Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » История » СРСР і Польща в 1939 році

Реферат СРСР і Польща в 1939 році

РЕФЕРАТ

з курсу В«ІсторіяВ»

по темі: В«СРСР і Польща в 1939 роціВ»


ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПЕРЕДУМОВИ радянсько-польської війни 1939 Г

2. ВІЙСЬКОВА КАМПАНІЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК ПРОТИ ПОЛЬЩІ

3. Поділив Радянський Союз і фашистська Німеччина ПОЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

У 1939 році офіцеривермахту і РККА піднімали келихи за В«спільну перемогу радянського і німецькогозброї над панською Польщею В».

Німецького посла вМоскві фон Шуленбурга не здивувало, коли в 2 годині ночі 17 вересня 1939 р. вінбув викликаний в Кремль до Сталіна. Шуленбург їхав з надією нарешті одержати відСталіна конкретну відповідь на довгоочікуваний питання: коли ж Червона Армія вступитьв Польщу і спільно з вермахтом В«остаточно вирішить польську проблемуВ»? Адженімецькі війська вже досягли околиць Варшави і перетнули узгоджену лінію,розділяла В«державні інтереси СРСР і НімеччиниВ» у Польщі по річках Нарев-Вісла-Сян.Відповідь була отримана, і з ранку 17 вересня 1939 на території Польської державив бойовому взаємодії з гітлерівським вермахтом почала діяти й ЧервонаАрмія.

З тих пір пройшло майжесімдесят років. Однак наші уявлення про цю радянської військової акції буливельми однобічними - звільнення західних українців і західнихбілорусів, їх радість з цього приводу і одностайне голосування за вступ доскладу СРСР. В стороні залишалися такі важливі аспекти проблеми, як рольпопередніх секретних радянсько-німецьких домовленостей, бойовевзаємодія радянських і німецьких військ на території Польщі і деякіінші. Тому тема роботи і є актуальною.

Проблематикарадянсько-польської війни 1939 р. має великі традиції в історіографії. Однимз найбільш грунтовних досліджень з цього питання є фундаментальнийпраця А.В. Мельтюхова. Однак можливі й нові інтерпретації, що спираються наінші існуючі досі точки зору або на постійно поповнюється джерельнубазу.

Мета роботи -проаналізувати радянсько-польську війну 1939 року. На підставі мети в роботіпоставлені наступні завдання:

В·проаналізуватипередісторію радянсько-польської війни 1939 р.

В·вивчитихід військової кампанії, проведеної радянськими військами проти Польщі;

В·проаналізуватинаслідки радянсько-польської війни.

Робота складається звступу, трьох розділів і висновку.


1. ПЕРЕДУМОВИ радянсько-польської війни 1939 г

Російсько-польськівідносини протягом століть розвивалися досить складно. Корінного зміни несталося і після Жовтневої революції, коли Радянська Росія віталапроголошення незалежності Польщі. У 20-30-і рр.. ці відносини не малистабільного характеру, позначалися старі забобони і стереотипи.

У 1932 р. між СРСР і Польщею було підписано договір про ненапад, який визнавав, що мирнийдоговір 1921 р. як і раніше залишається основою їх взаємних відносин ізобов'язань. Сторони відмовлялися від війни як знаряддя національної політики,зобов'язалися утримуватися від агресивних дій або нападу один на одногоокремо або спільно з іншими державами. Такими діями визнавався В«всякийакт насильства, що порушує цілісність і недоторканність території абополітичну незалежність В»іншого боку. В кінці 1938 р. обидва уряди ще раз підтвердили, що основою мирних відносин між країнами єдоговір про ненапад від 1932 р., продовжений у 1934 р. до 1945 р.

Проте зовні мирнийхарактер радянської політики насправді прикривав явну конфронтаційністьрадянської політики радянського керівництва 1920-1930-х рр.. щодо Польщі [1].Істотно загострили взаємну недовіру в ці роки і невдала спробавстановити в Польщі радянський режим в ході радянсько-польської війни, і підсумкиРизького мирного договору, і діяльність Комінтерну, спрямована надестабілізацію внутрішньополітичного становища в Польщі та підготовкупрокомуністичного перевороту. Не можна не брати до уваги і наявністьнепереборних ідеологічних протиріч.

Аж до1939 р. Радянський керівництво вважало Польщу плацдармом, використовуванимєвропейськими державами для підривної діяльності проти СРСР і можливоговійськового нападу. Розвиток польсько-англійських, а потім польсько-німецькихвідносин розглядалося як потенційна загроза безпеці СРСР. Однак ісама по собі Польща сприймалася як супротивник. Польські спецслужби, іноді вспівпраці з англійськими, проводили активну розвідувальну діяльністьпо виявленню військового потенціалу, як у прикордонних, так і в глибинних регіонахРадянського Союзу. Зрозуміле прагнення керівництва Польщі, зовсім недавнопережила масоване вторгнення Червоної Армії, мати достовірну інформаціюпро можливі радянських військових приготування, сприймалося в Політбюро ЦКВКП (б) як підготовка Ю. Пілсудським агресивних дій проти СРСР [2].

На нашпогляд, в той період не завжди правильно сприймалися ті спеціальні повідомленнярезидентів радянської розвідки з Польщі, в яких було найбільш адекватновідображено реальний стан. Так, наприклад, на початку 1937 р. заступник начальника Іноземного відділу Головного управління державної безпекиНКВС СРСР С. Шпігельглас зробив наступний висновок з доповіді джерела В«ОтеллоВ»:В«Доповідь цікавий безсумнівно. Він рясніє фактами, які підтверджуютьсяіншими документами. Основна думка доповіді: Польща не агресор, вона жадає зберегтиза допомогою Англії нейтралітет, - лавіруючи між СРСР, Німеччиною, Францією, - може виявитисядезінформацією. У цьому небезпека доповіді В»[3]. Як видно,польська держава однозначно розглядалося як потенційний противник. Очевидно,це одна з основних причин того, що серед жертв масових репресій епохиВеликого терору досить значну частку склали поляки і люди, звинувачені взв'язках з Польщею.

У 1934-1935 рр.. цілий рядфакторів зумовив посилення репресій проти осіб польської національності, і,перш за все, проти представників КПП і її автономних організацій - Комуністичної партіїЗахідної України (КПЗУ) і Комуністичної партії Західної Білорусії (КПЗБ).На репресивній політиці позначилося загальне зміна ставлення СРСР докомуністичному руху: саме у 1935 р. VII конгрес Комінтерну зробивставку на створення єдиного робочого фронту, визнавши тим самим, що політикаопори тільки на компартії країн світу, в тому числі і Польщі, зазнала краху.Ставлення радянського керівництва до Польщі та полякам посилили і успішнідії польських спецслужб для припинення підривної діяльності Комінтерну.Особливе роздратування радянського керівництва викликали польсько-німецькеугоду 1934 р. і візит до Польщі Г.Герінга [4].

З першихмісяців 1936 починаються чистки серед політемігрантів. У процесі підготовкиспеціальної постанови Політбюро ЦК ВКП (б) про політемігрантів особливуувагу було приділено польським комуністам. Підготовка до масових репресійпроти осіб польської національності проявилася не тільки в облікуполітемігрантів. У період, що передував Великому терору, близько 35% заарештованихв цілому по країні нібито за шпигунство звинувачувалися в приналежності до польськихрозвідорганами: у 1935 р. з 6409 заарештованих - 2253, а в 1936 р. з3669 -1275 [5].

Зміна впочатку 1936 р. відносини до вихідців з інших країн, насамперед з Польщі,знайшло відображення в В«чистціВ» не тільки апарату Комінтерну, одного з гарматзовнішньополітичної діяльності СРСР, але і апарату НКВС - найважливішого інструментуреалізації внутрішньої політики. В організації кампанії проти поляків (уЗокрема співробітників органів НКВС) величезну роль зіграв секретар ЦК ВКП (б),голова Комісії партійного контролю Н.І. Єжов, вміло збуджуєманіакальну підозрілість Сталіна. Єжов, заместивший у вересні 1936 р.Ягоду на посаді наркома внутрішніх справ, різко посилив кампанію боротьби з польськимшпигунством.

23 серпня1939 р. був укладений радянсько-німецький договір про ненапад, 28 вересня1939 р. -договір про дружбу і кордон, і секретні протоколи до них....


Страница 1 из 5 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...