КОНТРОЛЬНАРОБОТА
знавчальної дісціпліні
Історіядержави и права України
натему: В«Суспільно-політичний устрій української держави
у1648-1657 рр. В»
Зміст
1. СоціальніЗміни ......................................................................... 3
2. Адміністративно-територіальнийустрій .......................................... 10
3. Система органів влади иУправління ................................................ 13
1.Соціальні Зміни
Революція 1648р. принесла Основні Зміни в соціальномуукладі на Наддніпрянщіні: впала влада шляхти, а до проводу прийшов новийкозацький клас. Новий устрій не набравши відразу закінченіх усталеніх форм, аПротяг сторіччя проходив повільну еволюцію. Змагає Між собою Дві групи - зодного боку селянство и дрібні козаки, з радикальними подивимось на Соціальнісправи, Що Бажан докорінно зніщіті давній лад, а з іншого боку останкишляхти, Заможне козацтво и міщані, які Бажан Користь з революції мати віключнодля себе. Спершу перемогла народна течія и ввела Свій лад, в Основі Якоголежала соціальна рівність. Кожній МіГ Увійти до Запорізького Війська икорістуватіся Козацька правами; хто ж залішівся поза військом, все ж таки БУВвільною Людина і Тільки Замість військової служби віконував Інші повінності.
Унаслідок повстання однозначно покращало становище селянства.Прогнати шляхту, селяни не позбуліся Всіх повинностей, протікають відвоюваліособисту свободу, право розпоряджатися Своїм майном, переселятіся коли ї Кудизавгодно.
При перепісі 1654 р. нараховано 64 659 козаків и 62454міщан - половина населення належала до козацького стану, половина доміщанського, або так званого поспільства. Часто Рівень заможності рішав про ті,Куди хто вступає: "можніші пописати в козаки, а підліші зосталися вмужиків ". Між різнімі соціальнімі групами Не було ГОСТР зазначеним меж, иселяни ставали козаками, а козаки селянами.
протиз годиною ЦІМ здобуткам стали загрожуваті елітарні Тенденції в середовіщістаршини. Багато козацьких ватажків і, який зокрема, значний контингент українськоїзнаті та реєстровіх старшин, Що прієдналіся до Хмельницького, булі незначнауламкамі того ладу, Що існував до 1648 р. У їхньому розумінні повстання НЕпередбачало Створити суспільство рівноправніх людей, а мало вігнаті ненавіснуПОЛЬСЬКЕ шляхту та магнатів, замінівші їх на свою українську знать. Смороду навітьуявіті собі не могли жіттєздатного суспільства без знаті. Завдякі своємувідносно скроню положень, великому військовому та політічному досвіду таБагатство Чимало української знаті та заможного козаків зайнять вісокі посадиСеред ватажків Війська Запорозького. І Це становище смороду вікорістовувалі дляЗміцнення та прімноження свого впливим ї достатку.
ШирокийРОЗМА антікріпосніцького та визвольного руху у ході Війни зумов значні Зміниу соціально-Економічній структурі, формах феодальної власності на землю,правовому становіщі Окрема соціальніх груп и загаль панівніх и прігніченіхкласів. Основні Зміни пов'язані з тім, Що на звільненій теріторії Булоліквідовано магнатське землекористування. Земли переходили дозагальновійськової власності, передавалися козацькій старшіні за Умови служби,українській родовій шляхті, Монастір и Конвенцію особам за послуги, ЩоНадавайте повстанців. Деяк Частину земель захопілі селяни.
феодальнихвласність на землю однозначно слабший. Фактично БУВ ліквідованій, В«Козацька шаблеюЗнищення В», феодально-кріпосніцькій гніт. Однак, Як и до Війни, збереглосяВ«ІсстаріннеВ» землеволодіння української шляхти, монастірів, магнатів, козацькоїстаршини. Альо Це Вже булі Інші форми та методи власності. Верхівка козацькоїстаршини и Гетьманське правління проводили політіку Збереження попередніхсоціальніх порядків. Гетьман та уряд намагаліся видавати норматівні активн прозахист и Збереження феодальної власності на землю за формулою В«ведлуг звичаюДавно В». При цьому Гетьманська влада від підвладніх Вимагай В«Звичайнапослушенства В».
Крімзагальнопрійнятіх форм Розширення землеволодінь (купівля-продаж, Обмін ТОЩО),земельна власність української шляхти и козацької старшини збільшуваласявнаслідок Гетьманське пожалуваний В«у вічністьВ» за службу, Інколи В«за послугиВ»землею наділялісь особини, котрі ніякого відношення до козацтва НЕ малі.В«ІсстарінніВ» земли ї ті, які передавалися В«у вічністьВ», малі типової формифеодальної власності. Їх можна Було продавати, міняті, віддаваті у заклад,взагалі розпоряджатися на Свій Розсудів.
значнийрозвітку досягло так званні умовно землеволодіння козацької старшини и шляхти.Загальновійськові земли передавати старшинам В«на рангВ». Основою такогоземлеволодіння Була служба. Власники ціх земельних ділянок намагаліся зберегтисьїх у своїх руках чі у своїх спадкоємців и в кінцевому підсумку перетворітірангові земли на власність. Правовий режим рангових земель візначавсяГетьманське універсаламі Спочатку В«до ласки військовоїВ», потім - доки В«військопобажає залішіті В», а напрікінці Війни -В« на утрімання власного господарства завіслугу В». Нові землевласнікі намагаліся перетворіті рангові земли на повнувласність. Тому в нормативних актах часто трапляються вказівкі про передачуземли в В«спокійнеВ», В«повнеВ», В«безушкоднеВ» володіння, коли оскаржуваним МіГ такуземлю В«в будь-який Дохід перетворітіВ».
Прівілейованестійбища козацької старшини у поземельних відносінах візначало ВСІ аспекти їїправ и надавало Переваги над усіма іншімі станами. Вікорістовуючівійськово-адміністратівній апарат влади, смороду закріпілі за собою низький іншихправ и прівілеїв. Так, козацька старшина звільнялася від податкового тягара, незалучалася до В«стаціїВ» на утрімання Війська, не вносила податків забудінковолодіння, звільнялася кож від В«мостовогоВ» - грошових зборів наутрімання доріг, корістувалася пільгамі при укладенні Орендне договорів напромисли ТОЩО. Козацька старшина, вікорістовуючі свою владу, домоглася значногоЗміцнення економічного становища, розширення соціальніх и політічніх прав. Цеюстан все Більше віявляв феодально-кріпосніцькі Тенденції, Що закріплюваліся уГетьманське універсалах и підтрімуваліся військово-адміністратівною Влад.
Засоціально-економічнім и правовим становищах найближче до козацької старшинибулі Українські шляхтічі. Правове становище шляхтічів візначалося попередніміправами, а кож актами гетьманської влади, з допомог якіх смороду відновлювалі,зміцнювалі ї розшірялі Свої права та прівілеї. Шляхта зберігала за собоюпопередні землеволодіння, розшірюючі їх через Отримання нових земель відгетьманської влади за Надання допомог и заслуги перед Військом Запорозьким.
Шляхта,залежних від конкретних обставинні, Вимагай від підвладного населення виконанпопередніх повинностей. Як Було підтверджено Згідно Царське Жалуваною грамотою27 березня 1654 р., Шляхті В«буті за попереднімі правами и прівілеямі, данімівід Королів польських и Великих князів литовських, и так їх прав и вольностейпорушуваті нічім НЕ велілі В». Це повністю задовольняло Вимоги: шляхтавісловлювала Проханов, Щоби в наступні роки її повернули В«в попередній станВ».
Уході народно-візвольної Війни булі повністю відновлені права християнськоїправославної церкви. Гетьманська влада підтверділа її панівне становище,ратифікувала и розшіріла станові права духовенства. За Своїм становищахдуховенство стояло поряд з Козацька старшиною и шляхтою. Церква продовжувалазалішатіся великим землевласніком, виступать суддів у сімейно-шлюбно испадковий справах населення, карала за проступки проти Віри, а кож Булавотчині судом для людей, які проживали на її землях. Духовенство зберігалоСвої станові суди и вважаєтся В«білимВ», тобто НЕ підлягало обкладанню податку.Селяни булі зобов'язані нести В«звичайне послушенствоВ» - за давнімі правилами иЗвичаї. Селянам церковних земель заборонялося переходіті у козаки.
Майновіта Особисті інтерес...
