Зміст
Введення...................................................................... 3
Глава 1. Виникнення ірозвиток державності в Спарті і Афінах .................................................................................... 6
В§ 1. Етапи розвиткуспартанського держави ........................ -
В§ 2. Афінська демократія................................................ 14
Глава 2. Право Афіни іСпарти: спроба порівняльного аналізу ................................................................................... 24
В§ 1. Право древньої Спарти................................................ -
В§ 2. Право древніх Афін................................................. 27
Висновок................................................................. 35
Список джерел талітератури ..................................... 37
Примітки................................................................. 38
Введення
В історії стародавньої Греціїособливу грали дві держави: Афіни і Спарта. В історії Афін та в історіїСпарти можна спостерігати риси, типові для історичного розвитку та багатьохінших рабовласницьких полісів античної Греції. [1]Саме тому вони опиняються в центрі даної роботи, що має на меті визначитизагальне й особливе у становленні старогрецької державності.
Завдання, які стоять переддослідником, такі:
1) визначити особливості виникненняі розвитку держави і права в Спарті і Афінах;
2) охарактеризувати мали бути реформидержавного апарату в цих полісах;
3) виділити найбільш типові рисирозвитку держави давньогрецьких міст-держав;
4) охарактеризувати особливостізаконодавчих реформ;
5) показати особливості розвитку кримінального,речового, сімейного та інших видів права в Афіні і Спарті.
Структура роботи носитьпроблемно-тематичний характер. Перша глава розглядає виникненнядержави в Спарті і Афінах, друга - особливості права цих країн; всерединіглав окремі параграфи присвячені особливостям афінської держави і права,і особливостям спартанського.
Спартарозглядається в перших параграфах обох глав, оскільки архаїчна Спарта,перший дорійський поліс на материку, не тільки проявила вже в перше сторіччясвого існування себе як грізна сила, але й очолила давньогрецькийпрогрес, була столицею грецької культури, якій Афіни стануть тільки в V в.до н.е.
До цих пірможна зустріти відношення до держави і права Спарти як до вторинного повідношенню до афінському. Це пов'язано з тим, що довгий час існував погляд наСпарту як на відстале в культурному відношенні держава: В«Значення Спарти вісторії значно менше, ніж Афін. Якщо афінська демократія була для свогочасу прогресивним явищем, тому що вона уможливила високий розвиток,розквіт грецької культури, то Спарта в області культури не дала нічого,гідного згадки. Вона в усьому себе виявляла як держав реакційний івідстале, як оплот консервативної рабовласницької аристократії. У давнинуСпарта славилася тільки чудовим для своєї епохи військом, та найжорстокішимтерором стосовно рабів-ілотів, яких вона намагалася тримати у вічномустраху В».
Крайніоцінки Спарти як типу поліса в цілому характерні для історіографії. Основніриси Спарти учням у підручниках історії Стародавнього світу розкриваються жорстокимставленням спартанців до підкорених ілотам і характеристикою Спарти як військовоготабору, після чого констатується, що в VI столітті до н.е. Спарта стала одним знаймогутніших полісів Греції.
Тим більшеважливо глибше і об'єктивніше поглянути на право і державу древньої Спарти зточки зору склалися в сучасній історіографії протиріч: ореол міфіві легенд склався навколо Спарти ще в період античності. Одні греки засуджували івисміювали Спарту. Інші - дивувалися порядкам і звичаям спартанців,захоплювалися військовою міццю та стійкістю духу. Платон і Аристотель бачили вСпарті зразок стабільності, гідний наслідування. Цей зразок був покладений нимив основу концепції ідеального поліса. Ідеальним державою вважали СпартуКритий і Ксенофонт. У сучасній науці таке сприйняття Спарти прийнятоназивати В«спартанським міражемВ».
В якостіджерел використовувалися витримки з давньогрецьких документів, опублікованів В«Хрестоматії з історії Стародавнього світуВ»: В«Законодавство ЛікургаВ»,В«Законодавство СолонаВ». Загальнотеоретичних характер носить В«ПолітикаВ»Аристотеля. [2]
Крім робіт загального характеру, зокрема,В«Історії держави і права зарубіжних країнВ» К. Г.Федорова і Е.В.Лісневского, [3]значну роль справила робота французького дослідника П. Гіро В«Побут ізвичаї стародавніх греків В». Окрема глава в ній присвячена державі і правудавньогрецьких полісів. Автор наводить розлогі витяги з джерел,виділяє загальні та приватні риси розвитку давньогрецьких міст-держав.Крім того, автор аналізує і правову структуру афінського суспільства.
Робота А.-І.Марр В«Історія виховання в античності (Греція)В», [4]хоча і присвячена тільки вихованню підростаючого покоління, як це ясно з назви,але, в той же час, дає відомості про виховання в Спарті як про основудержавності цього міста і про його правових звичаях.
Стаття Ю. В.Андрєєва В«Архаїчна Спарта: культура і політикаВ» в збірнику В«раннегрецькаполіс (архаїчний період) В»[5]являє собою дослідження по що цікавить нас темі.
В цілому знаявної літератури можна скласти досить ясне уявлення про розвитокдержавності у стародавніх греків, однак виявлення загальних, типових ііндивідуальних рис у розвитку двох найбільш значущим давньогрецьких полісівздається цікавим і обгрунтованим з наукової точки зору.
Глава 1. Етапи розвитку спартанськогодержави
Спарта VIII -VI ст. до н. е.. являла собою войовниче держава. Проблемидемографії та соціально-економічної напруженості, вона вирішувала в основному не зарахунок колонізації, як це робили більшість полісів Греції, а за рахунок ближньогосусіда. Таким же чином реалізовувалися військово-політичні амбіції іорганізаційні здібності спартанського поліса. Після об'єднання п'ятисіл в державу, Спарта в період 800 - 730 рр.. до н.е. підкорила всіінші села, і вся Лаконія стала Лакедемонской державою. Контроль надним знаходився виключно в руках Спарти, яка тепер була захищенакільцем підлеглих громад. Наступним кроком стало підкорення Мессенії. Мессенськаявійна (по Павсанію: 743 - 724 рр.. до н.е.) закінчилася анексією країни, порозмірами майже не поступалася Лаконії. Завдяки цьому завоюванню подвоїлисяекономічні ресурси. Спарта перетворилася на потенційно багаті імогутню державу Греції VIII в. [6]
Виховання юногоспартанця періоду архаїки було, безумовно, насамперед, військовим вихованням,преследовали мета не виділяти героїв, а зробити такими усіх громадян поліса.Але воно було не тільки військовим, але ще і спортивним, і музичним,общеразвивающим і духовним. Загальногрецькі гри демонстрували перевагитакої освіти. Спортивна і художня життя схвалювалась іорганізовувалася державою, втілювалася, у спортивних змаганнях, впристроях великих релігійних свят. [7]
У 1912 р.англійським дослідником Г. Дікінс була запропонована і довгий час булавельми популярною в істориків античності гіпотеза про так званий переворотісередини VI в. до н.е. Відповідно до даної гіпотезі, Спарта в період архаїкиявляла собою типовий поліс общегреческого зразка. Але з середини VI в.до н.е. в силу якихось кардинальних перетворень Спарта обриваєекономічні та культурні зв'язки з зовнішнім світом, повністю замикається в собі,раптово трансформується в закрите мілітаристичну державу. Ключовимипосилками гіпотези, таким чином, є В«кардинальні перетворенняВ» іВ«Раптова трансформаціяВ».
Л.Г. Печатнова, авторпершою в вітчизняній історіографії монографії з історії Спарти, вважає, щоніякого перевороту в Спарті в середині VI в. до н.е. не було. Особливостіспартанської життя, які так дивували греків, придбали ясні обрисів нераніше VI ...
