Структураісторичних знань
Головний елементзмісту історичної освіти - це знання. історичних знань включаєв собі пізнання самої історичної науки: її змісту, способів дії з історичнимматеріалом, теоретичних і методологічних основ (вчення про принципипобудови, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учніоволодівають елементами історичних знань, оперуючи такими категоріями, якфакт, подія, явище, процес.
Факти:
Унікальний факт -унікальна подія прив'язане до часу і простору.
Факти-свідоцтва,факти-інтерпретації.
Факти першого порядку -великі (ВВВ), другого - дрібніше, третього - ще дрібніше (операція тайфун).
З поєднання фактіврізного порядку виникає уявлення. Тому при підготовці до уроків потрібенвідбір основних і опорних фактів, виявлення тих з них, які учні повиннінадовго запам'ятати. При відборі фактів для уроку потрібно враховувати також їхнаукову достовірність, конкретність, образність і емоційність. Більшоюобразності вимагають факти для учнів середньої ланки, і більшоюдокументальності, доказовості - для учнів старших класів.
Події - цезначні поодинокі факти. До них відносяться, наприклад, Льодове побоїще,повстання Степана Разіна Вивчення одиничних, неповторних фактів або подійдопомагає зрозуміти і засвоїти типові явища.
Явищами називаютьсязагальні поняття (революція, повстання) безвідносно до конкретних фактів,
У процесі пізнанняісторії факти цінні не тільки самі по собі, вони необхідні для визначення ізіставлення історичних зв'язків, для їх узагальнення та засвоєння в системі.
Процес - цепослідовна зміна станів у розвитку. В історії це ланцюга взаємопов'язанихв часі фактів; сполучною ланкою в них бувають причини і наслідки. Наприклад,промисловий переворот - це процес, що характеризується переходом відмануфактури до машинного виробництва.
Сутність,форми та функції історичного знання і пізнання. Методи вивчення історії
Історична наука(Історія) може розглядатися 1) як форма суспільної свідомості, 2) яксоціальний інститут.
З точки зору формисуспільної свідомості історична наука являє собою, по-перше, одиніз способів пізнання світу, якому властиві специфічні методи,по-друге, область наукового знання про процеси і закономірності розвитку.
Серед інших формсуспільної свідомості виділяється і історична свідомість, тобто сукупністьідей, поглядів, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають сприйняття таоцінку минулого у всьому його різноманітті.
При розглядіісторичної науки як соціального інституту на перший план виходять інші їїскладові: інститути історичної науки (історичні громадські організації,Академія Наук), групи вчених (сходознавці, медієвісти, вчені ленінградськоїшколи), система історичної освіти (середня школа - історичнийфакультет університету - аспірантура) і т.п.
Історичне пізнання -форма відображення історичної дійсності. Існують різні рівніпізнання - мислення, емпіричне, теоретичне.
На першому рівні(Етапі) пізнання, історик вивчає різні джерела для виявлення в нихфактів.
Методиреконструктивного пізнання різноманітні і включають в себе як методиконкретно-проблемного (спеціально-історичного) дослідження, так і методизагально-наукового історичного дослідження.
Основним завданнямісторичного пізнання є одержання знання, яке зафіксоване вджерелі, а також на отримання нового знання, яке в ньому безпосередньо незафіксовано.
Доспеціально-історичним методам ставляться:
-умовно-документознавчих і граматично-дипломатичний методи, тобто методичленування тексту на складові елементи, застосовуються для вивченняділоводства та діловодних документів.
- методи текстології.Так, наприклад, логічний аналіз тексту дозволяє інтерпретувати різніВ«ТемніВ» місця, виявити суперечності в документі, існуючі лакуни і т.п.Застосування цих методів дає можливість виявити відсутні (знищені)документи, реконструювати різні події.
- історико-політичнийаналіз дозволяє співставити відомості різних джерел, відтворитиобставини політичної боротьби, що породили документи, конкретизуватисклад учасників, які взяли той чи інший акт.
Є й іншіспеціальні методи історичного аналізу та синтезу.
До методівзагальноісторичного наукового дослідження відносяться:
- Історико-генетичний(Ретроспективний) метод дозволяє показати причинно-наслідкові зв'язки ізакономірності розвитку історичної події (явища, структури). Вінполягає в послідовному проникненні в минуле з метою виявлення причиняких фактів, подій, явищ. Історико-генетичний метод застосовується ідля виявлення співвідношення суб'єктивного, особистісного фактора в історичномурозвитку та об'єктивних факторів (логіки політичної боротьби, економічногорозвитку і т.п.).
-проблемно-хронологічний метод передбачає розчленовування широких тем на рядвузьких проблем, кожна з яких розглядається в хронологічнійпослідовності. Цей метод використовується як при вивченні матеріалу (напершій стадії аналізу, спільно з методами систематизації такласифікування), так і при його компонуванні і викладі всередині тексту роботиз історії.
Методи емпіричногоісторичного пізнання відносяться до методів загальноісторичного дослідження:
-історико-порівняльний метод (у поєднанні з методом ототожнення, аналогіїяк логічної основи цього методу) дозволяє виявити як загальні, так іособливі риси в розвитку різних подій, явищ, структур.
-історико-типологічний метод дозволяє впорядкувати предмети вивчення поякісно різним типам (класам) на основі притаманних їм істотнихознак. Типологізація за формою є різновидом класифікації, аледозволяє виявити істотні ознаки предмета. Основою методу єрозуміння взаємозв'язку одиничного, особливого, загального й загального в історичномупроцесі.
- метод періодизаціїдозволяє виділити ряд етапів у розвитку різних громадських, соціальнихявищ. Критерії періодизації в кожному випадку можуть висуватися різні.
- структурно-діахроннийметод направлений на вивчення різночасних історичних процесів. Застосуванняцього методу дозволяє виявити тривалість, частоту різних подій, атакож динаміку розвитку різних елементів складної системи.
Поняття В«історичнатеорія В»до цих пір є спірним і неусталеним в науковій і філософськійлітературі. І все-таки, історичними теоріями є ті, які 1)фіксують відмінності в системах, 2) вказують на переходи від системи одногоякості до іншої (наприклад, закон розвитку суспільно-історичних формацій),3) теорії, що містять закони історичної науки.
До методів теоретичногопізнання може бути віднесений метод моделювання (хоча він не є власнеісторичним).
Історичне знання -перевірений практикою і обгрунтований логікою результат процесу історичногопізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у виглядіуявлень, понять, суджень, теорій.
Історичне знанняумовно можна розділити (за способами пізнання) на три рівні.
1) реконструктивнезнання - фіксація історичних фактів у хронологічній послідовності, -сформоване в процесі реконструктивної діяльності історика. В ході цієїдіяльності (як правило, із застосуванням спеціальних історичних методів -текстологічних, дипломатичних, джерелознавчих, історіографічних іт.п.) історик встановлює історичні факти. Реконструктивне знання,реконструктивна картина минулого створюється у вигляді наративу (розповіді,оповідання) або ж у вигляді таблиць, схем.
2) емпіричнеісторичне знання - знання про регулярні і взаємозв'язках між різнимифактами, явищами, процесами - є результатом обробкиреконструктивного. Його метою є з'ясування повторюваності в процесіісторичного розвитку. В ході такого дослідження історик встановлює фактибільш високого рівня - емпіричні (відкриті регулярності - подібні ознакипроцесів, типологію явищ і т.п.).
3) теоретичнеісторичне знання - знання про типологію та повторюваності, регулярності фактів,явищ, процесів, ...
