Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » История » Реформи Петра 1 в галузі освіти

Реферат Реформи Петра 1 в галузі освіти

Категория: История

ЛДПУ

Кафедра історії та теорії педагогіки


КОНТРОЛЬНАРОБОТА

ПОТЕМІ


В«РеформиПетра I в галузі освіти В»

Виконала:

студентка ФМФ

групиПО-3-з

КузьмінаЕ.А.

Перевірила:

ЄгороваЕ.А.

г.Ліпецк

2005р


План:

1) Вступ. Загальна характеристикареформ у галузі освіти

2) Школаматематичних і навигацких наук. Морськаакадемія

3) Школи попідготовці артилеристів, інженерів, лікарів,под'ячих. Школи з вивчення іноземних мов

4) цифирной (арифметичні) школи

5) гарнізону, адміралтейські і гірничозаводських школи

6) Архієрейські школи

7) Навчальналітература

8) Діячі в галузі освіти

-Ф.С.Салтиков

-І.Т.Посошков

-Ф.Прокопович

9) Висновок

10) Додаток


1.Вступ.Загальна характеристика реформ в областіпросвіти.

Допочатку XVIII в. в політичному, економічному такультурному розвитку Росії відбулисязначні зрушення. Але все ж наша країна відставала від західноєвропейських держав, що вже вступили на шляхкапіталістичного розвитку, в ній панувало феодальне землеволодіння і дуже слабо розвивалося промисловевиробництво.

Економічна і культурна відсталістьзагрожувала Росії втратою національної незалежності. Загостреннякласової боротьби, суспільно-політичний рух XVII - початку XVIII в.вимагали від Петра Iвжити заходів до зміцнення державного устрою, посиленнюармії, проведенню реформ у галузі економіки і культури. Ціреформи були підготовлені всім ходом історичного розвитку країни,їх необхідність усвідомлювалася задовго до початку царювання ПетраI. В результаті перетвореньуряду Петра I в Росії були створенісучасна армія і військово-морський флот, економічнаполітика уряду забезпечилавідомий ріст промисловості і торгівлі.

Прагнучи покінчити з відсталістю країни, ПетроI діяв рішуче, застосовуючи жорстокіадміністративні заходи, В«не зупиняючись перед варварськимизасобами боротьби проти варварства В».

Починається процес швидкого розвиткупромисловості, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. До 1725 р. у країні було близько 240 державних та приватних промислових підприємств, з них на 80найбільш великих налічувалося понад 17,5 тисяч працівників.Поряд з будівництвом великих підприємств йшов швидкий рістдрібного ремісничого і кустарного виробництва. Для кращого використанняводних шляхів для розвивається торгівліпокладено початок будівництва каналів.

Економічні та політичні перетворенняв країні викликали величезну потребу в спеціальнопідготовлених людях . державного-ютьсяустанови, армія, флот, промисловість, торгівля потребуваливеликому числі фахівців: офіцерах, моряків, артилеристів, інженерів,віруючих, державних службовців, науковців, учителів. В свя-зи зцим і було здійснено ряд важливих освітніх реформ.

Церква була підпорядкована державі, світськоївлади: замість патріаршества заснований державний Синод.Реформи в галузі освіти, як і всі інші перетворення цього часу, носилияскраво виражений станово-класовий характері проводилися насамперед в інтересах зміцнення влади дворян. Петро I прагнув підняти освіченість поміщиків, створити кваліфікованийадміністративний апарат, підготуватифахівців для армії і флоту.

Просвітницькі реформи сприятливо позначилися на розвитку промисловості і торгівлі, сприяли розвиткунауки і культури в країні. Вониотримали енергійну підтримку з боку видних прогресивних вчених ігромадських діячів того часу. Серед цих діячів особливо виділялися Ф. С. Салтиков, Л. Ф. Магніцький, Ф. П. Полікарпов, Я. В. Брюс, Г. Г. Кушнірів-Писарєв,А. А. Курбатов, Ф. Прокопович, І. Т.Посошков, В. Н. Татищев, А. Д. Кантемир. У Росії знайшли поле для корисної діяльності багато іноземні фахівці, ряд з яких знайшов в Росії собідругу батьківщину. У світськихдержавних школах і створених пізніше духовних училищах навчаласякрім російської іноземна молодь. Серед іно-дивнихучнів були, зокрема, західні слов'яни (болгари, серби та ін.) Цесприяло взаємопроникненню нових педагогічних ідей у ​​середу слов'янських народів.

Реформи в галузі освіти, проведені впершій чверті XVIII ст., мали різнобічнийхарактер.

З початку XVIII в.відбувається помітний розвиток вітчизняної науки: організовується рядвеликих географічних експедицій (з вивчення берегів Каспійськогоморя, островів Північного Льодовитого океану, Камчатки, Курильськихостровів), проводяться важливі роботи по розвідці корисних копалин(Кам'яного вугілля, нафти, залізних, срібних, мідних руд), кладетьсяпочаток астрономічними спостереженнями. В цей же час приступили доорганізації Академії наук, влаштуванню перших публічних бібліотек вСанкт-Петербурзі, до основи архівної та музейної справи. У 1719 р. відкривається Петербурзька Кунсткамера-перший в Росії естественноісторіческій музей. З 1703 р. сталавидаватися перша друкована газета В«ВедомостиВ». Натомість уста-застарілихцерковнослов'янської шрифту вводиться більш досконалий і доступний для вивчення цивільний шрифт російського мови, на якому з 1710 р. друкуються книги світського змісту, а також вводиться арабськепозначення цифр замість буквеного.

Велике прогресивне значення мализаходи щодо організації шкільної освіти .

Ще на початку своєї діяльності Петро I відряджає кілька груп молоді закордон для навчання кораблебудування і морехідному справі. Перші двігрупи в кількості 50 чоловік були направлені в 1697 р. в Голландію, Англію і в Італію. У цьому ж році він у складі В«великого посольстваВ»сам виїхав за кордон вчитися кораблебудування.Практика посилки молоді за кордон для навчання іудосконалення в науках тривала і в наступні роки.Так, у 1716 р. було командировано для навчання за кордон 30 юнаків, в числі яких знаходилисяВ. Н. Татищев і відомий своїми мемуарнимизаписками І. І. Неплюєв. Вони побували в Голландії, Італії, Іспанії, де вивчалиіноземні мови, військове та морське справа,математику, навчалися фехтування і танців.

Однак основна увага зверталася наорганізацію російських державних світських шкіл, вяких би готувалися всі потрібні державі фахівці . Євідомості, що в першій половині XVIII в.відкрито 133 школи, що становить значну цифру по томучасу. Зміст освіти мало яскраво виражене ре альноенапрямок . На першому місці було вивченняматематики та інших наук, що мали застосування в морському тавійськовій справі, у будівництві, промисловості та техніці. Загальнеосвіту в школах поєднувалося зі спеціальним.

Знов відкриті школи закладали міцнуоснову подальшого розвитку російської школи. Було покладено початокрозвитку спеціальної освіти: морського, артилерійського,інженерного, медичного, гірничозаводського. Столичні міста,Москва і Петербург, стали великими центрами шкільної освітита наукової думки.

Організовані в першій чверті XVIII ст. державні світські школи були новимтипом навчальних закладів. Релігія в них поступалася місцем загальноосвітнімі спеціальних предметів. Хоча при комплектуванні державних шкілуряд особливу увагу звертало на залучення в них насампереддітей дворян, проте в ці школи приймали дітей і інших станів.Це давало можливість отримати освіту більш широкимверствам населення і сприятливо позначилося на формуванні рядів демократичноїинтелли-Гьонц,з числа якої вийшли багато видних діячів російської освіти.

Звичайно, не всі починання царського урядумали успіх. Багато шкіл припинили своє існування незабаром після їхуста-дення. Не увінчалася успіхом спроба створити в країнімережу числових шкіл для навчання дітей різних станів. Принципи, наоснові яких працювали тоді школи, багато в чому були недосконалими.

У першій чверті XVIII ст.підвищилася роль держави в управлінні шкільним справою. З цьогочасу школи перебували у віданні тих вищих дер...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок