Зміст
Вступ
1 Передумови та причиниВиникнення реформаторського руху в Кітаї
2 Програма реформ Кан Ю-Вея
3 В«Сто днів реформ в Кітаї
Висновки
Список використаної літератури:
Вступ
Останнячверть XIX Століття Була НасічВажливим історічнімі подіямі, Що наклав глибокий відбіток на нею подаліІсторію Китаю. У цею Період в Країні Почаїв формуватісь сучасна промисловість,розпочався Розвиток капіталістічніх відносін в місті и товарно-грошовихвідносін на селі, актівізувався процес Формування загальнокітайського Ринку иЗалучення Китаю до системи світової торгівлі. Проти правлячі кола Країни,очолювані реакційною маньчжурською Цінською дінастією, віявілісь неготовими донових перетвореності, ініційованіх буржуазної суспільнімі силами, лагодилиперешкод на шляху роз В¬ витку капіталістічніх відносін.
ВДругій половіні XIX Століття почався Розділ Цінськой імперії на сфери впливукапіталістічнімі державами. Китай не Тільки Втрата Вплив на залежні від ньогодержави - Бірму, Аннам, Корею, Кашмір, Непал, острови Люцю (Рюкю) та Інші, альои позбавівся своїх одвічніх земель-Тайваню, Сянгана (Гонконгу) i островівПенхуледао [1]. Уряд БУВ змушенійпередаті В«в орендуВ» іноземнім державам Цзяочжоувань, Цзюлун, Гуанчжоувань,Вейхайвей, Люйшунь (Порт-Артур), надаті в великих КИТАЙСЬКА містах Земельніділянкі Під Іноземні концесії и дати згоду на Надання іноземцям спеціальніхправ и прівілеїв, грубо порушуючі суверенітет Країни. Китай все Більшеперетворювався на півколонію капіталістічніх держав.
Наслідкияпоно-кітайської Війни, Що ознаменувала собою крах політики самопосілення, Якиздійснювалась Протяг 35 років, и призвели до захоплення ІНОЗЕМНИМИкапіталістамі КИТАЙСЬКА теріторій и Важливим позіцій в економіці Країни, віклікаліРух протесту з боку молодої кітайської буржуазії и ліберальніх поміщіків, Якийдосяг свого найбільшого роз В¬ витку в 1898 году. Альо цею рух за реформи, Що маліна меті зміцніті позіції Китаю на зовнішньополітічній арені, подолати відсталість,охопів порівняно невелика верств освіченіх и здравоміслячіх людей, абі досягтізначний успіхів. Маньчжурська монархія галі продовжувала відіграваті рольВ«Світової силиВ», єдиного гаранта Підтримання цілісності кітайської держави инезмінності своїх позіцій в ній, хоча справлятіся з ЦІМ ставало дедалі важче.
Актуальність . Вивчення даної проблематики дозволяє візначіті Основні причини краху реформ, Який породивши уВідповідь могутностей хвилю репресій, Що віклікалі підтрімку з боку мас китайськогонаселення. Китай побачим в спробі реформ підступі іноземців, Почаїв відкрітіантііноземні виступа, для придушенням якіх булі вікорістані Війська, Що в своюЧерга віклікало радікалізацію масової віступів, зокрема, постання В«іхетуанейВ».Можна Ліше пріпустіті, Яким бі шляхом МіГ піті Розвиток цієї велічезноїдержави, за Умови реалізації реформ, якіх Багато чисельності жертв,зовнішньополітічніх и внутрішніх проблем можна Було б унікнуті. Дана темаактуальна галі ї у зв'язку з її незначна вісвітленням у доступній літературі.
Зокрема,чи не найбільш повно и грунтовно вісвітлена ця проблема в монографії С. Л.Тіхвінського В«Рух за реформи вКітае в кінці ХІХстоліття В»[2]. Лана монографія спірається наБагатий фактичність материал, Першоджерело, подає розлогі свідчення про становищеЦінської імперії даного періоду, качан та Основні течії реформаторськогоруху, теоретичне обгрунтування необхідності реформ та Наслідки. Незважаючі назастарілі методологічні засади, монографія Тіхвінського найбільш повновісвітлює дону проблематику.
Книгакитайського автора Фань Вень-Лань В«Нова історія КитаюВ» в двох томах [3].Дяни видання, незважаючі на солідній вік, містіть Багата інформацію проРозвиток реформаторського руху, подивися и Ідеї Кан Ю-Вея, В«сто днів реформВ».
Цюпроблему викладу у монографії за редакцією А.В. Мєліксєтова В«Історія КитаюВ» [4],Васильєва Л.С. В«Історія СходуВ» [5], на сторінках В«Всесвітньоїісторії: Національно-визвольні війни ХІХвека В»[6].
Деякінформацію можна знайте на сторінках таких монографій Як В«Нариси історії КитаюВ»Симоновський Л.В., Еренбург Г.В., Юрьев М.Ф., В«Історія Китаю в епохуімперіалізму В»таВ« Нариси з нової новітній історії Китаю В»Єфімова Г.В.,В«Історія країн Азії та Африки в новий часВ» за редакцією Стопцовой, В«Новаісторія країн Азії и Африки В»Губера А.А. и Хейфіца А.Н., В«Колоніальна політикакапіталістичних держав на Далекому Востоке.1860-1895 В»[7]Нарочніцького А.Л, та багатьох інших.
Окреміаспекти, Що стосуються становища Китаю, політики іноземніх держав, розгортанняреформаторського руху, Його НАСЛІДКІВ та аспектів містіться на сторінкахперіодічніх видань, таких Як В«Питання історіїВ», В«Проблеми Далекого СходуВ»,В«Азія і Африка сьогодніВ» ТОЩО.
Об'єктом Дослідження даної курсової роботи є процес розгортання руху за реформи вКітаї та боротьба за їх реалізацію.
Предметом Дослідження є проект реформ Кан Ю-Вея, Спроба Його реалізації та їхніНаслідки.
Мета даноїкурсової роботи полягає у всебічному розгляді того положення в якому знаходівсяКитай в Останній третіні ХІХ Століття; віявіті передумови и причин Виникненняреформаторського руху; простежіті шляхи реалізації реформ та їхні Наслідки;обгрунтувати причини поразкі реформаторського руху, Наслідки для політічного,соціально-економічного роз В¬ витку Китаю кінця ХІХ початку ХХ Століття.
Данамета реалізується через розв'язання Наступний Завдання :
-візначітіположення в якому знаходівся Китай в Останній третіні ХІХ Століття;
-окреслітіОсновні причини и передумови реформаторського руху;
-дослідітішляхи реалізації реформ;
-охарактеризуватизаподій поразкі реформ В«100 днівВ» та Наслідки згортання реформ для розвитуКитаю.
1Передумови та причини Виникнення реформаторського руху в Кітаї
продемонстрованів роки опіумніх воєн и тайпінского повстання слабкість Цінської імперії и енергійне Зміцнення вКітаї колоніального Капіталу віклікалі до життя природну реакціюсамозбереження. Проявити її стала політика самопосілення, Що став генеральнимлінією імперії в Останній третіні XIX Століття. Поставлені перед очевидним фактом, правітелі імперії, починаючівід всесільної імператріці Цісі и її найближче помічніків типу Хун-Чжана икінчаючі урядовців на місцях, булі вімушені візнаті Переваги Європейськоїзброї и західної техніки. Прагнення запозічаті все Це и поставіті на службуКитаю и з'явилося основою політики самопосілення. Іншімі словами, справамодернізації Країни керівнікі цінського Китаю вірішілі узяті в Свої руки,залиша за колоніальнімі державами Ліше право на торгові Операції ифінансування промислового и іншого будівництва. Звичайний, колоніальній капіталтеж Швидко посілював Свої позіції в Кітаї в кінці XIX Століття, створюючи там Своїпідпріємства и розшірюючі зовнішньоторговельній оборот, альо все таки основнезростання промислового потенціалу и всієї інфраструктурі йшлось переважно зарахунок централізованіх зусіль кітайської держави [8].
Тутналежиться Зробити істотне Зауваження. Йдеться не про добро продуманість и офіційноприйнятя на найвищу рівні нову економічну політіку. Якраз навпаки, верхиімперії на чолі з Цісі булі порівняно мало стурбовані проблемами самопосілення,та І не булі готові для цього. Інша справа - найвплівовіші діячі імперії, ЩоФактично Тримай в своїх руках владу над тимі або іншімі регіонамі Країни исільні армії и велічезні засоби, Що малі в своєму розпорядженні. Існуючі Як біСамі по собі, смороду в тій же година не Тільки НЕ булі в опозіції до центру, альопрактично діялі від Його імені, будучи вдягнуліся скроню повноважень,зберігаючі за собою віщі Офіційні пості. Регіоналізація Китаю за ЦІМ принципомНЕ Була чімось новим. Навпаки, щонайменш з кінця Хань Це Було нормою в тихий умів коли центральна владавіявлялася не в змозі зберегтись йому позіції...
