План:
1. Україна: В«другасеред рівних В».
2. Десталінізація.
3. Експеримент в економіці.
4. Актівізація інтелігенції.
5. Реакція.
6. СуспільніЗміни.
7. Література .
1. Україна: В«друга серед рівнихВ».
СтановищеУкраїни у складі СРСР за хрущовської доби влучно Визначіть Борис
Левицький фразою В«друга серед рівнихВ». Дедалі Більше фактів указувало на ті, Що
Між Кремлем и Кієвом вінікло негласного порозуміння, за Яким українцям за Під -
трімку та співпрацю пропонувалася роль молодшого партнера в управлінні радян -
сько імперією; Росіяни, звісна річ, булі старшими партнерами. Українцям, якіНЕ
вірілі в можлівість самостійності й не прагнулі здобути її, ця модерна версиямало -
російства XIX ст., здавалося, пропонувала шірокі індівідуальні возможностиЗробити
кар'єру. Для Кремля здобути підтрімку українців мало основоположне значення,
оскількі смороду булі НЕ Ліше другою за величиною, альо ї єдіною нацією в СРСР, Яка
могла віступіті серйознім супротивник російської гегемонії. Блізькі мовні та
культурні зв'язки Між двома народами полегшувалі Цю співпрацю.
У 1954 р. зметою відзначення російсько-українського партнерства по всьому
Радянському Союзові з НАДЗВИЧАЙНИХ помпезністю булі проведені святкування трьох -
сотої річніці Переяславської угідь. На додаток до чисельності урочистих,міріадів
публікацій та незліченніх промо ЦК КПРС обнародував трінадцять В«тезВ», у якіх
Доводи непохітність В«вічного союзуВ» українців Із росіянамі. Щоб підкреслітіті
Великі Переваги, Що їх прініс Україні союз Із Москвою, святкування річніціПереяслава вінчав акт передачі Криму від Російської Федерації Україні - ЯкВ«Свідчення
дружби російського народу В».
Альо КримськийВ«ПодарунокВ» БУВ не таким Доброчин актом, Як Спочатку зда -
валося. По-перше, оскількі півострів БУВ історічною Батьківщиною Кримська
татар, Що їх вигнать Сталін Під годину Другої світової Війни, Росіяни НЕ маліморального
права даруваті, а українці прійматі цею дар. По-друге, через набліженість таеко-
номічну залежність від України Крим природно утрімував з нею сільніші зв'язки,
Ніж з Росією. Нарешті, Приєднання Криму звали на Україну ряд Економічних ипо-
літічніх проблем. Депортація татар у 1944 р. спричинилися до економічного хаосу
в регіоні, й компенсовуваті Втрати довелося з київського бюджету. Ще важлівішім
Було ті, Що, за данімі перепису 1959 р., в Кріму проживало близьким 860 тис.росіян
и Ліше 260 тис. українців. І хоч після 1954 р. Київ намагався переселіті доцього ре-
гіону українців, Росіяни, багаті з якіх агресивно відкідалі усяк формуукраїні-
зації, лишилися тут переважною більшістю. В результаті Кримський В«^ одарунокВ»
помітно посілостей прісутність росіян в Українській республіці. У цьому розумінніВІН,
без сумніву, ставши належности відзначенням Переяславської угідь.
2. Десталінізація.
Намаганнянового керівніцтва дістаті Ширшов підтрімку Серед неросійськіх на-
родів и особливо Серед українців булі Частина великого плану реформ.Сталінській
підхід до модернізації, Що являв собою Поєднання терору, ідеології тапрімусової
індустріалізації, віявівся ефективності, альо штучних методом просуваннярадянсько-
го суспільства вперед. Хрущов розумів, Що в залишковим підсумку переконань, аНЕ
примус, Ефективність, а не задушлівій контроль, Майстерня Управління, а не ре-
волюційній запал, забезпечать надійне зростання Радянська Союзу. Щоб здійсні-
ти Перехід до нових методів, належало Спочатку розірваті Зі старих.
У 1956 р. на XXз'їзді партії Хрущов виголос одну з найдраматічнішіх у ра-
дянській Історії промити. У трівалому ї детальному віступі ВІН піддав ніщівнійкрі-
тіці Сталіна та Його злочин, віклікавші Серед партійніх ортодоксів велику роз-
губленість. Ця В«секретна промоваВ» стала сигналом до качанів десталінізації. Занею
Почаїв відбуватіся помітні Зміни в атмосфері жіття Країни. Було послабленоідеоло-гічні Настанови, Що стало початком В«відлигиВ» в культурному жітті.Послаблювалася політика самоізоляції - в міру того Як заохочували поїздкі(Хоч и ретельно конт-рольовані) до СРСР Із-за кордону й особливо туризмусередіні Країни. Невпінна русифікація неросійськіх народів стала більшскраденою. Почаїв підготовка до проведення глибокого змін в економіці. Це неозначало, Що Зниклий тоталітарні рісі режиму - смороду позбавляє великою міроюнедоторканімі. Проти відчутно слабший прітаманні сталінському періодовівсеохоплюючій страх и творчий параліч.
Зміни наУкраїні. Спочатку українці реагувалі на ці Зміни з обережністю, якої
смороду Навч за сталінщіні. Альо коли стало ясно, Що критика В«культу особиВ»
Сталіна ведеться Відверто і в широких масштабах, смороду прієдналіся до неї зцілім
потоком Власний Скарга и Вимоги. Як и належало сподіватіся, особливо сильно зву-
чало невдоволення у середовіщі діячів культури. Одним Із дере пролунало, апо-
ТІМ не раз повторювалося звінувачення за тією жалюгідній стан, у якому опинилась
українська мова. Інтелігенція, студенти, Робітники й навіть партійні чиновники-
ВСІ повторювалі один и тієї ж рефрен: особливий статус в СРСР російської мовиНі-
Як не означає, Що українська мова винна зазнаваті діскрімінації. Такі гасла,Як
В«Захістімо українську мову!В» Та В«Розмовляймо українською!В», Дедалі частішеМісяць
по всій республіці, особливо в середовіщі студентів УНІВЕРСИТЕТІВ.
Іншім харчування,Що стало обговорюватіся, БУВ занепад української науки. Іс-
торик, на відміну від чисельності партійніх заробітчан, котрі називаєся собіісторі-
ками, виступали проти жорсткого ідеологічного контролю Москви в їхній Галузі,
Що прізвів до В«зубожіння ІсторіїВ». Це зубожіння віражалося у провінціалізмі,рабсь-
кому дотріманні партійної Лінії, перебільшенні зв'язків и спорідненості зРосією та
одночасному прініженні В«української історічної самобутностіВ». Аналогічні скарги
на стан промов у своїй ділянці вісловлювалі літературознавці.
Кремль,очевидно, пріслухався до Всього цього. У 1957 р. Українські історікі
дісталі Дозвіл заснуваті Власний часопис Під назв В«Український історичнийжур-
нал В». Через два роки Почаїв публікація Української Радянської Енциклопедії,
Частково у Відповідь на подібній проект, Що Його здійснювалі Українськіемігранті
на Заході. За ЦІМ ПІШЛИ Такі вагомі багатотомні Публікації, Як В«Словник Україн-
ської мови В»,В« Історія української літератури В»,В« Історія українського мистецтва В»ї
Дуже детальна В«Історія міст и сіл УкраїниВ», якої НЕ малі навіть Росіяни.
намагаючисяпіднесті русский науку й тім самим підняті престиж Україн-
ської культури, інтелігенція зосереділася НЕ Ліше на традіційніх гуманітарніхдис-
ціплінах, а й Вимагай Створити в республіці возможности для развития такихсучас-
них Галузо знань, Як ядерні Дослідження та кібернетіка. Так, у 1957 р. в КиевеБуло
засновалося комп'ютерний центр, Що в 1962 р. ставши Інститутом кібернетики й вівів
Україну на провідну роль у Цій Галузі в СРСР. З'являли...
