МІНІСТЕРСТВОВНУТРІШНІХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
БєлгородськийЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
КафедраГуманітарних та соціально - економічних дисциплін
Дисципліна:Вітчизняна історія
РЕФЕРАТ
по темі № 7:В«Радянський Союз у 1945-1985 рр..В»
Підготував:
Студент 453 групи
Пронькін М.М.
Підготував:
викладач кафедри Г іСЕД
капітан міліції
Хряков Р.Н.
Білгород -2008
План реферату
Сторінки
Вступна частина
4
Навчальні питання:
1. Відновлення економіки тасуспільно-політичний розвиток СРСР у післявоєнний період (1945 - 1953гг.)
6
2. СРСР в 1953 - 1964 рр.. Першіспроби лібералізації тоталітарного режиму
8
3. СРСР у другій половині 60-х -початку 80-х рр..
12
4. Вітчизняна культура вумовах тоталітарного суспільства
17
Заключна частина (підбиття підсумків)
26
Введення
Післязакінчення другої світової війни, яка заподіяла всім її учасникам величезнийзбиток, перед провідними країнами Західної Європи та США встала складна задачареконверсії, тобто, переведення економіки на мирні рейки. Це була загальна длявсіх проблема, але існувала і національна специфіка.
США були єдиними зпровідних країн світу, які змогли нажитися на війні. На території цьогодержави перебувало 75% світових запасів золота. Долар став головною валютоюзахідного світу. Інша ситуація була в Західній Європі. Західноєвропейські країниможна умовно розбити на три групи: в першу входить Англія, на територіїякої не велися наземні бої (вона піддавалася тільки бомбардуванням), піддругу - Німеччина, тимчасово втратила свій суверенітет, і в найбільшій міріпостраждала від бойових дій, в третю - інші держави - учасникивійни. Що стосується Англії, то її загальні втрати перевищили чверть всіхнаціональних багатств. Державний борг потроївся. На світовому ринку Англіюпотіснили США. У Німеччині в сфері економіки ситуація була взагалі близькою докраху: промислове виробництво не досягало і 30% від довоєнного рівня.Населення опинилося повністю деморалізованим, а доля країни - абсолютнонеясною. Яскравим прикладом держав, що відносяться до третьої групи, можна вважатиФранцію. Вона вельми серйозно постраждала від чотирирічної окупації. У країнівідчувався гострий недолік палива, сировини, продовольства. Фінансова систематакож перебувала в стані глибокої кризи. Така була та вихіднаситуація, з якої почався процес післявоєнної відбудови. Практичноскрізь він супроводжувався найгострішої ідейно-політичною боротьбою, в центрі якоїстояли питання про роль держави у здійсненні реконверсії та про характерсоціальних відносин у суспільстві. Поступово позначилося два підходи. ПідФранції, Англії, Австрії склалася модель державного регулювання,передбачала пряме втручання держави в економіку. Тут булапроведена націоналізація ряду галузей промисловості і банків. Так, у 1945 р.лейбористи здійснили націоналізацію англійського банку, трохи пізніше -вугледобувної промисловості. У власність держави були переведенітакож газова та електроенергетичні галузі промисловості, транспорт,залізниці, частина авіакомпаній. Великий державний сектор утворивсяв результаті проведення націоналізації і у Франції. До нього увійшли підприємствавугільної промисловості, заводи В«РеноВ», п'ять головних банків, основні страховікомпанії. У 1947 р. був прийнятий загальний план модернізації і реконструкціїпромисловості, що заклав основи державного планування розвиткуосновних секторів економіки.
По-іншому вирішуваласяпроблема реконверсії в США. Там приватновласницькі відносини були набагатоміцніше, і тому акцент робився лише на непрямі методи регулювання черезподатки і кредит.
Першорядна увага вСША і Західній Європі стали приділяти трудовим відносинам, основі всієї соціальноїжиття суспільства. Однак на цю проблему дивилися скрізь по-різному. У США бувприйнятий закон Тафта-Хартлі, який вводив жорсткий державний контроль наддіяльністю профспілок. У рішенні ж решти питань держава пішла пошляхи розширення та зміцнення соціальної інфраструктури. Ключовий у цьому планістала висунута в 1948 р. програма В«справедливого курсуВ» Г. Трумена,передбачала підвищення мінімуму заробітної плати, введення медичногострахування, будівництво дешевого житла для низькодохідних сімей і т. д.Подібні заходи проводило лейбористський уряд К. Еттлі в Англії,де з 1948 р. впроваджується система безкоштовного медичного обслуговування.Прогрес у соціальній сфері був очевидний і в інших західноєвропейських країнах.У більшості з них профспілки, що знаходилися тоді на підйомі, активновключилися в боротьбу за вирішення основних соціальних проблем. Результатом цьогостало небувале збільшення державних витрат на соціальне страхування,науку, освіту і професійну підготовку.
1.Відновленняекономіки та суспільно-політичний розвиток
СРСР в післявоєнний період(1945 - 1953 рр..)
Війна забрала, за меншоюмірою, 27 млн. людських життів і 30 відсотків національного багатствакраїни. Виробництво зерна впало в 2 рази, м'яса - на 45 відсотків.
Верховна Рада СРСР у1946 затвердив план четвертої п'ятирічки на 1946 - 1950 рр.. Основним завданнямп'ятирічки було досягти і перевершити довоєнний рівень розвитку, що вимагалопершочергового відновлення важкої промисловості. За офіційними даними,вже до 1948 р. обсяг промислового виробництва досяг довоєнного рівня, а в1950 перевищив його на 73%. Цьому сприяв не тільки самовідданупраця людей, але і максимальна концентрація ресурсів, досягнута за рахунокВ«ЕкономіїВ» на сільському господарстві, легкій промисловості та соціальній сфері.Чималу роль зіграли і репарації з Німеччиною (4,3 млрд. доларів).
Успіхи промисловостібазувалися на відвертому пограбуванні селян. Доходи від колгоспу становили всередньому лише 20,3% грошових доходів сім'ї селянина. Не випадково на початку50-х років село лише наблизилась до довоєнного рівня виробництвасільгосппродукції (по четвертому п'ятирічному плану повинна була перевершити на 27%).
У 1946 р. в результатісильної засухи і припинення постачань американського зерна країну спіткав голод.Скасування карток у 1947 р. і грошова реформа серйозно вдарили по життєвомурівню широких верств населення, зробивши недоступними для них багато товарів.
Для політичного життякраїни у повоєнні роки характерно зміцнення тоталітаризму. Вже в 1946 р.прокотилася хвиля процесів над молодіжними групами, кваліфікованими якВ«АнтирадянськіВ» та В«терористичніВ». У серпні 1946 року за ініціативою Сталінабуло прийнято постанову ЦК ВКП (б) про журнали В«ЗвездаВ» і В«ЛенинградВ», що сталопочатком походу проти вільнодумства.
Найбільшого розмахурепресії досягли після 1948 р., починаючи з проведення компанії В«боротьби зкосмополітизмом В», яка мала на меті витравити з народної свідомостівиник інтерес і симпатії до Заходу, посилити ідеологічну ізоляцію країни,розпалити шовіністичні та антисемітські почуття, а в цілому - відтворитипохитнувся у війну образ внутрішнього ворога. З 1948 р. поновлюютьсямасові репресії, відкриті процеси, чищення. За деякими оцінками, вВнаслідок післявоєнної хвилі репресій у таборах і засланнях виявилося 5,5 - 6,5млн. чоловік.
У міжнародній політицібереться рішучий курс на насадження в Східній Європі комуністичних івідверто прорадянських урядів. Посилюється конфронтація із Заходом. Тоталітарно-бюрократичнасистема в СРСР наприкінці 40-х - початку 50-х років ще більше зміцнилася. Куль...
