Тема 38: Економічна могутність США після Другої світової війни.
1.Фактори економічногомогутності.
2.Сутністьконсервативної моделі розвитку.
3.Економіка США наданому етапі.
1. Сполучені Штати Америки закінчилидругу світову війну, будучи безперечним лідером капіталістичного світу. Ще довійни вони розташовували величезною економічною потужністю і були найбагатшоюдержавою. Однак саме друга світова війна сприяла посиленнюмогутності США, призвела до їх пануванню в післявоєнному світі.
За рокивійни національний дохід США подвоївся, більш ніж удвічі зросло промисловевиробництво. У країні був створений добре налагоджений виробничий механізм,спирається на місткий внутрішній і міжнародний ринки. Постачання сировини,продовольства і військового спорядження союзникам, фінансовані державою, стимулювалионовлення основного капіталу. Сума військових підрядів склала 175 млрд.дол., а чистий прибуток американських монополій - 70 млрд. дол. Посилився процесконцентрації виробництва: кількість великих підприємств з кількістю робітниківпонад 10 тис. збільшилася в 7 разів. Війна прискорила процес інтенсифікаціїсільського господарства: механізація і хімізація виробництва стимулювалисявеличезним попитом на американське продовольство, що дозволило фермерам різкозбільшити свої доходи.
Військовідії, а отже, і руйнування не торкнулися території США, і ресурсикраїни з населенням майже в 150 млн. чоловік в кілька разів перевершувалиресурси інших капіталістичних держав. В результаті після війни СШАдавали 60% промислової продукції капіталістичного світу. На їх часткуприпадало 50% світового видобутку вугілля, 64% - нафти, 53% - виплавки сталі, 17% - Виробництва зерна, 63% - кукурудзи. Сполучені Штати зосередили всвоїх руках 2/3 золотого запасу та 1/3 експорту капіталістичного світу.
Економічнеперевага США базувалося на їх фінансової могутності. На Бреттонвудськоїконференції 1944 р., що заснували систему золотого валютного стандарту, задоларом була закріплена роль світової конвертованої валюти, його золотезміст визначилося в 35 дол. за 1 унцію золота. Долар став розрахунковою ірезервної грошовою одиницею, нарівні із золотом він був гарантом вартостібанкнот. Одночасно були створені Міжнародний валютний фонд (МВФ) іМіжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), які в значніймірою залежали від США, що надали їм початковий капітал.
Ззакінченням війни перед країною постала проблема реконверсії, тобто перекладуекономіки з військових на мирні рейки. Вона передбачала проведення військової демобілізаціїі демонтаж системи надзвичайного військового контролю і регулювання. Реконверсіяпроходила під контролем держави. У листопаді 1945 р. президент Г.Труменпідписав закон, скорочував податки на 6 млрд. дол. Була прискорена продаждержавних військових заводів і запасів продовольства приватному бізнесу. Здопомогою уряду великі корпорації у відносно короткий термін перевеливійськові підприємства на виробництво мирної продукції. Збільшився попит нановітнє обладнання, яке поступово замінювало зношене чи застарілеза роки кризи і війни. Дрібним і середнім підприємцям вдалосяскористатися ситуацією реконверсії і включитися в ті сфери, де раніше їмбуло важко конкурувати з великим бізнесом. Аналогічною була ситуація всільському господарстві, де в 1945 - 1947 рр.. зберігалася сприятлива ринковакон'юнктура.
Післядругої світової війни Сполученим Штатам вдалося уникнути кризи реконверсії,подібного кризі 1920-1921 рр.. Ця пояснювалося тим, що в результаті такзваного налагодженого попиту в країні було близько 129 млрд. дол. ліквіднихнакопичень, готових створити стимул для виробництва товарів широкого вжиткуі для капітального будівництва.
Наступмирного часу спричинило за собою згортання органів надзвичайного регулювання.Однак це не означало зменшення впливу держави на економіку,яке прийняло інші форми. У 1946 р. був прийнятий закон про зайнятість, якийофіційно проголошував відповідальність держави за стан економікикраїни. Воно повинно було забезпечити "максимальні" зайнятість,виробництво і купівельну спроможність ". Відповідно до закону припрезиденті США створювався Рада економічних консультантів (СЕК), зобов'язанийстежити за господарським пульсом країни і представляти щорічно доповідьпрезиденту. Глава держави повинен був у свою чергу направляти щорічніекономічні послання разом з документами СЕК Конгресу США. У доповідяхслід було аналізувати стан економіки і давати рекомендації якдержавним органам, так і приватним підприємцям. Конгрес засновувавОб'єднаний економічний комітет по вивченню послання президента іскладання необхідних законодавчих пропозицій.
Однією з проблемреконверсії стала швидко зростаюча інфляція. Вона була викликана зростанням цін,який послідував після скасування наприкінці 1946 р. державного контролю надцінами і заробітною платою. Припинення інфляції президент назвавпершорядним завданням в економічному посланні Конгресу в січні 1948 р.
У цьому жроці економіка США, вичерпавши стимулюючий вплив військової і післявоєнноїкон'юнктури, вступила в стадію економічного спаду. У 1949 р. про-промисловевиробництво скоротилося на 6%. Безробіття збільшилася з 2 млн. чоловік в1948 р. до 3,4 млн. у 1949 р., що склало 5,5% робочої сили. Прагнучи недопустити кризи, республіканська адміністрація Трумена запропонувала програмуреформ, які отримали назву "справедливого курсу". Вонапередбачала підвищення мінімуму заробітної плати, будівництво дешевогожитла для сімей з низькими доходами, надання допомоги фермерам та фінансовупідтримку штатам на цілі освіти, запровадження системи медичногострахування та ін Виконання програми було спрямовано на розширенняплатоспроможного попиту, який розглядався нео-кейнсіанцями як один з"Стабілізаторів" американської економіки. Деякі заходи булипроведені в життя. Так, мінімум заробітної плати збільшився з 40 до 75 центівв годину, зріс обсяг страхових допомог, система пенсійного забезпечення додатковоохопила 10 млн. чоловік, був прийнятий закон про будівництво 800 тис. квартирдля низько дохідних сімей протягом шести років.
Пом'якшеннюпіслявоєнної рецесії сприяли здійснення "плану Маршалла"і війна в Кореї. "План Маршалла", або програма відродження Європи,був запропонований державним секретарем США Дж. Маршаллом у його виступі вГарвардському університеті в червні 1947 р. Він передбачав надання допомогиєвропейським державам за умови використання її для зростання виробництва іфінансової стабілізації, співпраці з іншими країнами в зниженні торговельнихбар'єрів, поставки в США дефіцитних матеріалів, збереження та заохочення приватнихамериканських інвестицій та надання щорічних звітів Конгресу США. В"Плані Маршалла" погодились брати участь 16 європейських країн, у томучислі Великобританія, Франція, Італія, Західна Німеччина та ін Протягомчотирьох років дії "плану Маршалла" Конгрес США виділив 13 млрд.дол., 2/3 з яких було витрачено на закупівлі американських товарів. Завдяки"Планом Маршалла" США позбулися надлишків продукції, не знаходилазбуту всередині країни, а також змогли збільшити інвестиції в економікуєвропейських країн.
Стимулюючийвплив на американську економіку надала війна в Кореї, що почалася всічні 1950 р. Закон про військовому виробництві, прийнятий у вересні цього жроку, розширював втручання федерального уряду в економіку ісоціальні відносини. Він давав президенту право встановлювати черговістьвирішення виробничих проблем, розподіляти ресурси, будувати нові заводи,надавати податкові пільги приватному капіталу з метою заохочення військовоговиробництва, вводити контроль над цінами, заробітною платою. У грудні 1950 р.в країні було введено надзвичайний стан і вже протягом першого року війнив Кореї чисельність збройних сил США збільшилася більш ніж в 2 рази,виробництво військових літаків - в 5 разів, танків, бронетранспортерів та іншихвидів озброєння - в 4,5 раза і т.д. Витрати на виробництво атомного та розробку...
