План
Введення
Глава 1. Епоха Меровінгів
1.1 Франки
1.2 Виникнення держави у франків
1.3 Хлодвіг I
1.4 Прийняття Хлодвигом I християнства
1.5 Суспільний лад
1.6 Державний лад
1.7 Кінець епохи Меровінгів
Глава 2. Епоха Каролінгів
2.1 Реформа КарлаМартелла
2.2 Карл Великий
2.3 Державнийлад
2.4 Суспільний лад
2.5 Розпад держави
Глава3. Право
3.1 Салічна правда
3.2 Право власності
3.3 Зобов'язальнеправо
3.4 Сімейне право
3.5 Спадкове право
3.6 Система злочиніві покарань
3.7 Судоустрій
3.8 Процес
Висновок
Введення
Виник на руїнахЗахідної Римської імперії Франкське держава була одним з найбільших вранньосередньовічної Європі. У період свого апогею воно охоплювало всю територіюсучасних Франції, Бельгії та Люксембургу, а також ряд областей Нідерландів,ФРН, Італії і Іспанії.
Держава франківпройшло в своєму розвитку два основних періоди (з кінця V до VII ст. та з VIII посередину IX в). Рубіж, що розділяє ці періоди, характеризується не тількизміною правлячих династій (на зміну Меровінгів прийшли Каролінги). Він ставпочатком нового етапу глибокої соціально-економічної і політичноїперебудови франкського суспільства, в ході якої поступово складалосявласне феодальна держава у формі сеньйоріальної монархії.
У другому періоді восновному завершується створення великої феодальної земельної власності, двохосновних класів феодального суспільства: замкнутого, ієрархічно супідрядних,пов'язаного васально-ленними узами класу феодалів, з одного боку, іексплуатується нею залежного селянства - з іншого. На зміну відносноїцентралізації ранньофеодального держави приходить феодальна роздробленість.
У цій роботібудуть розглянуті основні періоди існування Франкської держави -виникнення, розквіт, розпад; буде звернена увага на немаловажнезначення окремих особистостей правлячих династій; буде дана характеристикаосновного правового джерела салічних франків - В«Салічної правдиВ» іокремих галузей права.
РОЗДІЛ 1 ЕПОХАМеровінгів
1.1 Франки
Союз німецьких племен,мають загальну назву - франки склався в 3 ст.н.е. на північно - східних кордонахГаллії, провінції Римської імперії. Назва франк (В«відважнийВ», В«вільнийВ»,«³льнийВ») з'являється тільки в середині III в. Відносини франків з римлянамибули досить дружніми. У битві на Каталаунських полях (451 р.) франкибилися на боці римлян в якості федератів. Франки поділялися на двівеликі групи: рипуарских франків, столицею яких був римський місто Колонія,і салічних франків, останніми правил сікамбрскій рід Меровінгів. Найбільш сильнимибули салічні франки. Вони підпорядкували спочатку берегових франків, і це був їхперший крок у завоюванні нових земель.
Франки, що влаштувалися впівнічної Галлії, в басейні Луари, говорили на франкском говіркою. Але так якчисленне корінне населення, що складалося з романізованих галлів,вестготів і бургундів, говорило на латині, франки поступово засвоюють цеймову. З'єднання латинської мови та франкського прислівники послужило основою дляскладання давньофранцузька мови.
У франків існувалапримітивна писемність. Вони знали рунічні лист, яким користувалисяпрактично всі варвари.
1.2 Виникненнядержави у франків
Для Галлії п'ятестоліття стало часом глибоких соціально-економічних перетворень. Вцієї багатющої провінції Риму (територія майже співпадає з нинішньоюФранцією) знайшов свій вияв глибоку кризу, що охопила імперію. Почастішаливиступи рабів, колонів, селян, міської бідноти. Рим уже не мігзахищати кордони від вторгнень іноземних племен і перш за все германців -східних сусідів Галлії. У підсумку велика частина країни виявилася захопленоївестготами, Бургундії, франками (салічних і рипуарскими) і деякимиіншими племенами. З цих німецьких племен в підсумку виявилися найбільш сильнимисалічні франки (можливо, від Sala так називалася в давнину одна з річокнинішньої Голландії). Їм знадобилося трохи більше 20 років, щоб у кінці V -початку VI ст. захопити велику частину країни.
Виникнення класовогосуспільства у франків, що намітилося у них ще до переселення на нову батьківщину,різко прискорилося в процесі завоювання Галлії.
Кожний новий похідзбільшував багатства франкської військово-племінної знаті. При поділі військовоїздобичі їй діставалися кращі землі, значна кількість колонів, худоби таін Знати піднялася над рядовими франками, хоча останні продовжували щезалишатися особисто вільними і навіть не відчували спочатку посиленняекономічного гніту. Вони розселилися на своїй новій батьківщині сільськими громадами(Марками). Марка вважалася власником всієї землі громади, що включала ліси,пустки, луги, орні землі. Останні ділилися на наділи, і досить швидкоперейшли в спадкове користування окремих сімей.
Галло-римляни опинилисьв положенні залежного населення, за чисельністю в кілька разів перевищуєфранків. Разом з тим галло-римська аристократія частково зберегла своїбагатства. Єдність класових інтересів поклала початок поступового зближенняфранкської і галло-римської знаті, причому перша стала домінуючою. І це особливодало про себе знати при формуванні нової влади, за допомогою якої можна булоб зберегти в своїх руках захоплену країну, тримати в покорі колонів ірабів. Колишня родоплемінна організація необхідних сил і засобів для цьогодати не могла. Установи родоплемінного ладу починають поступатися місцем новоїорганізації з військовим вождем - королем і особисто відданою йому дружиною на чолі.Король і його наближені фактично вирішують найважливіші питання життя країни,хоча ще зберігаються народні збори та деякі інші інститути колишньоголаду франків. Формується нова "публічна влада", яка вже неспівпадає безпосередньо з населенням. Вона складається не тільки з озброєнихлюдей, не залежать від рядових вільних, але і примусових установ всякогороду, яких не було при родоплемінного ладу. Затвердження нової публічноївлади було пов'язане з введенням територіального розділення населення. Землі,заселені франками стали ділитися на "паги" (округу), що складалися збільш дрібних одиниць - "сотень". Управління населенням, що мешкали впагах і сотнях, вручається особливим довіреним особам короля. У південних районахГаллії, де колишнє населення багаторазово переважало на перших порах,зберігається римське адміністративно-територіальний поділ. Але й тутпризначення посадових осіб залежить від короля.
Виникненнядержави у франків пов'язано з ім'ям одного з їх військових вождів - Хлодвіга(486-511) з роду Меровінгів. Під його керівництвом була завойована основна частинаГаллії. Далекоглядним політичним кроком Хлодвіга було прийняття ним і йогодружиною християнства за католицьким зразком. Цим він забезпечив собіпідтримку гало-римської знаті і пануючої в Галлії, католицької церкви.
1.3 ХлодвігI
Роки життя Хлодвіга I -466-511. Молодий король салічних франків з роду напівлегендарного Меровеяшвидко зрозумів приреченість держави Сіагр (останнього римського намісника)- Останнього осколка Західної Римської імперії, після 476 г, що не існуваланавіть формально - і пішов на нього війною спільно з іншими франкскимикоролями, своїми родичами. У битві при Суассоне (486 р.) гало-римляни булирозбиті, Сіагр втік до Тулузи до короля вестготів Аларіха II, але був ним виданийХлодвігу і страчений.
Вцей час йому було близько 19 років. Ця перемога була початком цілої серії військовихтріумфів салічних франків. Вони перемагають бургундів, розбивають військонайбільшої держави того часу - Вестготского королівства, підпорядковуютьрипуарских франків (середня течія Рейну), здобувають вгору над алеманів. ВНадалі Хлодвіг опа...
