Зміст
1. Освіта Франкського держави
2. Соціальна структура франкського і галло-римського суспільства
3. Франкська держава при династіїКаролінгів
4. Розвиток феодальних відносин у Франкської державі
5. Організація влади в маєтку. Опір селян
Список літератури
1. Освіта Франкського держави
Племіннийсоюз франків склався в III в. в низов'ях Рейну. До нього увійшли хамавов, бруктери,сугамбри і деякі інші племена. У IV в. франки розселилися вПівнічно-Східній Галлії як союзники Римської імперії. Вони жили відокремлено відгалло-римського населення і не піддавалися в цей час романізації. Франкиділилися на дві групи - салічних, що жили біля морського узбережжя, і рипуарских,розселилися на схід від річки Маас. На чолі окремих областей стоялисамостійні князі. З князівських династій найбільш сильними булиМеровинги, що правили у салічних франків. Їх легендарним родоначальником вважавсяМеровей (В«народжений моремВ»). Третій представник династії Меровінгів Хлодвіг(481-511) поширив свою владу на всіх франків. За допомогою підкупу,зради, насильства він винищив усіх інших князів, серед них і багатьохродичів, і почав правити як єдиний король. Зібравши велике військо, Хлодвігзавдав поразки римському можновладного князя Сіагр, захопив Суассон і всюПівнічну Галлію аж до річки Луари. Франки підпорядкували на сході алеманів інамагалися завоювати бургундів. У 507 р. вони завдали поразки вестготам в битвіпри Пуатьє і захопили Аквітанію. Таким чином, вже на початку VI ст. великачастина Галлії (крім Бургундії на південному сході, Септіманіі на півдні і Бретані назаході) була завойована франками; щоб зміцнити свою владу і отримати підтримкухристиянського духовенства і галло-римської аристократії, Хлодвіг разом зі своєюдружиною і наближеними прийняв у 496 р. римсько-християнську віру. З цьогочасу встановилися дружні відносини між франкськими королями ітатами. Хлодвіг поділив королівство між своїми синами. У будинку Меровінгівувійшло в традицію ділити державу на уділи, однак в принципі воно вважалосяєдиним і за часами об'єднувалося під владою одного короля.
РозширенняФранкського королівства
При синахі внуках Хлодвіга була підпорядкована Бургундія і поставлені в залежністьгерманські герцогства Тюрингія і Баварія. У цей час франки колонизовалиобласть на схід від Рейну, що отримала назву Франконія. Під час війниВізантії з остготами франки захопили належав Остготского державіПрованс. Таким чином, Франкське держава займала майже всю Галлію ізначну частину Німеччини, будучи найбільшим варварським королівством наЗаході. До його складу входили різні етнічні території. Окремі області - Нейстрія,Австразія і Бургундія - розрізнялися за рівнем свого соціально-економічногорозвитку. У Нейстрії і Бургундії, що включали в свій склад старі галло-римськітериторії, велику питому вагу мало велике землеволодіння і значнопросунувся процес феодалізації. У Австразії, де переважало німецькенаселення, було більш поширене середнє і дрібне землеволодіння.
На чоліокремих областей Франкської держави стояли самостійні королі здинастії Меровінгів, які прагнули захопити володіння один одного, щопризводило до тривалих міжусобних воєн, що закінчився тільки після того,як на престолі в Нейстрії і Бургундії, а потім і Австразії зміцнився єдинийкороль Хлотарь II (613-629). У часи смути зміцнили свої позиції магнати,захопили землі і почали підкоряти своїй владі населення.
Державнепристрій в VI-VII ст.
До завоюванняГаллії у франків ще не склалася державна організація. Вища владаздійснювалася військовими ватажками, громадські та судові справи вирішувалисяна народних зборах за участю всіх чоловіків-воїнів. Це примітивнепатріархальне пристрій виявилося непридатним для організації панування надзавойованої країною та її населенням, що перебували раніше під владою Римськогорабовласницької держави. В«Органи родового ладу повинні були томуперетворитися на органи держави В».
Державнепристрій у правління Меровінгів (VI-VII ст.) було порівняно примітивним.Суд на місцях залишався народним, військо складалося з ополчення всіх вільнихфранків і королівської дружини. Чіткого поділу функцій управління неіснувало. Адміністрація, фіск, поліцейська служба, вища судова владаздійснювалися одними і тими ж органами і особами. Королівська влада була вжедосить сильна. Престол успадковувався. Населення приносило королю присягу.Всіма справами управління відав королівський двір. Законодавство здійснювалосякоролем за згодою магнатів. Два рази в році - навесні та восени - відбувалисязборів знаті, на яких оприлюднювалися видані законодавчі акти таобговорювалися нові закони. Загальні збори всіх воїнів перетворилися на військовіогляди (Березневі поля). Основними законами і судебниками служили варварськіправди, записані в різний час по велінню королів, Управління областями таокругами здійснювалося графами і сотниками, головним обов'язком яких булозбирати в королівську скарбницю податки, штрафи і мита. У місцях франкськихпоселень графства і сотні були створені на основі німецької судової та військовоїорганізації, в Середній і Південній Галлії - на базі римського провінційногопристрої.
Перший часвільні франки зобов'язані були тільки нести військову службу. Але вже в кінці VI в.їх почали обкладати податками нарівні з галло-римським населенням. Це викликаломасове невдоволення і народні повстання.
Створена врезультаті завоювання система політичної влади служила насампередінтересам феодалізірующейся франкської знаті. Вона забезпечувала панування надзавойованим населенням і давала можливість тримати у покорі власнийнарод.
Франкське суспільство поВ«Салічній правдіВ»
Прогосподарського життя і суспільному ладі франків за часів перших Меровін-говбагатий матеріал містить В«Салічна правдаВ» (Lex Sali-са), записана, мабуть,при Хлодвиге. На відміну від інших варварських правд, В«Салічна правдаВ»відображала порівняно архаїчні порядки, не піддані впливу римськогоправа. Це дає можливість простежити ранню стадію розкладупервіснообщинних відносин і формування ран-нефеодального ладу у франків.Пізніші доповнення до В«ПравдіВ» дозволяють судити про подальший розвиток цихпроцесів в VI-VII ст.
Рівеньгосподарського життя франків був набагато вище того, що нам відомо проекономіці древніх германців за описом Тацита. Земля відчинялися плугом ззалізним лемешем, боронувати і унаважівалась. В якості робочої худобивикористовувалися бики, коні, осли і мули. Крім колосових культур, сіялибобові й волокнисті (льон); обробляли городи, сади і виноградники.Припинилися періодичні переділи орної землі. У землеробстві, по-видимомувже всюди, панувало двопілля.
Поряд зземлеробством франки займалися скотарством: розводили велику рогату і дрібнийдомашню худобу, а також різну птицю. Значну роль у господарстві франківпродовжували грати полювання, рибальство, бджільництво.
Господарськийпрогрес у франків був прискорений в результаті впливу більш розвинутоїекономіки галло-римлян.
Всуспільному ладі франків велику роль грали ще родові зв'язки. Вільнийфранк був членом роду, користувався його покровительством і ніс відповідальністьза своїх родичів. Обвинувачений відповідав за злочину не перед державою, аперед потерпілим і його родичами. За вбивство члена чужого роду неслиматеріальну відповідальність всі родичі вбивці до третього поколінняспорідненості по батьківській і материнській лінії. З іншого боку, член роду мавправо на отримання частки віри за вбивство родича й брав участь у спадкуваннімайна померлих родичів. Рухоме майно успадковувалося чоловіками іжінками, земля - ​​тільки чоловіками.
Громада у франків
До часузаписи В«Салічної правдиВ» у франків ще зберігалася велика родина (що складаласяз декількох сімей нерозділених братів). Члени великої родини спільно велигосподарство і володіли рухомої і нерухомої власністю. Кілька близьких успорідненому відношенні домогоспода...
