Святослав, Володимир Святославичпослідовно проводили політику приєднання сусідніх земель. До початку XI в. майже всі східнослов'янськіземлі були включені до складу Київської Русі.
Регулярні набіги кочовихплемен - печенігів, хазар, половців - представляли загрозу молодій державі,підриваючи його економіку і політичну єдність слов'янських земель. Тому можнавиділити в зовнішній політиці ще одну, і при тому важливу, завдання - оборонамеж і їх розширення за рахунок підпорядкування сусідніх народів.
Князь Святослав (964 -972) доклав багато сил для забезпечення безпеки російських земель ізміцнення міжнародного авторитету молодого давньоруської держави. Вінзавдав поразки Волзької Булгарії, розгромив Хозарський каганат. Святослав такожвів успішні війни з печенігами, дунайськими болгарами, Візантійською імперією.
ОСОБИСТІСТЬ КНЯЗЯСвятослава Ігоревича.
Київський князь СвятославІгоревич був сином князя Ігоря і княгині Ольги. Лев Диякон залишив нам описйого зовнішнього вигляду: В«... помірного зросту, не надто високого і не дуже низького,з волохатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим,надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вуса). Голова в нього булазовсім гола, але з одного боку її звисав жмут волосся - ознака знатності роду.Міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла цілком сумірні.Виглядав він похмурим і диким. В одне вухо в нього було просунута золота сережка; вонабула прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами.
Одіяння його було білим івідрізнялося від одягу інших (російських веслярів) тільки чистотою В».
Святослав рано змужнів.Його мати намагалася привернути увагу сина до християнства, але думки Святославабули далекі від цього. Змужнівши, Святослав став збирати собі дружину, причомукнязю було неважливо, ким за національністю будуть його дружинники: головне, щобвони були хорошими воїнами. Йдучи в похід, він не возив з собою обозу, ніжзабезпечував швидкість пересування (В«лег'ходя, аки пардусВ»), харчувався разом зпростими війнами кониною або м'ясом вбитих при нагоді звірів, спав на голійземлі, підстеливши В«под'кладВ» і поклавши сідло в головах.
Назавжди в історію увійшлислова Святослава Ігоревича: В«хочю на ви итиВ».
З цією людиною ідовелося боротися грекам, хозарів та печенігів.
східному напрямкуПОЛІТИКИ СВЯТОСЛАВА
(964-966 рр..)
Російсько-хозаро-візантійськівідносини в середині X в.
У X в. руси неодноразово проникали врайон Закавказзя, однак до середини X ст. закріпитися там так і не змогли. Причини невдачі наступні:віддаленість захоплених ними в Прикаспії територій, ворожість місцевогомусульманського населення, ворожість Хазарського каганату, затуляв воднийшлях по Дону і Волзі. У 912 р. руси просили хазар пропустити їх тури, а назворотному шляху більша їх частина була перебита хозарами, волзькими булгарами ібуртасів. Враховуючи таке ставлення до них хазар, наступний похід 945 р.руси здійснили в обхід каганату і його союзників на Волзі й Оці, тобто посухучерез Північний Кавказ.
Крім вищеописаногопостало питання про звільнення східнослов'янських земель під впливу хозарів ізакріпленні над ними влади Києва. Першу спробу тут зробив Олег,який в 885 р. направив посольство до сиділи по берегах річки Сож радимичам,звелівши їм не давати данини хозарам, а давати йому по Шеляг з плуга або з сохи.
Візантія здавна малавплив в Північному Причорномор'ї. Каганат вона використовувала як провідник своєїполітики. Не обходилося, звичайно, без конфліктів і сутичок, але в ціломуполітичні устремління імперії і каганату збігалися. Не випадково в 834 р.грецькі інженери збудували на нижньому Дону фортецю Саркел (Білу Вежу). Грекипередбачали піднесення Русі і прагнули випередити її експансію.
Однак Русь почаладіяти першою.
ЗнищенняСвятославом Хазарського каганату.
Ліквідація Хазарськогокаганату мала для Київської Русі велике зовнішньополітичне значення.По-перше, знімалася загроза збройного нападу зі сходу. По-друге,зруйновані були міста і фортеці, замикали торгові шляхи: Русь отрималаможливість вести широку торгівлю зі Сходом, відкриті були водні шляхи по Донуі Волзі. По-третє, племена, що знаходилися раніше в залежності від Хазарськогокаганату, потрапили тепер під вплив Київської Русі, або були зовсім до неїприєднані.
Похід на хозар Святославпочав з того, що в 964 р. увійшов до землі в'ятичів. Швидше за все, ніяких військовихдій між Руссо і вятичами не було: Святослав був зацікавлений удружелюбному тилу на період походу в землі хозар. На користь цієї точки зоруговорить і літопис, де немає згадки про війну з вятичами: В«І иде (Святослав)на Оку річку і на Волгу, і налезе в'ятичі, і рече вятічем': "Кому ви данину даєте?"Вони ж реша: "Козаром по щьлягу від рала даем'" В». Святослав провів в вятичскихземлях близько року, зрозуміло, покладеної данини хазари не отримали.
У наступному році Святославобрушився на землі давніх союзників Хозарії - волзьких булгар та буртасів.Розгромивши їх, він вдарив тепер власне по каганату: В«Іде Святослав накозарьі. Почувши ж козарьі, изидоша противу с'князем своїм Каганом, іс'ступішася битися, і бувши лайки, здолавши Святослав Козар і град їх і БілуВежю взя. І яси переможи і касогів В». Слідом за Ітіль, який, швидше за все,згадується в літописі як В«град їхВ», і Саркел (Біла Вежа) військо русіввзяло Самкерц на Таманському півострові і Семендер на Тереку.
Арабська літописецьІбн-Хаукаль розповідає, що жителі Поволжя й Приазов'я просили, щоб з нимиуклали договір, і вони б скорилися Руссо. Цей факт говорить про те, щопідкорення Хазарії не було простим набігом з метою збагачення. Святослав Ігоревичпрагнув оформити відносини з верхівкою поваленої Хазарії і Булгарії,визначити характер влади на цих землях і за допомогою договору затвердитизалежність даного регіону від Київської Русі.
У своїй В«ІсторіїВ» ЛевДиякон згадує Боспор Кіммерійський (район сучасної Керчі) як В«отечествоВ»русів, що належало їм вже при Ігорі. Якщо взяти до уваги цей факт, атакож те, що після підкорення Хазарії Святослав заснував князівство Тмутаракань(На п-ові Тамань), стає очевидним головна мета походу проти каганату.Вплив Києва в районі Північного Причорномор'я стало все більше зростатиме.Землі Русі вже впритул підійшли до візантійських володінь.
Завершив кампаніюСвятослав там, де вона і була почата, - в землях в'ятичів. Під 966 р. літописецьповідомляє: В«в'ятичів переможи Святослав, і данину на них вьзложиВ». Саме тепер,Коли хазари були підкорені і необхідність в дружньому тилі відпала,Святослав остаточно захопив владу в вятичских землі і обклав в'ятичівданиною.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА966-968 рр..
Обстановка в ПівнічномуПричорномор'я ...
