Федеральне державнеосвітня установа вищої професійної освіти
В«СИБІРСЬКИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ В»
Гуманітарний інститут
Кафедра історії Росії
Курсова робота
" СИБІРСЬКА ГРУПА ДЕПУТАТІВ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ "
Красноярськ 2009
Введення
У 2006 роціРосія відзначила 100-річчя Державної Думи - першого вітчизняного органузаконодавчої влади. Дума стала одним із механізмів і символів В«політичногопробудження В»російського суспільства на початку XX сторіччя.
Всього відСибіру в Державні думи перших чотирьох скликань було обрано 83 депутати. Вжев I думі у них виникладумка про організацію сибірської групи депутатів. Ця група стала єдинимв Державній Думі початку XX в. депутатським об'єднанням,сформованим за регіональною, а не партійним або національним принципом.Група була неформальним об'єднанням не тільки сибірських депутатів, але й тихгромадських діячів, які поділяли заклопотаність думських представниківнаселення губерній і областей Сибіру і Далекого Сходу долею великого краю.
Сибірськагрупа депутатів поставила метою проведення реформ в Сибіру і на ДалекомуСході, які б зрівняли край в соціально-економічному становищі зцентральними губерніями, адже, як писали газети в 1907 році, В«ні одна сторонамісцевого життя (Сибіру) не впорядкована, як слід, ні одна важлива давноназріла реформа не проведена в життя В»[3].
Данісоціологічних опитувань свідчать, що переважній більшості нашихспіввітчизників рішуче нічого не відомо про перший досвід установинародного представництва в Росії. Коли респондентів запитали, чи відомоїм що-небудь про діяльність Державної думи в період з 1905 по 1917 роки,лише 20% відповіли ствердно, а 76% - дали негативну відповідь.
Разом з тим,за короткий період існування першого російського парламенту (1906-1917 рр..)росіяни придбали цінний політичний досвід. Він і сьогодні не втрачає своєїактуальності в ході активно триваючого процесу будівництва інститутівгромадянського суспільства і правової держави. Як зазначив М.В. Шиловський [1],проводячи паралелі, нинішнім депутатами-сибірякам є чому повчитися удепутатів початку століття, тому досвід сибірської групи представляє великийтеоретичний і практичний інтерес.
Історіографіяпроблеми в процесі формування; судячи з літератури, початок їй було покладеновідразу після організації I Державної Думи, проте після жовтневої революції тааж до 90-х рр.. XX століття ніхто проблемою сибірського парламентаризму не займався.
Мабуть,основним джерелом з даної тематики є web-ресурс tomskhistory.lib.tomsk.ru/parliament[18], даний науково-освітній Інтернет-проект довідкового,біографічного, ілюстративного і бібліографічного характеру розповідає прозагальноросійських політичних процесах початку XX століття і як вони переломилася всвідомості та суспільно-політичній практиці сибіряків, але перш за всеТомич.
У розділіВ«Сибірський досвід російського парламентаризмуВ» [17] даного сайту викладенісучасні біографічні, аналітичні та довідкові матеріали, а такожфотографії. У ньому розміщена інформація про те, як проходили вибори в Сибіру,хто представляв регіон в Думі та Державній раді в 1906-1917 рр..Крім цього, в розділ включені матеріали про сибірською парламентської групи, атакож пов'язаних з нею громадських організаціях. Саме звідти взято матеріали Родіонова Ю.П.[11-14].
Шиловський М.В.[10] високо оцінив консолідуючу функцію сибірської групи депутатів, незважаючина їхні скромні практичні результати діяльності; зазначив виборчікампанії як важливий фактор для формування політичної культури місцевогосуспільства. Також, він порівняв нинішніх депутатів-сибіряків з жадібними ведмежатамиз казки, які виявилися не в змозі справедливо розділити головку сиру, в точас як сибірська група депутатів початку століття зуміла об'єднати у своїхрядах представників різних політичних партій під гаслом захистурегіональних інтересів.
Бердникова С.А.[10] говорить про ілюзії, які живили селяни і дрібнобуржуазні верстви ввідношенні Державної Думи і парламентаризму. Пропаганда конституційнихідей і умонастроїв демократії, витікаючих від ліберальної буржуазії і іноді відцарату робила свою справу, стверджує автор доповіді, а результатів було мало.
Родіонов Ю.П.[11-14] детально розповідаючи про депутатів, вибори і їх діяльності, показуєїх і в ролі ораторів, і в ролі законодавців. Він упевнений, що депутати виправдалисуспільну довіру, будучи незалежними і коли потрібно - що стаютьопозиційними виконавчої влади. Багато уваги приділено, зокрема,соціокультурним характеристикам депутатів [14] і партійної ідентифікації [13].
У справжніймомент в історичній науці накопичений значний статистичний матеріал,присвячений сибірському досвіду російського парламентаризму: історії виборнихкампаній в регіоні, аналітичні роботи початку XX сторіччя і сучаснихвчених, присвячені особливостям виборних кампаній в нашому регіоні,діяльності представників Сибіру і Далекого Сходу в Державній думі 4-хскликань. У той же час важливо відзначити, що узагальнюючих аналітичних робіт зспецифіці діяльності сибірських парламентаріїв немає.
Виходячи зактуальності теми та ступеня її наукової розробленості, метою роботи є визначенняспецифіки законотворчої діяльності депутатів від Сибіру.
ВВідповідно до позначеної метою потрібно вирішити наступні завдання:
1)Визначитиорганізацію і склад сибірської групи депутатів, їх особливості;
2)Проаналізуватирішення проблем депутатами у Державній Думі, що стосуються Сибіру;
Об'єктомдослідження є група депутатів, що представляє інтереси Сибіру в I-IV Державних думах.
Предметомдослідження виступає законотворча діяльність депутатів у I-IV Державних думах.
Хронологічнірамки дослідження включають період з 1906 до 1917 рр.. Територіальнірамки охоплюють межі Сибіру: Хмельницька область, Амурська область,Єнісейська губернія, Забайкальська область, Іркутська губернія, Приморськаобласть, Семипалатинська область, Тобольська губернія, Томська губернія.
Вметодологічній базі дослідження використовуються загальнометодологічні принципиісторизму та об'єктивності. Говорячи про історизм, ми маємо на увазі аналіз явищв контексті того тимчасового етапу, коли вони відбувалися. Під об'єктивністюмається на увазі відсутність бездоказових оцінок, мінімізацію власнихсимпатій і антипатій, визнання наявних заслуг і досягнень, так само як іпомилок і упущень. Наявні фактичний матеріал та історіографічна базарозглядаються критично на предмет виявлення неточностей і неповнотивисвітлення даної проблеми.
Структурноробота складається з вступу, двох розділів, висновку і списку літератури. У главіВ«Сибірська група депутатівВ» йде мова про систему виборів до Держдуми іформуванні сибірської парламентської групи депутатів, у другій же главізагострено увагу на двох важливих проблемах того часу: земський іпереселенський питання.
1.Сибірська група депутатів
1.1 Депутати-сибірякив I - IV Державних думах
Державнадума - в 1906-1917 рр.. вищу поряд з Державним радою установаРосійської імперії.
Державноїдумі було надано право законодавчої ініціативи - вона мала правопорушувати пропозиції про скасування або зміну діючих та виданні новихзаконів (за винятком Основних законів).
Епохаросійського дореволюційного парламентаризму налічує чотири скликання.
ПершаДержавна Дума - квітень-липень 1906 року.
ДругаДержавна Дума - лютий-червень 1907 року.
ТретяДержавна Дума - листопад 1907 - червень 1912 року.
ЧетвертаДержавна Дума - листопад 1912-жовтні 1917.
Порядоквиборів у першу Думу визначав закон про вибори, виданий у грудні 1905 року.Самі вибори не були загальними, рівними і прямими. Виключалися жінки, молодьдо 25 років, військовосл...
