ПЛАН
Введення
I. Виникнення держави
II. Суспільний лад
1. Населення Спарти
2. Спартанське виховання
а) виховання у віці від 7 до 15років
б) виховання у віці від 15 до 20років
в) виховання у віці від 21 до 30років
г) жіноче виховання в Спарті
III. Державний лад
1. Народні збори - апелла
2. Державні інститути:колегія ефората і рада старійшин (герусія)
3. Спартанське право
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Спарта (Лаконія, Лакедемон) - одне з найвідоміших імогутніх держав Стародавньої Греції.
Засновниками Спарти в IX в. до н.е. були дорійці, що вторглися в Лаконію (область південнійГреції) і завоювали у VIIIстолітті до н.е. сусідню багату й родючу область Мессенію, що зробилоСпарту одним з найбільших грецьких держав. До початку періоду архаїкиспартанці торгували з іншими грецькими державами і ввозили з-за кордонукращі товари.
Події VII в.до н.е. (Поразка у війні проти Аргоса, що тривало 20 років, повстання мессенцевпроти Спарти) переконали спартанців у необхідності посилити армію. До початкукласичного періоду Спарта стала найсильнішою у військовому відношеннідержавою в Греції, її воїни славилися дисципліною і хоробрістю.
Ідеальний поліс, Спарта, була державою, яка, попереказами давньогрецьких істориків, не знало смути і цивільних чвар.Творцем спартанського держави стародавні греки вважали законодавця Лікурга.Згідно Плутарху і іншим древнім авторам, час життя Лікурга припадаєприблизно на першу половину 7 в. до н.е. Це був час смут та несправедливостей. Вивчавзакони і мріяв, повернувшись на батьківщину, повністю змінити лад своєї громади тавстановити такі закони, які назавжди припинили б ворожнечу міжспартанцями.
Повернувшись до Спарти, Лікург разом з 30 вірними йому знатнимигромадянами приступив до реформ. Однією з перших реформ Лікурга булаорганізація управління цивільною громадою. Античні письменники стверджують, щоЛікургом була створена Рада старійшин (герусія) з 28 чоловік.
Щоб домогтися згоди і миру, Лікург вирішив назавждивикорінити багатство і бідність в державі. Всю землю, якою володілагромада, він поділив на приблизно рівні ділянки (клери), 9000 клеров отрималиспартанці за кількістю сімей, 30тисяч було віддано періеки-жителям навколишніх місць
Для збереження загальної рівності Лікург заборониввживати в Спарті золоті і срібні монети, якими користувалися в усійГреції, і ввів дуже важкі залізні гроші. На ці гроші можна було купититільки те, що вироблялося в самій Спарті
Усі спартанці, від царя до простого громадянина, повинні булижити в абсолютно однакових умовах. Спеціальні приписи вказували, якібудинки будувати, який одяг носити, і навіть їжа повинна бути у всіх однаковою.
Жага панування над всією Грецією привела олігархічну Спартудо війни з багатими і процвітаючими демократичними Афінами. Війна тривала 27років (431-404гг. до н.е.). Спарта перемогла в Пелопонесськімі війні, але ціноюзради інтересів Еллади: отримавши допомогу від Ірану, вона перетворилася віранського наглядача для еллінів. Війна вивела Спарту зі стануштучної ізоляції, перемога принесла багатство і гроші, і община рівнихвступила в смугу смут, як і всі інші грецькі поліси.
Метою даної контрольної роботи є вивченняСпартанського поліса, а так само основ суспільного і державного ладу.
За структурою контрольна робота складається їх введення, основноїчастини, висновків, списку використаних джерел.
I Виникнення держави
Спарта, або Лакедемон, - старогрецькийполіс, місто-держава, виникло в IX столітті до н.е. Спарта була прикладомрабовласницької аристократії. Самое доричні з усіх державСтародавній Греції. Давня Спарта перебувала на західному березі річки Евроті тягнулася на північ від сучасного міста Спарта. Лаконія -скорочена назва області, яка повністю звалася Лакедемон, томумешканців цієї місцевості часто іменували "лакедемонянами", щопрактично рівнозначно словами "спартанець" або "спартіат".
З VIII століття до н.е.Спарта почала розширюватися за рахунок підкорення сусідів - інших грецькихміст-держав. В ході 1-ї та 2-ї Мессенской війни (між 725 і 600 до н.е.)була підкорена область Мессенія на захід від Спарти, а мессенцев були перетворені вілотів, тобто державних рабів.
Відвоювавши ще частину території у Аргоса і Аркадії, Спарта перейшла від політикизавоювань до нарощування своєї могутності через укладання договорів зрізними грецькими містами-державами. В якості глави Пелопоннесскогосоюзу (почав виникати близько 550 до н.е., оформився близько 510-500 до н.е.)Спарта фактично перетворилася на найпотужнішу військову державу Греції. Тим самимбула створена сила, що стала противагою насуваються вторгненню персів,об'єднані зусилля Пелопоннесского союзу і Афін з їх союзниками привели врішучої перемоги над персами при Саламіні і Платеях в 480 і 479 до н.е.
ДревняСпарта являла собою рабовласницьку державу, але з сильнимипережитками общинного побуту. Основою економіки тут було сільське господарство.Ремесло було розвинене дуже слабо. Необхідність тримати в постійному страху іпокорі рабів, число яких в кілька десятків разів перевищувало числовільних, змушувала рабовласників усіма силами підтримувати дисципліну ієдність у своєму середовищі. Звідси - прагнення колективу рабовласниківштучними заходами затримати ріст приватної власності, попередитинакопичення рухомих багатств в одних руках, тенденція дотримувати зрівняльністьв середовищі цієї організованої по військовому асоціації рабовласників. За цієюпричини в Спарті дуже довго зберігає свій авторитет спадкоємнааристократія, тоді як в Афінах родової влади був нанесений нищівний ударще в VI ст. до н.е. (Реформи Солона і Клісфена). У Спарті самим численнимкласом були раби (ілоти), яких налічувалося приблизно близько 220 000чол. Становище ілотів в Спарті значно відрізняється від становища рабів вінших античних державах. Вважають, що ілоти - це завойоване населення,звернене в рабство. Це державні раби, що сидять на землі, тобтоприкріплені до неї і віддають половину врожаю державі. Отже,Спарта не знала приватної власності на рабів. Спартанці спільно володіли всімарабами і всією землею. По суті, клас спартіатів був невеликою групоюправлячого класу, експлуатувати рабів. Щоб тримати цих рабів упокорі і нещадно розправлятися з рабськими повстаннями, потрібна булапевна військова організація. Спартанці приділяли величезну увагу створеннюсильного і боєздатного війська. Вся система виховання спартанців булапідпорядкована одній меті: зробити з громадян гарних воїнів. Вся повнотадержавної влади знаходилася в руках представників найбільш знатних родів.
IIСуспільний лад
1.Населення Спарти
ЖителіСпартанського держави поділялися на наступні соціальнігрупи:
В· спартіати;
В· гіпомейени;
В· періеки;
В· ілоти.
Політичнимиправами користувалися тільки спартіати. Вся земля в Спарті вважаласявласністю держави і була поділена на ділянки (клери), переданіповноправним громадянам - спартіатам в спадкове користування без прававідчуження і дроблення. Земельні наділи передавалися разом з обробнимиземлю державними рабами. Оскільки спочатку ці наділи були рівними,то громада спартиатов зазвичай іменувалася "громадою рівних". ЗакониЛікурга переслідували мету запобігання майнової диференціації. Вони булиспрямовані проти розкоші, забороняли спартіатам займатися торгівлею, мати вособистому користуванні золото і срібло. Згідно з цими законами спартіати зобов'язанібули з семирічного віку майже до старості цілком віддаватися військовій справі.Пізніше серед спартіатов виникло майнова нерівність. Громадяни, якіне могли робити внески для організації громадських трапез, виключалися зчисла рівних і переходили в розряд гіпомейенов. Періеки - колишнє корінненаселення Спарти - були особисто вільними, але не мали політичних прав, ...
