Рефератна тему:
Сучаснаосвіта та наука в незалежній Україні
Зміст
Вступ
1.Освітні реформи: у пошуках оптімальної Моделі освіти
2.Вища освіта та її значення в процесі культурного відродження
3.Науковий Потенціал незалежної України
Висновки
Списоклітератури
Вступ
творіння,Збереження и Розвиток культури є Головним змістом історічного процесу.Українська культура 90-х рр.. ХХ ст. - Качанів ХХІ ст. постала Як узагальненнявираженість творчих зусіль народу, Його осягів у світорозумінні, моралі, релігії,художньому місленні, науці й філософії. Вона відіграла вірішальну роль уформуванні сучасної української національної ідентічності та національномусамоствердженні українського народу.
Протягстоліть український Етнос БУВ субдомінантнім в імперськіх державах. Імперськаполітика економічно, соціально, морально и духовно заохочували комплекскультурної неповноцінності української нації або й прямо прідушувала їїкультуру. За неспріятлівіх історічніх умів перебування України в складі СРСРвідбулося руйнування структур національної культури.
Культурно-освітнєвідродження його призначення та розгорнулося на етапі перебудови и продовжено Вже в умівДосягнення Україною державності, показало, Що творчі и Духовні силиукраїнського народу та Його інтелектуального дроту не вічерпаліся, и СЬОГОДНІмі є свідкамі процесів трансформації духовних цінностей та культурної політикинезалежної держави. Розвиток культури на сучасности етапові ФункціонуванняУкраїни Як Вільної держави довів, Що Ліше повноцінна и самобутні національнакультура остаточно гарантує історичне буття Етнос. Того Головним Завданнянаціонально-культурного відродження и стало Подолання культурного колоніалізмуУкраїни.
1.Освітні реформи: у пошуках оптімальної Моделі освіти
Національнасистема освіти формувалася в 1990-і роки в умів значний змін у духовномужітті суспільства, в контексті загально цівілізаційніх трансформацій, зумовленостізначний Поширення нових освітніх технологій та істотнім Розширенняможливіть и потреб у індівідуальному, особістісному розвітку людини. Реформибулі зорієнтовані на Створення Нової системи освіти в Україні, збереження йпрімноження здобутя в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвіхКОРЕКТ у цілі, Завдання ї Зміст освітянського процесу.
Діяльністьсучасної системи освіти України забезпечується цілою низькою освітніхнормативно-правових документів, Середи якіх основними є: Конституція України,Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середнюосвіту ", Закон України" Про мови в Українській РСР ", Концепціясередньої загальноосвітньої школи України, В«Положення Міністерства освітиУкраїни "Про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад","Про експериментальний педагогічний майданчик" та ін [2.67, 110].Цімі актами Визначіть Основні напрямки модернізації змісту, форм и методівнавчання, виховання й Управління закладами освіти. Крім ціх правових документів,Важливим є Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття ",Затверджено постановив Кабінету Міністрів України № 896 від 3 листопада 1993 р.та Національна доктрина розвітку освіти, затверджено Указом Президента України№ 347 от 17 квітня 2002 р. [1.12, 2-7].
Длятого, щоб ґрунтовніше дослідіті Розвиток української державної освітньоїполітики за часів державної незалежності, вважаємо за необхідне Встановити їїперіодізацію. В. Огнев'юк вважає, Що після набуття Україною незалежностірадікальні Зміни у сфері освіти здійснюваліся у два головних етапи: перший(1991-1995 роки) Визначіть проблему Як соціальне Завдання українськогодержавотворення; другий (1995-2002 роки) увів її в систему національніх потребта інтересів и водночас до широкого міжнародного контексту цівілізованогорозвітку людства [2.57, 80].
У1991 р. Верховна Рада ухвалено Закон України "Про освіту", ЩоВизначіть школу Як основу духовного та соціально-економічного роз В¬ витку держави йпередбачена кардінальні Зміни в її роботі. Відповідно до закону, а кожВнесення до нього змін и ДОПОВНЕННЯ (1996 р.), освіта в сучасній Україні грунтуєтьсяна засідках гуманізму, демократії, національної свідомості, реальноївзаємоповагі Між націямі та народами. Система освіти в державі Доситьрозгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільнуосвіту, професійно-технічну, вищу ї післядіпломну освіту, аспірантуру,докторантуру та самоосвіту. Демократізація структури освіти забезпечуєсоціально-педагогічні Умови Створення достатності простору для самореалізаціїособістості у навчанні; відхід від Загальної стандартізації навчання; аналізіснуючого досвіду Щодо Створення реальних умов для самореалізації учнів,студентів; відхід від жорсткої уніфікації навчально планів, включно и в школахрізніх тіпів [2.6, 34-40].
Законом"Про освіту" встановлено шість освітніх рівнів: початкова загальнаосвіта; Базова загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; Базова вищаосвіта; Повна вища освіта. Водночас затверджено освітні таосвітньо-кваліфікаційні рівні (або ступеневу освіту): кваліфікованій робітник,молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Заклади освіти в УкраїніНезалежності від форм власності відокремлені від церкви (релігійніх організацій),мают світській характер, крім тихий закладів освіти, Що належать релігійніморганізаціям. Закон "Про освіту" Визначіть Державні стандарти освітивідповідно до вимоги Щодо змісту, обсяг ї рівня освітньої та фаховоїпідготовкі. Відповідність освітніх послуг державним стандартам и Вимогивізначається встановленного законом Засоба ліцензування, інспектування,атестації та акредітації закладів освіти [2.73, 426].
Напрікінці1992 р. на Першому з'їзді педагогічних працівніків України Була ЗатвердженоДержавна національна програма "Освіта (Україна XXI століття)".Програму схвалілі Уряд и Президент України. ЇЇ концептуальні засади передбачаліКардинально реконструкцію всієї системи освіти, починаючі з дошкільноговиховання й закінчуючі підвіщенням кваліфікації діпломованіх спеціалістів.Стратегічнімі Завдання реформування змісту освіти в Україні ПрограмаВизначіть:
-віроблення державних стандартів Формування системи та обсягах знань, умінь,навічок творчої діяльності, інших якости особістості на різніх освітніх икваліфікаційних рівнях;
-відбір и структурування навчально-виховного матеріалу на засадах діференціаціїта інтеграції;
-забезпечення альтернативних можливости для здобуття освіти відповідно доіндівідуальніх потреб и здібностей;
-органічне Поєднання в змісті освіти Його загальноосвітньої ї фахової складовихвідповідно до освітніх рівнів та особливая регіонів України;
-Вивчення української мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її Якмови Функціонування загальноосвітньої, професійної та віщої школи;
-орієнтацію на інтегральні курси, поиск нових підходів до структурування знаньЯк Засоба цілісного розуміння та пізнання світу;
-оптимальні Поєднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти,теоретичних и практичних компонентів, класичної спадщини й сучасности Досягненнянаукової думки, органічній зв'язок з національною історією, культурою,традіціямі;
-Створення передумов для розвітку здібностей молоді, формування готовності їздатності до самоосвіті, широкий застосування нових педагогічних таінформаційніх технологій [1.1, 618].
УГалузі гуманітарної освіти Було Визначіть Такі Основні напрями: Формуваннягуманітарного мислення, опанування рідною, державною та ІНОЗЕМНИМИ мовамі;прілучення до літератури, музики, образотворчого мистецтва, Надбання народноїтворчості, здобутків української та світової культури; осмислення історічніхфактів, подій и явищем, різноманітності Шляхів людського роз В¬ витку; Формуваннясвітоглядної, правової, моральної, політічної, художньо-естетичної,економічної, екологічної культури; утвердження пріорітетів здорового способуж...
